Пашинян Нікол

Прем'єр-міністр Вірменії

Пашинян Нікол

Місце народження

Народився 1 червня 1975 року в Іджевані.

Освіта

Закінчив місцеву школу № 1 1991 року й вступив на відділення журналістики філологічного факультету Єреванського державного університету. Через чотири роки виключений з вишу за політичну діяльність; під час навчання займався журналістикою.

Журналістська діяльність

У 1993—1994 — кореспондент газети «Дпрутюн». У 1994—1997 — кореспондент газет «Лрагір», «Лрагір-ор» і «Молорак»; з 1995 року до 1997 року — редактор вкладиша «Ем-ес-е» газети «Молорак».

1998 року заснував і став головним редактором газети «Орагір». Улітку 1999 року почався судовий процес стосовно Пашиняна, газету якого звинуватили в публікації наклепницького матеріалу на адресу дружини депутата вірменського парламенту Арташеса Гегамяна й згадці прізвиська Норика Айвазяна, професора Єреванського держуніверситету й кандидата в депутати парламенту.

На газету «Орагір» було накладено штраф у 25 тисяч доларів, а судовими приставами було описано майно видання. Суд першої інстанції визнав Нікола Пашиняна винним за трьома пунктами звинувачення й засудив до одного року ув'язнення. Після цього газета «Орагір» була закрита.

Апеляційний суд визнав Пашиняна винним за статтями: службова халатність, образа представника влади під час виконання ним службових обов'язків і невиконання вироку суду. Унаслідок цього Пашинян був засуджений до року позбавлення волі (за першою статтею), відшкодування збитку в розмірі 20 мінімальних зарплат (за другою статтею) і відшкодування збитків у тому ж обсязі (по третій статті). Касаційний суд Вірменії залишив вирок без зміни.

Улітку 1999 року став головним редактор газети «Айкакан жаманак».

На парламентських виборах 2007 року Пашинян був першим номером у списку блоку «Імпічмент», який вимагав відставки президента Роберта Кочаряна й прем'єра Сержа Саргсяна. Зрештою блок посів 12-е місце, набравши 1,29 % голосів (більше 17 тисяч виборців). Нікол Пашинян назвав результати виборів сфальсифікованими й вимагав призначити нові вибори.

Кримінальне переслідування

2008 року — член передвиборчого штабу кандидата в президенти РА Левона Тер-Петросяна. Після заворушень 1-2 березня 2008 року в Єревані оголошено в розшук. 2009 року здався владі.

У січні 2010 року був засуджений на 7 років за звинуваченням в організації масових заворушень. Пізніше суд удвічі скоротив термін, а в травні 2011 року він вийшов на свободу за амністією на честь 20-річчя незалежності Вірменії.

Депутат Національних Зборів Вірменії

2012 року обраний депутатом Національних зборів Вірменії за пропорційною виборчою системою від партійного блоку «Вірменський національний конгрес».

З 2013 року — член «Громадянського договору».

З 2016 року — член партії «Елк».

2017 року обраний депутатом Національних зборів Вірменії від партії «Елк».

У вересні 2017 балотувався на посаду мера Єревана й посів друге місце, набравши 21 % голосів.

У квітні 2018 року організував акції протесту проти обрання прем'єр-міністром Сержа Саргсяна.

22 квітня 2018 року Пашинян і Саргсян провели переговори, однак новообраний прем'єр-міністр залишив зустріч, після того як лідер опозиції заявив, що готовий обговорювати лише відставку Саргсяна. Цього ж дня, під час ходи в центрі Єревану поліція затримала Нікола Пашиняна.

Пізніше, 23 квітня Нікол Пашинян був звільнений. Цього ж дня прем'єр Саргсян подав у відставку, заявивши «Нікол Пашинян мав рацію. Я помилився. Створена ситуація має кілька рішень, але на жодне з них я не піду. Це не моє. Я залишаю посаду керівника країни».

Прем'єр-міністр Вірменії (з 2018)

З 8 травня 2018 року — Прем'єр-міністр Вірменії.

16 жовтня 2018 року подав у відставку. За його словами, це суто формальний крок, метою якого є розпуск Національних зборів Вірменії та організації дострокових парламентських виборів. Його відставку затвердив президент Армен Саркісян.

Протягом двох тижнів парламент повинен не вибрати прем'єр-міністра. Після цього за Конституцією парламент розпускається й призначаються вибори до парламенту в період на 30-45 день після розпуску парламенту, повинні бути в грудні 2018 року.

З 16 жовтня 2018 до січня 2019 року виконував обов'язки прем'єр-міністра.

24 жовтня 2018 року Національні збори Вірменії перший раз не обрала прем'єра-міністра країни, 1 листопада вони не обрали його вдруге, після чого президент Вірменії Армен Саркісян підписав указ про розпуск парламенту й призначення дострокових парламентських виборів у Вірменії на 9 грудня. На цих виборах Блок Пашиняна «Мій крок» переміг, набравши 70,43 % голосів виборців.

14 січня 2019 року знову призначений прем'єр-міністром Вірменії.

2 серпня 2021 року Президент Вірменії знову підписав указ про призначення Пашиняна прем'єр-міністром.

Сім'я

Одружений, виховує трьох дочок і сина. Дружина — Ганна Акопян, є головним редактором газети «Айкакан жаманак».

10.10.2021