Муратова Кіра Георгіївна

Український та радянський кінорежисер, сценарист та актриса

Місце народження

Народилася 5 листопада 1934 року, Сороки, Королівство Румунія.

В 1950-х роках Кіра Георгіївна прийняла рішення переїхати із Бухареста, де вона проживала з батьками, до СРСР.

Освіта

У 1952 році Муратова розпочала навчання на філологічному факультеті МДУ, але вже через рік у 1953 перевелася на режисерський факультет ВДІК (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який вона закінчила у 1959 році. 

Творчість

У 1961 році Кіра Муратова стала штатною режисеркою на Одеській кіностудії та разом із першим чоловіком Олександром Муратовим, з яким вони були одружені кілька років, зробила перші кроки у кінематографі як режисер. Дебютними кінороботами молодої сценаристки та режисерки стали у 1962-му році короткометражний фільм «Біля Крутого Яру» та у 1964-му — повнометражна стрічка «Наш чесний хліб», які вона поставила спільно з Олександром Муратовим. 

Фільм "Короткі зустрічі" (1967), де вона зіграла разом із Володимиром Висоцьким, став її першою самостійною роботою.

Спеціальною постановою ЦК компартії України випуск її наступної картини "Довгі проводи" (1971) було припинено більш як на півтора десятиліття. На екрани фільм вийшов лише 1987 року і того ж року отримав премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно.

Після конфлікту з керівництвом Одеської кіностудії, Кіра Муратова переїхала до Ленінграда, де на "Ленфільмі" з'явилася її картина "Пізнаючи біле світло" (1978).

Наступною роботою режисера був фільм "Серед сірого каміння" (1983) за повістю Володимира Короленка "У поганому суспільстві".

У 1987 році вийшла картина "Зміна долі", яка стала лауреатом двох Всесоюзних кінофестивалів у номінаціях "Велика премія" (1987) та "Приз за режисуру" (1988).

У 1990 році Кіра Муратова поставила один із найвідоміших своїх фільмів "Астенічний синдром", який був удостоєний премії "Ніка" у номінації "Найкращий ігровий фільм", а також спеціального призу Берлінського кінофестивалю.

1992 року на екрани вийшла картина "Чуттєвий міліціонер", яка здобула премію фестивалю "Кінотавр" у конкурсі "Фільми для обраних".

У 1994 році Муратова зняла "Захоплення", що розповідають про азартний і божевільний світ стрибків. Картина була неодноразово преміювана на кінофестивалях Росії та Європи.

1997 року вийшов її фільм "Три історії".

На початку 2000-х років були зняті картини "Другорядні люди" (2001) і "Чеховські мотиви" (2002).

Її фільм "Настроювач" (2004) з Аллою Демидовою та Ніною Руслановою у головних ролях був удостоєний трьох премій "Ніка", призу "Золота лілія" Міжнародного кінофестивалю Центрально- та Східноєвропейських фільмів, трьох нагород кінофестивалю "Євразія".

У 2007 році Муратової було знято картину "Два в одному".

Її наступна картина "Мелодія для шарманки" (2009) була удостоєна кінопремії "Ніка" у номінації "Кращий фільм країн СНД та Балтії". Також фільм завоював призи журі ФІПРЕССІ Московського міжнародного кінофестивалю, гран-прі фестивалю "Кіношок" та інші.

Останній фільм режисера "Вічне повернення" (2012) розповідає історію колишніх однокурсників - чоловіка та жінки. У картині одна й та сама сцена виконується різними парами акторів, серед яких Рената Литвинова, Сергій Маковецький, Олег Табаков, Алла Демидова, Наталія Бузько та Віталій Лінецький. Фільм був удостоєний премії "Ніка" у номінації "Кращий фільм країн СНД та Балтії".

Крім повнометражних стрічок Кіра Муратова зняла короткометражні фільми "Лист до Америки" (1999), "Довідка" (2004) та "Лялька" (2007).

Вона є автором та співавтором сценарію майже всіх своїх картин.

Як актриса Кіра Муратова знімалася у головній ролі свого фільму "Короткі зустрічі" (1967), а також в епізодичних ролях фільмів "Весняний дощ" (1958), "У крутого яру" (1961), "Небезпечні гастролі" (1969), " Сад бажань" (1987).

Кіра Муратова померла 6 червня 2018 року, увечері, у своїй одеській квартирі. Режисерові було 83 роки.

Режисер фільмів

1958 — «Весняний дощ» (короткометражний, спільно з О.Муратовим)

1961 — «Біля крутого яру» (короткометражний, спільно з О.Муратовим)

1964 — «Наш чесний хліб» (спільно з О.Муратовим)

1967 — «Короткі зустрічі»

1971 — «Довгі проводи»

1978 — «Пізнаючи білий світ»

1983 — «Серед сірих каменів»

1987 — «Зміна долі»

1989 — «Астенічний синдром»

1992 — «Чутливий міліціонер»

1994 — «Захоплення»

1997 — «Три історії»

1999 — «Лист в Америку» (короткометражний)

2001 — «Другорядні люди»

2002 — «Чеховські мотиви»

2004 — «Настроювач»

2004 — «Довідка» (короткометражний)

2007 — «Два в одному»

2007 — «Лялька» (короткометражний)

2009 — «Мелодія для катеринки»

2012 — «Вічне повернення»

Громадянська позиція

Мала проукраїнську позицію. Виступала проти російської агресії у 2014 році супроти України, підтримувала Євромайдан, проте погоджувалась на анексію Криму.

Нагороди та звання

Кіра Муратова – народна артистка України, лауреат Державної премії України.

Нагороджена українським орденом Ярослава Мудрого (2009).

Вона є лауреатом премій Всесоюзного кінофестивалю (1987, 1988), премії "Леопард" міжнародного кінофестивалю в Локарно (Італія, 1987, 1994), МКФ "Кінотавр" (1992, 1994, 1997), премії імені Золота лілія" МКФ у Вісбадені (Німеччина, 2001, 2007), приз журі Міжнародної федерації кінопреси Московського МКФ (2009), премії "Ніка" (1991, 1995, 2005, 2007, 2010).

У 2014 році вона була удостоєна премії "Білий слон" Гільдії кінознавців та кінокритиків Росії.

Сімейне життя

Перший чоловік – режисер та сценарист Олександр Муратов. Від цього шлюбу у режисера була донька, яка трагічно загинула.

Другий чоловік – одеський живописець, художник-постановник та співавтор її сценаріїв Євген Іванович Голубенко (нар. 1956).

07.06.2018