Симоненко Петро Миколайович

Народний депутат України ІІ-VII скл, керівник Комуністичної партії України

Місце народження

Народився 1 серпня 1952 року, м. Донецьк.

Освіта

Донецький політехнічний інститут (1969—1974), гірничий інженер-електромеханік; Київський інститут політології і соціального управління (заочне відділення колишньої Київської вищої партійної школи) (1991).

Кар'єра

Жовтень 1974 — грудень 1975 — конструктор Донецького державного проєктно-конструкторського й експериментального інституту комплексної механізації (Дондіпровуглемаш), місто Донецьк.

1975—1977 — інструктор, завідувач відділу комсомольських організацій, 1977—1980 — другий секретар Донецького міськкому ЛКСМУ.

Член КПРС з 1978 року.

1980—1982 — секретар Донецького обласного комітету ЛКСМУ.

Серпень 1982 — січень 1988 — секретар ЦК ЛКСМУ.

Січень 1988 — вересень 1989 — секретар Ждановського (Маріупольського) міськкому КПУ.

31 серпня 1989 — 7 квітня 1990 року — секретар з ідеологічної роботи, 7 квітня 1990 — серпень 1991 року — 2-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.

Грудень 1991 — грудень 1993 — заступник генерального директор корпорації «Укрвуглемаш».

У 1993 обраний першим секретарем Донецького обкому КПУ, на з'їзді КПУ у Донецьку 19 червня 1993, названому «відновлюваним», обраний першим секретарем ЦК КПУ.

Член Конституційної Комісії від Верховної Ради України (листопад 1994–1996).

Політика

В вперше до парламенту було обрано 1994 року по окрузі Донецької області. На всіх наступних парламентських виборах очолює список КПУ, а після проходження до ВР є лідером фракції українських комуністів. Протягом першого депутатського терміну працював у комітеті Верховної Ради з питань культури та духовності, у наступних – у комітеті з питань правової політики.

1998, 2002, 2006, 2007 року Петро Симоненко обирають народним депутатом у ВРУ.

У 2013 р. КПУ на чолі з Петром Симоненком виступила ініціатором проведення референдуму за входження до Митного Союзу.

Кілька разів балотувався на пост президента, але особливої популярності виборців не мав. Хоча 1999-го Симоненко і вийшов у другий тур, проте перемогти Леоніда Кучму йому не вдалося.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

25 березня 2014 року КПУ висунула Петра Симоненка у кандидати у президенти України. 16 травня в телеефірі теледебатів між кандидатами на пост президента заявила про зняття своєї кандидатури, але ЦВК не задовольнила цю заявку через закінчення крайнього терміну зняття кандидатур. В результаті виборів Петро Симоненко посів 9 місце серед усіх кандидатів з результатом 1,51%.

У 2014 році на дострокових виборах до Верховної Ради балотувався за списками Комуністичної партії України №1. За результатами позачергових виборів Верховної Ради у жовтні 2014 року очолювана Симоненком КПУ вперше за історію незалежної України не пройшла до парламенту, показавши найскромніший результат у своїй історії - 3,86% за прохідних 5%.

29 січня 2019 року подав документи до Центрвиборчкому для реєстрації кандидатом у президенти від Компартії. 2 лютого 2019 року ЦВК відмовила Петру Симоненку у реєстрації кандидатом на виборах президента 31 березня 2019 року, згідно із законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки".

Кримінальне переслідування

У 2014 році Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу, звинувачуючи в сепаратизмі Симоненка за виступи в парламенті. Комуністична партія виступила за перетворення України на федерацію. Про це заявляв Петро Симоненко з трибуни Верховної Ради.

15 серпня 2014 року Симоненко заявив, що Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження проти нього за підозрою у сепаратизмі. Сам Симоненко стверджує, що його виступи у Раді «спеціально спотворюються», а окремі фрази вириваються із контексту. У Генпрокуратурі підтвердили, що Симоненко став фігурантом кримінальної справи у зв'язку із «закликами в ефірі низки телеканалів до повалення конституційного ладу та пропагандою агресії». Кримінальне провадження було відкрито ще 17 липня за заявою народного депутата фракції Свобода Ігоря Мірошниченка.

В 2021 році в ефірі каналу “Наш” заявляв про примусову українізацію, націоналістів, які обслуговують олігархів та стверджував, що комуністи зробили Україну соборною. Війну на Донбасі назвав громадянською, а владу в країні тоталітарною диктатурою з ознаками фашистського толку. Нацрада зверталася до суду через мову ворожнечі у висловлюваннях Симоненка в ефірі "Наш".

Заявляв, що Україна стала плацдармом американців проти Росії.

Повномасштабне вторгення РФ в Україну

За данними Офіса Генпрокурора, екслідеру забороненої компартії України Петру Симоненку повідомили про підозру у публічних закликах до захоплення держвлади.

Йому інкриміновано публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу або до захоплення державної влади, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України (в. 3 ст. 109 , ч. 3 ст. 436-2 КК України).

За даними слідства, екскерівник забороненої «компартії України» підтримав збройну агресію РФ та в період окупації Київщини звернувся до вищого військово-політичного керівництва Росії щодо його «евакуації» до країни-агресора. Щоб вивезти підозрюваного та його родину із захопленого на той час селища Березівка Макарівського району Київщини, Кремль розпорядився відправити туди загін спецназу РФ. Після їх прибуття до українського населеного пункту екснардеп особисто їх зустрічав, а потім поселив у власному будинку і забезпечив продовольством. З 4 по 8 березня 2022 року окупаційний спецпідрозділ здійснив «супровід» підозрюваного та його родини через ворожі блокпости на територію РБ. Звідти він переїхав до Росії, де його призначили заступником голови «Центрального комітету міжнародного комуністичного об’єднання «Союз комуністичних партій – комуністичної партії радянського союзу».

У жовтні 2022 року підозрюваний взяв участь у так званій «22-й «Міжнародній зустрічі комуністичних та робітничих партій», яка проходила у місті Гавана на Кубі.

Під час свого виступу на «форумі» він намагався легітимізувати захоплення частини території України та діяльність терористичних організацій «л/днр».

Крім того, з 21 по 22 квітня 2023 року екснардеп взяв участь в «антифашистському форумі», який відбувся у Мінську. Він виступав за продовження агресивної війни проти України та виправдовував кремлівські наративи щодо застосування тактичної ядерної зброї РФ.

Родина

Петро Симоненко був одружений двічі. З 1974 по 2009 він був одружений зі Світланою Володимирівною Симоненко (1953). У шлюбі народилося двоє синів Андрій (1974) і Костянтин (1977). Син Андрій — підприємець та чиновник, разом з братом Костянтином є співзасновником кількох фірм.

У 2009 Симоненко одружився з журналісткою Оксаною Ващенко (1977). У пари народилася дочка Марія (2009).

Посилання

11.08.2023