Україна потребує більш виваженого підходу до гармонізації акцизного оподаткування з Європейським Союзом, ніж це передбачено положеннями угоди про асоціацію.
Таку думку висловила директорка з наукової роботи Growford Institute, доктор економічних наук Тетяна Богдан на круглому столі в вівторок. Захід організовано Growford Institute та Інститутом Горшеніна за підтримки інтернет-порталу LB.ua.
"Угода про асоціацію з ЄС говорить, що сторони прагнуть гармонізувати політику в сфері протидії нелегальному виробництву та шахрайських дій з підакцизними товарами. Серед іншого передбачається підвищити ставки акцизного податку на тютюнові вироби. На виконання цієї статті Україна зобов'язалася імплементувати директиви №118 від 2008 року і №64 від 2011 року. У результаті специфічна ставка акцизного податку на тютюнові вироби з 2015 до 2022 років має підвищитися у шість разів. Як же вплинуло таке підвищення ставок на реальні надходження до державного бюджету. З 2015 до 2021 року реальна ставка на тютюнові вироби зросла на 118%, а реальні надходження зросли всього на 23%. Такі розбіжності викликані в першу чергу значною тінізацією тютюнового ринку", - заявила вона.
Водночас, за її словами, самі європейці не розглядають угоду про асоціацію як документ, обов'язковий до виконання на 100%.
"Достатньо згадати про ситуацію з газопроводом "Північний потік - 2". Це відбувалося в той час, коли стаття 274 угоди говорить про те, що Україна і ЄС прагнуть інтегрувати ринки енергетичних товарів і у процесі розробки планів розвитку інфраструктури кожна із сторін повинна враховувати енергетичні можливості і енергетичні мережі кожної з сторін. Крім того, угоди про асоціацію не мають стандартного єдиного механізму врегулювання спорів і їх виконання ґрунтується більшою мірою на добрій волі сторін", - сказала Богдан.
"Це свідчить про те, що наша країна потребує більш виваженого підходу до гармонізації акцизного оподаткування, а також більш активної протидії нелегальному виробництву та обігу тютюнової продукції", - заявила експертка.