​Ступка Остап Богданович

Український актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий

​Ступка Остап Богданович

Місце народження

Народився 2 вересня 1967 року у Львові в родині актора Богдана Ступки.

Освіта

У 1988 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Леоніда Олійника).

Кар'єра

З 1988 року актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Працював на телебаченні ведучим шоу-програми «Перший мільйон» — українська версія проєкту «Хто хоче стати мільйонером?».

Родина

Батько — актор, Народний артист СРСР Богдан Ступка, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Мати Лариса Семенівна Ступка (дів. — Корнієнко) — солістка Львівського театру опери й балету та Київського театру опери й балету ім. Шевченка, також знімалася в кіно.

Перша дружина — Тетяна Капліна, друга — Ірина, художник-модельєр за освітою, директор-розпорядник театру «Сузір'я». Сини: Дмитро Ступка (від першого шлюбу, актор київського театру імені Франка) та Богдан Ступка, дочка Устина Ступка. Третя дружина (з 2015 року) — Дарина.

Політична діяльність

У серпні 2012 року приєднався до партії Україна — Вперед!, за списком якої балотувався до Верховної Ради України.

Роботи у кіно

1979 — «Забудьте слово „смерть“» — хлопчик у «будьонівці» з яблуком (у титрах не вказаний)

1985 — «Женихи»

1987 — «Жменяки» — Степан Жменяк

1988 — «Камінна душа» — Іванко

1990 — «Я той, хто є…»

1991 — «Особиста зброя»

1991 — «Ніч самогубця»

1992 — «Господи, прости нас грішних» — Степан

1999 — «Як коваль щастя шукав»

2002 — «Молитва за гетьмана Мазепу» — Пилип Орлик

2004 — «Евіленко / Evilenko» — Доктор Амітрін

2007 — «Російський трикутник» — Капітан Шакальський

2008 — «Куплю друга» — Артем Кімович Сичов

2008 — «Богдан-Зиновій Хмельницький» — Тиміш

2008 — «Серце на долоні» / «Serce na dłoni»

2008 — «Тарас Бульба»

2010 — «Ми з майбутнього 2»

2011 — «Платон Ангел» — маляр, чоловік Клави

2012 — «Одеса-мама» — фарцівник Шуня

2012 — «Матч» — Дещеня

2014 — «Мажор» — Іван Петрович Смоленцев

2016 — «Диво за розкладом» — ректор університету

2016 — «Папараці» — Марат Генрихович Щєглов

2017 — «Гіркі жнива» / «Bitter Harvest» — Бойко

2017 — «Ізі» / «Izi» — Богдан, католицький священник з України

2017 — «Казка старого мельника» — чоловік Параски

2018 — «Крути 1918» — червоний комісар

2018 — «Ефір» — російський командир

2019 — «Моя ідеальна мама» — бізнесмен Микола Коренєв

2020 — «Карпатський рейнджер»

2020 — «Козаки. Абсолютно брехлива історія» — кошовий

2021 — «Джек & Лондон» — Віктор

Ролі у театрі

Паллант — «Енеїда» І. Котляревського

Перчик — «Тев'є-Тевель» Шолом-Алейхема

Хлоня — «Санаторійна зона» М. Хвильового

Михась — «Гріх» В. Винниченка

Принц — «Біла ворона» Ю. Рибчинського

Альфредо — «Привиди» Едуардо де Філіппо

Ілько — «Патетична соната» М. Куліша

Наглядач — «Записки божевільного» М. Гоголя

Лукаш — «Лісова пісня» Лесі Українки

Буртінус — «Стережися лева» Я. Стельмаха

Сер Модред — «Мерлін, або спустошена країна» Т. Дорста, В. Елера

Люченцьйо — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра

Писар — «Український водевіль, або вип'ємо й поїдемо!» М. Кропивницького

Едгар — «Король Лір» В. Шекспіра

Густав — «Бал злодіїв» Жана Ануя

Тузенбах — «Три сестри» А. Чехова

Джефрі — «Я, Генрі II» Дж. Голдмена

Капітан Гарді — «Леді і Адмірал» Т. Реттігана

Леон Венгожевський — «Мама, або несмачний витвір на дві дії з епілогом» Ст. Віткевича

Лонгин — «Буквар миру» Г. Сковороди

Креонт — «Цар Едіп» Софокла

Хлестаков — «Ревізор» М. Гоголя

Далі — «Істерія» Террі Джонсона

Меркуціо — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра

Смердяков — «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського

Фігаро — «Весілля Фігаро» Бомарше

Отто фон Ф. — «Московіада» Ю. Андруховича

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

2018, 9 червня — «Війна» Ларса Нурена; реж. Давид Петросян — Дядько

2018, 25 грудня — «Коріолан» за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Сіціній Велут, народний трибун

2020, 5 серпня — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Дядько Крум

2021, 5 травня — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Пер Гюнт.

Посилання

28.03.2017