Зазвичай у ролі «кнута» виступають кримінальні провадження. Не обходиться і без показових короткотривалих утримань під вартою. Деякі з хабарників вмить стають на «шлях істинний», і справи проти них закриваються - все стає на «круги своя»: взяв, подівся і так по колу.
Постать ректора Мельника за короткий період стала свого роду символом безкарності за посадові злочини, найбільш зухвалими з яких і є хабарництво, а його втеча – показовий «договірняк» з правоохоронцями.
Втікши, Ірпінський ректор залишив на Україні цілу армію своїх послідовників, які, будучи пійманими з хабарем, роблять все можливе аби не сісти. Кожен випадок по-своєму унікальний і деякі хабарники, на мою думку, можуть викладати на юрфаках, бо в них є чому повчити студентів.
Звичайно, дані заповіді сатиричні, але розроблені на підставі судових розглядів реальної кримінальної справи ніжинського мера-хабарника Приходька, якого ще у 2008 році впіймали з хабарем, але він і досі насолоджується свободою. На мою думку, Мельник йому і в підметки не годиться. І ви зараз дізнаєтеся чому.
Заповідь перша. Ланцюг передачі хабаря. Завжди пам’ятайте рятівну істину - чим довший цей ланцюг, тим складніше довести вашу вину. До його складу варто обов’язково включити свого близького родича, наприклад, рідного брата та декількох своїх підлеглих, яким ви довіряєте. Навіть якщо вас спіймають, а кожна ланка ланцюга підтвердить, що гроші передавалися саме вам – не панікуйте! Уперто заявляйте, що стали жертвою підступної змови. Діючи таким чином, можна добряче заплутати судове слідство і попсувати нерви представнику державного обвинувачення. Але у такому випадку головне не заплутатися самому.
Заповідь друга. Правило правої руки. Хабарі варто брати лише правою рукою і у жодному разі не класти кошти до кишені. Краще сховати їх в сейф або ж до службового автомобілю. Після того, як ви їх туди поклали намагайтеся якомога найшвидше вимити руку від спеціальної фарби. Якщо ви не встигли це зробити і на вході до умивальника правоохоронці вдягнули наручники, то завжди є ще одна можливість змити фарбу до експертизи, поросившись до туалету. Будьте певними сечею, цей спецзасіб змиється легко «як два пальці об асфальт».
Заповідь третя. Болячки. Якщо ж вам все ж таки не пощастило і ви потрапили до СІЗО – починайте симулювати різні захворювання. Судинна недостача, стенокардія, хронічний гастродуоденіт, хронічний піелонефріт, цереброваскулярна хвороба, гостре хронічне захворювання серця, гіпертонічна хворобу, хронічна гіпертонічна енцефалопатія, розповсюджений остроходроз хребта з больовим синдромом - всі ці захворювання мають майже однакові симптоми. Тому хворійте «на здоров’я», це дасть вам шанс покинути СІЗО, а в суді ще один привід корчити з себе мученика. Мовляв, я не брав хабаря, бо дуже хворий. Все сфабриковано, гляньте скільки болячок я ще собі належав у СІЗО.
Заповідь четверта. Адвокати-симулянти. На етапі слідства питання ви не вирішили, і кримінальне провадження починає розглядати суд. Підстав панікувати також немає. Якщо для «вирішення» головного питання ви не зібрали достатньої суми коштів, беріть у свої захисники адвокатів-симулянтів. Чим їх більше, тим краще для вас. Кожен з них по черзі зможе хворіти і не відвідувати суди, решта адвокатів також стануть у нагоді своїми багатогодинними пустими промовами про порушення права на захист і клопотаннями про перенесення розгляду справи. Якщо ж зрештою всі випадково опиняться на місці, а до суду приїде важливий свідок обвинувачення, який буде свідчити проти вас, то один із адвокатів зможе легко втратити свідомість, а ви, панікуючи, благатимете у суду тижневу перерву. Це і час затягне, і дасть надію на те, що наступного судового засідання цей свідок не приїде. Пам’ятайте, що при правильному підході, суд ставитиметься до вас гуманно і запросто буде «тягнути» розгляд декілька років.
Заповідь п’ята. Важливі зв’язки. Судовий процес в розпалі, але ви до цього готувалися. Хоча вирок не за горами, за вас уже активно клопочуть впливові люди. Уважно ще раз пригадайте всі свої зв’язки та знайомства і починайте оббивати пороги ще декільком впливовим людям. Якщо не можете ви, нехай це роблять ваші близькі родичі. Обіцяйте все і всім. Упевнений, що у відповідь вам теж обіцятимуть і, може, щось навіть зроблять. Проте варто завжди пам’ятати і керуватися гарним прислів’ям: «Обіцяти - не значить одружуватись».
Заповідь шоста. Дискредитація свідків. Ви достеменно знаєте, хто зі свідків буде давати незручні для вас покази. Тож, користуючись своїми зв’язками, влаштуйте по відношенню до них кримінальні переслідування. Запам’ятайте, чим більше заяв ви напишете до міліції та прокуратури, тим у вас більше можливостей ставити під сумнів їх свідчення. Відкрито заявляйте в суді, що свідчення проти вас - вимушені кроки свідків. Йдуть на це вони виключно для того, аби їхні кримінальні справи й надалі лежали у правоохоронців «під сукном». Зрештою, ви також можете стверджувати, що всі свідки ненавидять вас з самого босоногого дитинства.
Заповідь сьома. У всьому винна ГПУ. Суть цього маневру полягає в тому, щоб «валити з хворої голови на здорову» і звинувачувати прокуратуру у всіх інкримінованих вам діянням. Хоча особливого результату це не приносить, але справляє на судів не аби яке враження. Погодьтеся, круто виглядатиме критика Генпрокуратури і звинувачення в бік Ріната Кузьміна у фабрикації кримінальної справи.
Заповідь восьма. Свої люди. Рекомендовано активно залучати на захист свідків – своїх людей і, бажано, чоловік так по 20-30. Всі вони повинні створювати вам алібі, і зазомбовано твердити, що грошей ви брати не могли, свідки обвинувачення підіслані працівники ГПУ і взагалі в той час, коли вас затримували у службовому автомобілі з грошима, ви перебували в зовсім іншому місці. Звичайно, за неправдиві свідчення існує кримінальна відповідальність і їх покази здивують суддю, але якщо Феміда на вашому боці, вона може ставити під сумнів свідчення сторони обвинувачення.
Заповідь дев’ята. Втеча. Трапляються випадки, коли на хабарях ловлять «своїх», щоб чужі боялися. У будь-якому разі ця публічна екзекуція, яка на початкових етапах набуває значного розголосу, а потім затихає і все спускається на гальма, і її учасникам вільно дають можливість накивати п’ятами. Судячи з досить успішної втечі Петра Мельника, слід обирати ті країни, з якими в України відсутній договір про екстрадицію.
Заповідь десята. Остання інстанція. Апеляційний суд підтвердив законність вироку, і вам загрожує реальна тюряга. Не слід нервувати. Звертайтеся зі скаргою до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Там, якщо знайдете «правильний» підхід, вам обов’язково допоможуть – зупинять виконання законного вироку. Невдовзі вас випустять із СІЗО і тоді див. заповідь № 4. Розгляд касаційної скарги можна також затягувати на роки. А зрештою, якщо вдасться домовитися у Вищому спецсуді про скасування вироку і направлення його на новий розгляд до суду першої інстанції -розпочинайте всі інструкції спочатку.
Використовуючи всі ці заповіді ви реально можете нехтувати правосуддям років з 10 і хочте вірте, хочте – ні, але це дійсно працює! Ніжинській екс-мер Приходько – яскраве цьому підтвердження.