Народилася 16 липня 1937 року в місті Глухів, що тоді входив до складу Чернігівської області УРСР.
З молодих років вона писала вірші та декламувала їх. Мріяла стати журналісткою і лише за порадою подруг все ж таки вирішила піти в театральний інститут.
Навчалася у школі № 10 у Полтаві, з 1954 по 1959 рік — у Київському театральному інституті імені Івана Карпенка-Карого.
Відразу після закінчення Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого Ада Роговцева пішла в Національний академічний російський драматичний театр імені Лесі Українки в Києві.
в 23 роки стала заслуженою артисткою УРСР, зігравши головні ролі в трьох спектаклях.
З 1958 року — артистка Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, де пропрацювала понад 35 років.
Знімалася у картинах кіностудій ім.О.Довженка, "Мосфільм", "Ленфільм", ім.Горького, Одеської кіностудії, на українському та російському ТБ. Брала участь у радіопостановках.
Після виходу з Театру ім.Л.Українки гастролює з концертними програмами та камерними театрами.
Серед перлин творчості Ади Роговцевої – театральні ролі Гелени ("Варшавська мелодія"), Лесі Українки ("Сподіватися"), Паоли ("Дама без камелій"), Раневської ("Вишневий сад"), Естер ("Священні чудовиська").
Знялася у фільмах "Салют, Марія", "Приборкання вогню", "Вічний поклик", "Осіння історія" та багатьох інших.
Ада Роговцева – професор, викладач кафедри дикторів та провідних телепрограм Київського національного університету культури та мистецтв. Викладач Київського інституту театрального мистецтва ім.І.Карпенка-Карого.
З 1994 по 1997 та з 2007 по 2012 рік працювала у Київському академічному театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра . У 2016 році повернулася до театру з відродженою аншлаговою виставою "Вася має подзвонити".
З грудня 2016 року я є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Автор збірки поезії "Мамині молитви", біографічної книги "Мій Костя".
В 2004 році активно підтримувала Помаранчеву революцію, виступала на площі з промовами під помаранчевим прапором. Президент України Віктор Ющенко нагородив її званням герой України до її 70-річчя.
Після анексії Криму та війни на сході України, назвала Росію державою-агресором. Під час російсько-української війни активно допомагала бійцям АТО, виступала з концертами перед воїнами АТО, організовувала збір коштів на шпиталь для українських військових і зібрала 52 тисячі на лікування поранених, за що у вересні 2015 в Росії проти неї було порушено кримінальну справу. Оголошена в Росії персоною нон ґрата. Після ув'язнення Росією Олега Сенцова записала відеозвернення із закликом до усіх допомогти його звільненню.
2016 року взяла участь у зйомці для благодійного календаря «Щирі. Спадщина», присвяченого українському народному костюму та його популяризації. Усі кошти від реалізації календаря було направлено на допомогу українським музеям, зокрема Музею народної творчості Михайла Струтинського та Новоайдарському краєзнавчому музею.
Підтримала Порошенка на виборах Президента 31 березня 2019 р.
3 квітня 2022 року Ада Роговцева заявила, що росіянам ніхто не пробачить звірства, скоєні окупантами у Київській області та інших регіонах України. Народна артистка України пояснила, чому треба зневажати російський народ. 84-річна зірка кіно зазначила, що Росія лишає по собі смерть і забирає награбоване майно замордованих українців. «Могутня» армія РФ викликає виключно ненависть і огиду.
Народна артистка СРСР (1978). Народна артистка України Лауреат Державної премії України ім.Т.Шевченка, премії Спілки театральних діячів ім.М.Заньковецької, премії "Київська пектораль" (двічі). Лауреат Всеукраїнської програми "Лідери регіонів" (2002). Почесний громадянин Києва (2007).
Герой України (2007). Нагороджена орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Навчаючись в театральному інституті, Ада Рогоцева познайомилась чоловіком — викладачем Костянтином Степанковим.
Разом вони прожили 46 років, поки в 2004 році Степанков не помер. Ада Роговцева присвятила коханому чоловікові книгу «Мій Костя».
У 2012 році від невиліковної форми раку помирає її син Костянтин. Після написання книги «Свідоцтво про життя» Ада Роговцева повернулася на екрани та велику сцену. Пережити важкий час їй допомогла донька Катерина та троє онуків.
03.03.2016