“У листопаді 2014-го у ванну влучив артилерійський снаряд, - каже жінка. - Ми спочатку відремонтували пошкодження, але світла й води не було, тому ми залишили будинок. Тоді дуже сильно стріляли, тому ми виїхали швидко і навіть не встигли забрати речі. Вдалося вивезти тільки два телевізора та люстри. Потім до 15 січня 2015 року у будинок ніхто не заходив, 20 січня прийшли військові української армії і перетворили наше житло на вогневу точку. Коли ми повернулися туди у жовтні, то будинок був повністю зруйнований: без даху, без вікон. У домі як Мамай пройшов”.
Зараз важко хворі пенсіонери орендують житло у Київській області і втратили останню надію на порятунок будинку. “Передають, що вікна закрили плівкою, але все одно дощ та сніг заливає кімнати, - каже Світлана Василівна, - я сказала чоловіку, що більше не поїду туди. Були б ми молодими, то можна було би сподіватися, що заробимо, а зараз нас ніхто й на роботу не візьме”. Законодавство України забезпечує соціальний захист постраждалим від дій терористів, тому жінка звернулася за консультацією до Української Гельсінської спілки з прав людини. Вони дізналися про таку можливість ще від мешканців сусіднього села Піски, яким УГСПЛ допомагала ще раніше.
Адвокат, яка співпрацює із Центром стратегічних справ УГСПЛ, Юлія Науменко підготувала і подала дві заяви: до Європейського суду з прав людини та позовну - до Печерського райсуду Києва. “Я була представником постраждалих у суді і 1 вересня 2016 року представила від їхнього імені до суду позов щодо вартості втраченого майна, - каже адвокат. - наразі скарга у Європейському суді зареєстрована, а в українському суді вже є перші позитивні результати”.
27 січня Печерський районний суд Києва своїм рішенням задовольнив позов до держави Україна в особі Кабінету Міністрів, Державної казначейської служби, Антитерористичного центру при СБУ, Міністерств оборони та внутрішніх справ та Головного управління Національної гвардії України. Сума відшкодування з Державного бюджету України за шкоду, заподіяну внаслідок терористичного акту за пошкоджений будинок та майно, склала понад 6,7 млн гривень, а також по 10 000 гривень компенсації моральної шкоди кожному. Рішення суду для пенсіонерів було повною несподіванкою, оскільки вони давно зневірилися у судовій системі України.
“Щоб виграти подібний процес, постраждалі повинні мати документи на право власності та акт обстеження зруйнованого житла, - каже Юлія Науменко, - це можуть бути також покази свідків, фотографії та відеозаписи, статті у медіа”. Подібні акти обстеження можуть укласти органи місцевої адміністрації, а звіти щодо вартості пошкодженого майна - також і приватні експерти, які мають відповідні ліцензії.
Рішення Печерського суду - не остаточне, оскільки відповідачі були ним вкрай незадоволені і збираються подавати апеляційну скаргу. “Представник Міністерства внутрішніх справ заявив, що він ображений таким рішенням суду, - сказала Юлія Науменко, - це виглядає дуже дивно, адже всі наші вимоги базувалися виключно на українському законодавстві щодо протидії тероризму”.
Директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало каже, що держава має відшкодовувати вартість знищеного майна постраждалим, адже вона сама взяла на себе такі зобов’язання відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом". У статті 19 цього Закону вказано: “Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом”.
Враховуючи масштаби заподіяної терористами шкоди, кількість зруйнованих будинків, розміри відшкодування можуть бути такими, що через них Державний бюджет просто збанкурутує. Закон "Про боротьбу з тероризмом" був прийнятий ще у 2003 році, і депутати, голосуючи за нього, навіть не уявляли собі, що Росія розгорне гібридні бойові дії та почне здійснювати масові терористичні акти на території України. Що ж робити?
“Ми дуже давно наполягаємо на тому, щоб державні органи не ховали голову у пісок, і врегулювали це питання, - каже Михайло Тарахкало, - адже сьогодні ця проблема потребує прийняття певного спеціалізованого законодавства. Оскільки нового законодавства немає, то доведеться виплачувати все і всім, бо ніяких обмежень на компенсацію зараз просто не існує”.
За словами Михайла Тарахкала, наразі судова практика розділилася і пішла двома шляхами: перший каже про те, що будь-яка шкода, заподіяна в ході АТО, має компенсуватися з Державного бюджету України; друга припускає можливість компенсації лише тієї шкоди, яка завдана безпосередньо військовослужбовцями української армії. “Але довести, ким саме була завдана шкода сьогодні неможливо. Коли громадяни звертаються до правоохоронців, щоб це встановити, то вони підходять до цього формально, через велику кількість таких звертань та нестачу ресурсів, - каже Михайло Тарахкало, - тому якісь спеціалізовані експертизи проводяться досить рідко”. На думку юриста, держава має створити прозору систему отримання компенсації за зруйноване майно постраждалих. Це необхідно для того, щоб привернути увагу міжнародних донорів, які допоможуть українському уряду виплатити ці гроші.