Саакашвілі Міхеіл

Голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України

Місце народження

Народився 21 грудня 1967-го в Тбілісі в сім'ї грузинської інтелігенції.

Освіта

1984 — закінчив середню школу № 51 в Тбілісі із золотою медаллю. 1988 року служив у прикордонних військах у Чопі.

1992 — з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ. Навчався разом із Президентом України Порошенком.

1994 — закінчив магістратуру юридичного факультету Колумбійського університету Нью-Йорка.

1995 — здобув докторський ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона.

Навчався у Флорентійській академії права та Гаазькій академії міжнародного права (1995).

Кар'єра

Працював у Державному комітеті Грузії із захисту прав людини (1992).

Депутат парламенту Грузії (1995—1999, 1999—2000). Голова комітету з конституційних, юридичних питань і законності (1995—1998). Голова парламентської фракції «Союзу громадян» (1998—1999).

2000 — віце-президент ПАРЄ. Член Головної ради Союзу громадян Грузії.

Лідер опозиції Саакашвілі. Тбілісі 2003 року, площа Свободи.

2000—2001 — міністр юстиції Грузії.

2001 — обраний депутатом парламенту Грузії за мажоритарною системою. Створив політичну організацію «Єдиний Національний Рух» (2002). Того ж року обраний головою Тбіліського сакребуло (представницькі збори). Один із ініціаторів масових демонстрацій протесту проти Шеварднадзе з вимогами відставки уряду та проведення нових виборів. Акція протесту завершилася так званою «революцією троянд» (20—23 листопада 2003).

Після зміщення Шеварднадзе висунув свою кандидатуру на дострокових президентських виборах. Вибори відбулися 4 січня 2004 року й завершилися перемогою Саакашвілі, за якого проголосували 96,27 % виборців.

5 січня 2008 року 53.4% голосів виборців був обраний на другий термін.

Грузино-осетинський конфлікт

У липні 2008 року загострилася ситуація в Південній Осетії.

Перестрілки з обох сторін переросли в повномасштабні бойові кроки 7 серпня 2008 року, коли грузинські війська завдали масованого артилерійського удару по Цхвінвалі російським миротворцям і увійшли на територію Південної Осетії. Саакашвілі назвав ці дії відновленням конституційного ладу на бунтівної території і запропонував сепаратистам скласти зброю, пригрозивши їм в іншому випадку повним знищенням.

8 серпня в конфлікт втрутилася Росія: до Південної Осетії були введені російські війська, які наступного дня взяли під свій контроль Цхінвалі і завдали авіаудари по військовим і цивільним об'єктам на території Грузії. Саакашвілі оголосив про введення в країні воєнного стану та початок мобілізації резервістів. Увечері 10 серпня Саакашвілі оголосив про виведення військ з Південної Осетії і попросив Росію про перемир'я. Паралельно бойові дії почалися і в Абхазії - збройні сили республіки видавили грузинські частини з Кодорської ущелини. 12 серпня, після припинення активних бойових дій, Саакашвілі оголосив про вихід Грузії з СНД.

Після того як 26 серпня 2008 року російський президент Дмитро Медведєв офіційно визнав незалежність Південної Осетії і Абхазії, Саакашвілі назвав дії Москви беззаконням і заявив, що це визнання не матиме жодних наслідків ні для Грузії, ні для світової спільноти, але зате завдасть шкоди міжнародній репутації Росії. Крім того, він попросив прискорити включення Грузії в НАТО і ЄС. На наступний день він заявив про те, що Грузія готова в односторонньому порядку розірвати дипломатичні відносини з Росією, що і було зроблено 29 серпня 2008 року.

18 серпня 2009 року Грузія, як і обіцяв Саакашвілі, офіційно вийшла зі складу СНД.

У лютому 2010 року президент Росії Медведєв в ході прес-конференції з президентом Абхазії Багапшем заявив, що Саакашвілі для Росії є персоною нон грата. Разом з тим, російський лідер висловив надію на те, що в майбутньому країна повернеться "до нормальних, повноцінних відносин з Грузією".

В кінці жовтня 2013 року, не чекаючи закінчення президентського терміну Саакашвілі полетів до Брюсселя. У грудні влаштувався викладачем в американську Школу права і дипломатії імені Флетчера при Університеті Тафтса, де читає лекції про європейську державності.

17 листопада 2013 року Саакашвілі на посаді президента змінив Георгій Маргвелашвілі.

Українське питання

Михайло Саакашвілі неодноразово брав участь в українському Евромайдані, що привів до зміни влади в Україні в лютому 2014 року, де виступав з підтримкою нового курсу України і звинуватив Росію в рейдерському захопленні України. Грузинські політики засудили втручання Саакашвілі в справи України.

У грудні 2014 року Саакашвілі відмовився обійняти посаду віце-прем'єра України. Як заявив Саакашвілі, від поста він відмовився лише заради Грузії. За його словами, він не готовий розлучатися з громадянством Грузії заради посади. "Моїм пріоритетом є моя країна - Грузія, тільки тому я не погодився на цю пропозицію. Думаю, я належу моїй Грузії", - заявив екс-президент.

13 лютого 2015 року призначений радником президента України Петра Порошенка і головою, створеного Дорадчої міжнародної ради реформ. Рада є консультативним органом при Президенті України, і покликаний залучати іноземних експертів до реформування українського законодавства і домагатися розширення міжнародної підтримки України.

Призначення Саакашвілі викликало негативну реакцію від представників чинної влади Грузії.

29 травня Президент Порошенко підписав указ про надання Саакашвілі українського громадянства як "обличчя, прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес".

На наступний день, 30 травня, Порошенко призначив Саакашвілі головою Одеської обласної державної адміністрації, звільнивши з цієї посади Ігоря Палицю.

7 листопада 2016 року Голова Одеської обласної адміністрації Михайло Саакашвілі подав у відставку. 9 листопада 2016 року Президент Петро Порошенко звільнив голову Одеської обласної державної адміністрації Михайла Саакашвілі з посади.

Також Порошенко звільнив Саакашвілі з посади позаштатного радника Президента України.

26 липня 2017 року Президент Порошенко припинив українське громадянство Саакашвілі. Рішення було прийнято на підставі п.2 ст.19 Закону "Про громадянство", а саме - надання неправдивих даних в анкеті. У документах, які заповнював колишній голова Одеської ОДА, було зазначено, що він не перебуває під слідством в Україні або за її межами, однак відомо, що на території Грузії Саакашвілі був заочно арештований.

Повернення українського громадянства

28 травня 2019 року Президент України Володимир Зеленський свої указом повернув Михайлу Саакашвілі громадянство України. На наступний день колишній президент Грузії рейсом з Варшави прилетів в міжнародний аеропорт "Бориспіль" в Києві, де його зустріли понад сотні прихильників і велика кількість журналістів.

7 травня 200 року Президент Володимир Зеленський призначив Михайла Саакашвілі главою Виконавчого комітету реформ. (Нацрада реформ був створений в 2014 році за указом п'ятого президента Петра Порошенка).

Повернення до Грузії

27 вересня 2021 року Саакашвілі заявив про плани повернутися до Грузії. 1 жовтня він повідомив про приїзд до Грузії. Увечері 1 жовтня прем'єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі повідомив, що Саакашвілі затримали та перевели до пенітенціарного закладу. МВС Грузії порушило проти Саакашвілі кримінальну справу за фактом незаконного перетину кордону. Саакашвілі оголосив голодування та повідомив, що вимагає зустрічі з українським консулом.

13 жовтня 2021 року Саакашвілі помістили в одиночну камеру. За даними влади Грузії, це було зроблено за його проханням. 20 жовтня стало відомо, що прокуратура Грузії офіційно висунула звинувачення третьому президенту Грузії Михайлу Саакашвілі звинувачення у незаконному перетині кордону.

10 листопада 2021 року Тбіліський міський суд почав розгляд справи Михайла Саакашвілі. У січні 2022 року Саакашвілі лікарі діагностували постравматичний стресовий розлад й депресію. Адвокати наполягали на необхідності психологічної та фізичної реабілітації. Прокуратура відмовилася визнавати Саакашвілі постраждалим.

21 лютого 2022 року, Саакашвілі знову оголосив «постійне голодування» з вимогою відповідного лікування.

31 січня 2023 року, Михайла Саакашвілі, який перебував у клініці «Viva Med», перевели до реанімації.

6 лютого 2023 року, Тбіліський міський суд відмовив експрезиденту країни Міхеїлу Саакашвілі у відстроченні покарання та його звільненні за станом здоров'я.

2 червня 2023 року, Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі в інтерв'ю французькому телеканалу France 24 запропонувала випустити колишнього грузинського лідера Міхеіла Саакашвілі з в'язниці з електронним браслетом. Водночас вона заявила, що його амністія не відшкодує збитки, які були завдані країні.

12 липня 2023 року, згідно повідомлення прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, бригада польських лікарів розпочала у Тбілісі комплексне медичне обстеження Міхеіла Саакашвілі.

Сім'я

Дружина Сандра Елізабет Рулофс (Нідерланди). Виховують двох дітей — Едуарда та Ніколоза.

Посилання

08.05.2023