У 1960-1980-х роках Флінта – живописець, графік, кераміст – продовжував якраз європейську модерністську лінію мистецтва, підхоплену у своїх інститутських викладачів Карла Звіринського і Романа Сельського. В 1960-х він багато експериментував із формою, об’ємом, площиною, намагався використати в кераміці графічні та живописні прийоми, а в живописі та малюнку – скульптурні.
Зеновій Флінта народився в селі Токи Тернопільскої області. Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша (декоративний розпис), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (кераміка), згодом викладав в альма-матер. Стажувався у вроцлавській, краківській та варшавській академіях мистецтв.
В 1960-1970-ті Зеновій Флінта не робив гучних антирадянських заяв, але був послідовним нонконформістом у мистецтві. Він і коло його друзів-колег – Олег Мінько, Любомир Медвідь, Іван Марчук – мали великий вплив на наступні покоління мистців.
У 1980 році художник створив портрети Андрія Бокотея, Ярослава Мотики, Івана Марчука, Романа Сельського, Миколи Вінграновського, Григорія Островського. Зробив серію пейзажів Криму, Поділля, Карпат, краєвидів озера Світязь та морського узбережжя Балтики.
В кераміці, крім декоративних тарелей («Маки», «Дерева і птахи», «Квіти», «Яблука», «Риба»), пластів («Буксир», «Соняшник», «Народне зодчество», «Архітектурні пам’ятки Львова”), зробив керамічне облицювання для ресторану «Львів», пансіонату «Південний» у Трускавці.
Зеновій Флінта помер 2 квітня 1988 року. Похований на Личаківському кладовищі.