Все публикацииПолитика

Сергій Міщенко: Ющенко “кинув” і мене, й усіх моїх хлопців

В кабінеті Сергія Міщенка висить фотографія Фіделя Кастро. “Асоціюєте себе з Команданте? Він — герой, і ви теж бачите себе борцем?” - проводжу банальні паралелі. Відповідь трохи шокує: “Просто у вісім років гадалка в присутності моєї бабці сказала мені, що я помру за два роки. Я ж народився 13-го числа. І моя мама, рятуючи дитячу психіку, дала мені фото Фіделя сі словами: дивися, він теж народився 13-го серпня, і він живий”.

Цифра “13” тепер є в усіх контактних даних Міщенка — в телефоні, електронній пошті. І він анітрохи не вважає її нефартовою. З ним важко не погодитися. Мабуть, по всій країні були й інші молоді слідчі прокуратури, які у вихідний день допізна затримувалися на роботі. Але тільки до одного Міщенка посеред ночі зайшов “на вогник” майбутній генпрокурор Михайло Потебенько. Відзначив, запам ' ятав і зробив членом своєї команди. Так Міщенко вже у 29 років став наймолодшим в історії України генералом юстиції, а побіжно ще декілька рекордів встановив.

Утім, Потебенько пішов, і в його улюбленця почалися проблеми. Було все — і ноги віднімалися, і вчорашні друзі відверталися. Серед тих, хто протягнув руку допомоги, був нинішній генпрокурор Віктор Пшонка. Тому і голосував за його призначення опозиціонер Міщенко, попередньо отримавши згоду від фракції — не зміг і не схотів провести межу між політикою і особистими стосунками.

Фото: Макс Левин

Утім, до опозиційного табору майбутнього голову Комітету ВР з питань правової політики привела сварка з іншим генпрокурором — Геннадієм Васильєвим. Міщенко увійшов до команди Ющенка, у генеральській формі стояв на Майдані і закликав правоохоронні органи не вчиняти незаконних дій. Ющенко віддячив як умів — зрадою.

А згодом, коли вже Тимошенко пропонувала Міщенка на посаду генпрокурора, президент зробив ставку на Святослава Піскуна.

На останніх виборах у парламент одному з найактивніших членів фракції “Батьківщина” не вистачило місця у прохідній частині списку, тож Міщенко пішов на мажоритарку, в рідний округ в Борисполі. Пішов як самовисуванець, бо одразу ж демонстративно вийшов з фракції.

Голосування за Пшонку і недешеві годинники аукнулися політику чорним піаром під час виборчої кампанії-2012. Утім, Міщенко впевнено переміг і провладного кандидата, який є товаришем губернатора області Присяжнюка, і представника “УДАРу”.

У новій Раді Міщенко залишиться опозиціонером, перебуваючи поза опозиційними фракціями. Своєю головною метою називає звільнення Тимошенко. Паралельно вніс повно законопроектів на підтримку простих українців. Міщенко бере зі столу стос з усіма своїми законами і розказує про кожен: “Ось, щоб молоко у селян не купляли за безцінь. А ось цей проведе диференціацію між кухарями, прибиральницями шкіл, де навчається різна кількість дітей. Бо навантаження різне, а ставка — одна”.

Я за п'ять років 80% голосів на своєму окрузі візьму, от побачите. Знаєте, це добре, що я не злякався піти на округ”, - радіє власній сміливості Міщенко.

Політик у бесіді з LB.ua розкрив ще одну схему, як опозиція підігрувала владі, передрік опозиційнім силам “тушканізацію” і назвав механізми звільнення Тимошенко.

Евгений ШвецЕвгений Швец, журналист

Джентльменський набір Міщенка: карта області, Фідель і наймолодша генеральська фуражка країни
Фото: Макс Левин
Джентльменський набір Міщенка: карта області, Фідель і наймолодша генеральська фуражка країни

Ви казали, що маєте документальні підтвердження того, як голова обласного штабу “Батьківщини” Бондарьов вимагав гроші за зняття на вашу користь кандидата від Об'єднаної опозиції. Хтось з керівників партії звертався до вас за доказами?

Ні. І, до речі, подібна ситуація на Київщині була ще в одного кандидата. І ця інформація теж була доведена до відома лідерів опозиції, і до Турчинова. Але питання ж не в Бондарьові. Я ціну йому знаю. Він — бізнесмен, не політик. У нього чи то була, чи й залишається своя горілчана марка. А показав він себе, коли перейшов в Облраді від Мороза до “Батьківщини”, став “тушкою”. Я не поважаю таких людей, хай він і приєднався до нас. Я тоді казав: хто продав одного разу — продасть і вдруге.

Тому я кажу, що Київська область була продана владі. І мій округ, і округ, де балотувалася Засуха, й інші були здані владі в обмін на те, щоб не крали голоси по партійних списках. Тому їм не були цікаві мажоритарники. Я ж по мокрих печатках на своєму окрузі бачив, що “Батьківщину” майже не чіпали. А фальсифікували за рахунок маленьких партій. Бо у Партії регіонів за мокрими печатками були інші цифри.

А результат “Батьківщини” не чіпали навіть попри те, що вона зняла своїх спостерігачів, а її представник в ОВК з'явилася вже після підрахунку голосів. Бондарьов зарані про це домовився, я знаю про цю схему. У нього головна мета була — відзвітувати нагору, що у нього гарний результат по списках.

Але той же Турчинов мав би цікавитися не тільки голосуванням за партії?

Одна людина не в змозі одночасно і якісно займатися Київською областю і всією країною. Тому віддали все на відкуп головам обласних штабів.

"Партія регіонів звикла ламати через коліно, а отримала відсіч ломом"

У поразці опозиції є плюси. Програвши вибори, вона не зазнала нової тотальної “тушканізації”.

Можливо, ще буде! По мажоритарних округах, списках, на жаль, пройшли також і меркантильні люди, такі, як брати Табалови. Вони йшли у парламент не законотворчою діяльністю займатися, а заробляти гроші й отримувати посади. І коли вони побачать, що в опозиції їм нічого ловити — бюджет не дають, посад не дають, ще й бізнес відбирають (зараз же буде навала), вони замисляться.

Хіба щодо “Свободи” я на 99,9% впевнений, що там “тушок” не буде. До того ж, їм в такому разі одразу треба буде емігрувати в Донецьку область.

Фракція Батьківщини у Раді 6-го скликання: Міщенко пальцем вказує на перевірених бійців, принагідно згадуючи про зрадників
Фото: Макс Левин
Фракція Батьківщини у Раді 6-го скликання: Міщенко пальцем вказує на перевірених бійців, принагідно згадуючи про зрадників

А як вам театралізовані дійства, які “Свобода” влаштувала у перші дні роботи нового парламенту. Фотографії зі “свободівцями” та “регіоналами”, мабуть, теж бачили.

У Тягнибока є досвід парламентської роботи, а у решти членів його фракції — нема. Тут же зовсім інша, відмінна від обл та міськрад специфіка: не можна читати газети і сайти розважального характеру, так само не можна після бійки сміятися з опонентами — все одразу буде відзнято фотографами.

“Свобода” у перші дні взяла ініціативу у свої руки. Зрозуміло, що свідомо, зрозуміло, що це були домашні заготовки. І вони опинилися на першому місці в рейтингу дій з боку опозиційних сил. “Батьківщина” - друга, “УДАР” - третій.

А партія Кличка показала свою недосвідченість навіть при голосуванні за кандидатуру віце-спікера. Бо виставити Наливайченка (прізвище на “н”) проти Калетника... Кандидатури ж голосуються за алфавітом! Треба було Геращенко виставляти. До речі, я би особисто за неї проголосував. Я ж теж був “номінований” на віце-спікера. Але до мене й черга не дійшла б. Бо “м” в алфавіті теж стоїть нижче за “к”.

А “Свобода” прокололася в іншому... Так само через недосвідченність.

В теорії, Мохник та Кошулинський взагалі мали не підходити до Тедеєва.

Ні-ні-ні! Є ж культура спілкування у Верховній Раді. Це — опоненти, не вороги. Ти маєш спілкуватися з усіма, хіба що у тебе є особиста неприязнь до когось. Але потім не треба було обніматися. Бо журналісти побачили штучність, награність. А технологічно “Свобода” все робила правильно — з перших днів показала, хто є реальною опозицією. І “тушки” були в Об'єднаній опозиції, але не в “Свободі”.

Перші дні — це був удар по “Батьківщині” від влади і від іншої опозиційної партії. Лідер опозиції був розгублений, бо Яценюк взагалі не знав, чи буде він керівником фракції, багато ж людей були проти. А тут ще й “Свобода” зі своєю активністю. А в попередніх скликаннях саме ми домінували, а не “Наша Украна”.

Я проти бійок у Раді, але я і проти того, аби Партія регіонів займалася провокуванням іншої частини залу. Нащо було російською мовою виступати, Табалова прикривати (врешті-решт, він же віддав свою картку)? Влада звикла ламати через коліно. Але цього разу отримала відсіч ломом.

А ви бачите, скільки людей стало ходити в зал і голосувати особисто? Вони уже зрозуміли, що ця Рада не буде працювати, як попередня.

Фото: Макс Левин

До речі, “регіони” ж могли просто підіграти “Свободі”, аби рейтинг Тягнибока перед президентськими виборами виріс ще більше на тлі інших лідерів опозиції.

Може й так. Але ми можемо тільки щось припускати.

"Влада знає, яке буде рішення Євросуду по Тимошенко. І готується до цього"

Скажіть як екс-прокурор: ви зараз бачите реальні механізми для звільнення Тимошенко?

Вступ у Євросоюз, наприклад. Там же одна з умов — декриміналізація статті, за якою ув'язнена Тимошенко. Інша можливість — це 2015 рік. Тобто зміна влади.

А якщо світова спільнота дотисне і якщо буде рішення Європейського суду з прав людини, то все може відбутися швидше. Для прикладу: Лукашенко посадив свого опонента, не дослухався до рішення Європейського суду і став невиїзним. А ви ж не сумніваєтеся, що у нашому випадку рішення суду буде однаковісіньким?

Якщо влада не виконає його — буде повторення історії з Лукашенком. І влада це знає. Як і знає, яким буде рішення суду. Тому владі треба зіграти на випередження. І там шукають рішення, як звільнити Тимошенко ДО рішення суду — може, в Німеччину на лікування відправити, чи ще якось.

Олігархи звично завели своїх людей до Ради, серед яких уже вистачає навіть менеджерів середньої ланки...

Ну, зараз же кожен штик на вагу золота. Є лобістські речі, є питання авторитету. Мати своїх депутатів - це така ж іграшка, як і мати свій футбольний клуб. Вони самі не заходять в Раду, але своє представництво повинні мати. Бо інакше вони — не у Прем'єр-лізі, а залишаються на рівні обласних, міських рад — а це перша, друга ліги.

Фото: Макс Левин

На окрузі ви постійно стикалися з провокаціями, з “чорнухою”. Вас не здивувало, що людей так просто залякати, так просто купити?

А на моєму окрузі такого якраз не було. Мене кинуло керівництво “Батьківщина”, проти мене працювало обласне керівництво Об'єднаної опозиції, влада і “УДАР”, кандидат від якого за три дні викинув на округ 200 тисяч листівок, на яких нібито Тимошенко називає мене “тушкою”, кандидатом-самозванцем.

Але на кожній зустрічі я закликав: голосуйте за №19, за Об'єднану опозицію. І додавав: можете не голосувати за мене, але виберіть того мажоритарника, який вас не зрадить, який не продався ні за кабінети, ні за гроші. Тому мій округ не продався, люди мені повірили.

"Ющенко "кинув" і мене, і усіх моїх хлопців"

А скажіть правду: як вам вдалося за сім років пройти шлях від простого слідчого до звання генерал-майора юстиції?

Був такий генеральний прокурор Михайло Олексійович Потебенько. Я його вважаю хрещеним батьком в моїй прокурорській кар'єрі, я йому завдячую всіма своїми професійними досягненнями.

У нього була така “фішка”: він перевдягався у звичайну робітничу форму, вдягав кирзові чоботи, куфайку, шапку якусь і в такому вигляді робив інспекції місцевими прокуратурами. Висиджував у черзі, приходив на прийом, спостерігав за роботою підлеглих.

А я почав працювати з 5-го курсу юридичної академії , навчаючись на стаціонарі і будучи старостою курсу. Потім отримав розподілення в рідний Бориспіль. Я працював днями і ночами, спав на роботі, за все брався - виїжджав на убивства, проводив слідчі дії. І ось в суботу о 12-й ночі до мого кабінету заходить прокурор Київської області Михайло Потебенько.

Він сів, передивився справи, які я вів, знайшов якісь помилки, але в цілому був задоволений, тим паче, я ж усього два роки як працював. І каже: “Питань немає, гадаю, у тебе буде кар'єрне зростання”. Невдовзі я став заступником прокурора Бориспільского району. А потім Михайло Олексійович, зростаючи на посадах, і мене за собою підтягував як перевірену людину. І в 29 років я став прокурором Київської області. Цей рекорд тримається досі, так само не було і генерала, молодшого за мене.

Потім Кучма забирав у мене генеральське звання через справу проти київського губернатора Засухи. Але звання повернули, бо Потебенько сказав, що інакше піде з посади Генпрокурора.

Генеральський мундир завжди при ньому. Про всяк випадок
Фото: Макс Левин
Генеральський мундир завжди при ньому. Про всяк випадок

А ноги у вас коли віднялися?

Це було уже за Піскуна. Засухи наполягли, щоби він першою справою звільнив мене. І Піскун почав мене “пресувати” по повній програмі. У мене почалися сильні головні болі, а коли в лікарні у мене брали пункцію зі спини, щось не так зробили, і у мене віднялися ноги. Навіть діагноз не могли встановити. А це був серйозний стрес. І врятував мене спеціаліст з китайської медицини. Іглотерапією, медитаціями, цигуном мене врятували.

А як ви взагалі прийшли в опозицію з прокурорської посади?

Я два місяці був помічником генпрокурора Васильєва по зв'язках з Верховною Радою. А потім сказав, що більше не буду у нього працювати (про мотиви промовчу).

Просто цікаво — чого вас взагалі понесло в політику з насиджених місць?

А я захотів щось змінити. Бо, працюючи у генпрокуратурі, я не міг боротися з такими, як Засухи, не міг посадити міліціонерів, які знущалися з людей. Я пішов, аби показати, що треба змінювати усю судову, правоохоронну систему.

Я агітував за Ющенка на Майдані у генеральській формі, Коля Томенко мене виводив на трибуну. Але Ющенко “кинув” і мене, й усіх моїх хлопців, які працювали на нього. Одразу, в перший же день.

А які зараз маєте стосунки з колишніми колегами по «Батьківщині»?

Політика — політикою, але особисті стосунки для мене дуже важливі. А от політичних зрадників, “тушок” я не визнаю. У мене багато друзів і в “Батьківщині” (Томенко, Сас, Бондаренко, Кожем’якін, Яворівський, Павловський, Деревляний, Шлемко та багато інших), з якої мене викинули. І не партія ж красить людину, а людина — партію. І повірте мені, в Партії регіонів дуже багато чесних порядних людей. У мене друзі в усіх фракціях.

Міщенко каже, що раніше не був таким емоційним. Але гарячі вибори-2012 досі даються взнаки
Фото: Макс Левин
Міщенко каже, що раніше не був таким емоційним. Але гарячі вибори-2012 досі даються взнаки

"Як тільки знімуть недоторканність - бізнес перестане йти у Раду"

Ви сказали: не партія красить людину. А чим ви будете “красити” Раду 7-го скликання? Яка ваша функція?

Функція? Найперша — звільнити Тимошенко. Потім — провести якнайбільше власних законопроектів, які потрібні країні і людям. Один із них — про спадщину, аби люди самі в себе не купляли ці хати і не стояли у нотаріусів у чергах. Я прагну максимально допомогти людям у своєму окрузі, а це мешканці Згурівського, Яготинського, Переяслав-Хмельницького, Бориспільського районів і сіл Требухів та Княжичі Броварського району. Президент наклав вето на ухвалений закон, а запропоновані поправки нівелюють всі покращення. Потрібно 300 голосів, і я вже веду перемовини з усіма фракціями. А ще є законопроект про безкоштовну приватизацію земельних ділянок біля хат.

До речі, “Юліна приватизація” дала не такий уже й великий ефект...

У 2009 році я на своєму окрузі році видав тисячі безкоштовних актів. І кожен депутат міг пришвидшити реалізацію програми на своєму окрузі. Я контролював, щоб державна землевпорядна організація швидко і без грошей робила проекти. Я їх, перепрошую, довбав, а Юлії Володимирівні доповідав: в такому-то районі не хочуть працювати. І зараз, коли постанову №844 скасували, я вніс відповідний законопроект.

А загалом я вніс 18 законопроектів, серед яких і декриміналізація статті Тимошенко. А ось, дивіться, ось це по молоку, аби закупівельна ціна не була нижчою за 2.20 грн, бо монополісти зараз скуповують по 1,5 грн.

Головне у роботі депутата — це законотворчість. Чому я виступаю за зняття депутатської недоторканності — аби в Раду перестали йти бізнесмени. І тоді підуть в небуття “засівання” округів, залякування людей тощо. Так, олігархи не заходять в парламент напряму, але вводячи туди своїх людей, забезпечують недоторканність свого бізнесу.

Але ж бізнес також зацікавлений і в лобіюванні своїх економічних інтересів.

Проблема в тому, що нема політичної волі. Немає у нас свого Вацлава Гавела, який навіть тим, хто його підтримував, сказав: “Будь-ласка, левову частину свої доходів — у бюджет Чехії, а не красти”...

Зараз владі потрібні 300 голосів для проведення змін в Конституції, тож недоторканність цілком можуть зняти — бо без недоторканності бізнесменів легше загнати у більшість. Але результат позитивний ми все одно отримаємо. Щоправда, в наступній Раді, 8-го скликання, коли бізнес не піде у парламент.

Евгений ШвецЕвгений Швец, журналист