Одним з таких досягнень називають «зростання зарплат, випереджаюче зростання цін». Відповідний пост прем'єра в Facebook був масово і оперативно розтиражований як новина в ЗМІ. Щоб закріпити і доповнити позитивне враження, піарщики В. Гройсмана в той же день опублікували на його сторінці в соцмережі цілий набір слайдів про підвищення соцстандартів. Все це безпосередньо, на думку Кабміну, торкнеться 8,2 млн. пенсіонерів. Таким чином, нам показують об'ємну картинку «покращення життя вже сьогодні» для переважної більшості українців.
Однак все це виглядає добре тільки до того моменту, коли захоплений яскравою інфографікою читач не починає аналізувати оприлюднені цифри. Навіть безпосередньо під постом у соцмережі громадяни висловлюють сумніви щодо коректності підрахунків, здійснених Держстатом. І традиційно жартують з приводу «середньої температури по лікарні» і «африканського розриву між основною масою населення і групою одержувачів надзарплати».
І, до речі, 6752 грн. середньої зарплати, якими так пишається прем'єр, отримують далеко не всі. Причому є цілі галузі (охорона здоров'я та освіта), де навіть за офіційними даними середня зарплата набагато нижча.
Окремою проблемою є також існування заборгованостей з виплати заробітних плат, вимушених відпусток і роботи величезної кількості людей на неповну ставку. Наприклад, саме таким чином виживає Національна академія наук України, в більшості інститутів якої «в добровільно-примусовому» порядку виплачується від 50 до 75% окладів. Але навіть без урахування цього, середня зарплата вченого в 2016-2017 р.р.. - в два рази нижча, ніж середня зарплата робітника на промисловому підприємстві.
Ще сумніша ситуація з новиною про підвищення пенсій. Потік обурення від користувачів під цим постом прес-служба прем'єра традиційно списує на роботу ворожих «інтернет-тролів». Однак навіть лояльно налаштовані до Володимира Борисовича користувачі радять йому, в подальшому, не видавати за досягнення настільки мізерні (в еквіваленті - максимум 2-4 американських долара) надбавки до пенсій. Які не тільки є одними з найнижчих в світі, але і взагалі ніяк не співвідносяться з прожитковим мінімумом і триваючим зростанням цін на продукти, товари повсякденної необхідності та послуги ЖКГ.
До речі, що стосується останнього, то Володимир Борисович чомусь «посоромився» поділитися з співгромадянами інформацією про те, що з 1-го травня Кабмін знизив соціальні норми на використання тепла, електрики і газу, які використовуються для розрахунку розміру субсидій. А багатьом їх одержувачам, напевно, також було б цікаво подивитися барвисту інфографіку, яка б показала, наскільки слабо співвідносяться цифри зростання їх доходів з сумами, які потрібно буде доплатити в разі, якщо споживач не впишеться в нові нормативи.
Те, що уряд ретельно уникає торкатися цього питання (зокрема, невідомо взагалі на якій підставі і за якою методикою проводяться підрахунки «соціальних норм» для субсидування) тільки підсилює підозру щодо реальної мотивації його дій. І лежить вона зовсім не в площині забезпечення зростання добробуту громадян, а пов'язана виключно зі спробою виконати обіцянку, дану Міжнародному валютному фонду - радикально скоротити кількість одержувачів субсидій. Які будуть наслідки для одержувачів «зростаючих зарплат» (за версією В. Гройсмана), яких позбавлять цих виплат, - передбачити нескладно.
У загальному підсумку, все що ми бачимо, - дуже нагадує ситуацію, описану у відомій байці І. Глібова «Охрімова свита». Головний герой цього твору намагається «латати» одні діряві ділянки на одязі за рахунок вирізання матерії з інших (рукавів, кишень). І переконує себе та інших, що його «костюмчик» виглядає все краще і краще. Однак привабливо це виглядає виключно для нього самого - “Покраяв та й попришивав — І знов рукава як рукава; І ходить мій Охрім, неначе та проява. Та й думає: «Ось я-то молодець, Удався хоч куди хлопчина!»”.
А для всіх інших таке «красування» є приводом лише для здивованих усмішок та насмішок...
І, до речі, крім “хорошої картинки для народу”, чиновники не забувають і про себе, грішних. Про це Гройсман вже не пише на своїй сторінці у Фейсбуку. Про те, що витрати на утримання Секретаріату КМУ зросли у 2,3 рази - тобто більше ніж на 400 мільйони гривень, порівняно з минулим роком. Про те, що кількість працівників цього Секретаріату зросла на 50 штатних одиниць. Про те, що середня зарплата тамтешнього чиновника складає 55 844 гривень. Про те, що сам В. Гройсман збільшив собі зарплату більше, ніж удвічі в порівнянні з минулим роком.
Як бачимо, В. Гройсман та його чиновники - це не Охрім. Вони самі не ходять в тій “бюджетній” свитці, яку пошили для решти українців. Тому, й дозволяють собі такі “фокуси” з перекроюванням. Адже, сміятися будуть не з них. Точніше, це вони й насміхаються таким чином з простих громадян, перетворених ними ж на підлатаних Охрімів.