Після спалаху протестів по усій країні влада Ірану тотально відключила інтернет, тож інформації про те, що відбувається, обмаль. Станом на п'ятницю відомо про щонайменше дві з половиною тисячі вбитих. Навіть державне телебачення Ірану показало в ефірі ряди тіл у морзі на півдні Тегерана.
Протести в Ірані спалахнули 28 грудня 2025 року через стрімку девальвацію національної валюти та економічної кризи. Першими вийшли ”базарі” — торговці столичного Великого базару, яких традиційно вважали дуже лояльною до режиму стратою.
В наступні кілька днів протести поширилися на інші базари Тегерана й міста Шираз, Ісфахан, Хамадан, Кешм. До протестів приєдналися студенти університетів. До економічних гасел додались вимоги демонтажу режиму аятол та повернення до влади династії Пахлаві. 1-2 січня кількість протестів і їхня географія різко зросли: десятки акцій у понад половині провінцій, включно з Мазендераном, Північним Хорасаном та Сістаном і Белуджистаном.
1 січня 2026 року влада вперше офіційно повідомила про загиблих: щонайменше сім осіб, причому найжорсткіші сутички зафіксовані в місті Азна (Лурестан), також були жертви в Бахтіарі та Ісфахані.
В наступні кілька днів протести стали масовими, влада застосувала силу, місцеві правозахисники повідомили про десятки вбитих.Треба сказати, що спочатку представники влади демонстрували, що влада готова до певних поступок, насамперед, у питаннях економіки. Однак після того, як на протестах почали звучати політичні гасла, риторика влади очікувано змінилася. Зокрема, голова судової влади Голам-Хоссейн Мохсені-Еджеї заявив, що протести інспіровані зовнішніми ворогами Ісламської республіки, а тому до протестувальників не буде поблажливості. 3 січня верховний лідер Алі Хаменеї заявив, що “порушників спокою треба поставити на місце”. До 6 січня протести та страйки фіксували у 27 із 31 провінції.
До протестувальників звернувся Реза Пехлеві, син шаха, якого вигнали з країни під час революції 1979 року. Він закликав посилити вуличні протести, розпочати загальнонаціональний страйк і захоплювати органи влади. У відповідь режим негайно інтернет та міжнародні телефонні дзвінки. Силовики вдались до силової зачистки міст, вдавшись до безпрецедентного навіть для Ірану насильства.
13 січня до іранських протестувальників звернувся Дональд Трамп. “Іранські патріоти, ПРОДОВЖУЙТЕ ПРОТЕСТУВАТИ - ЗАХОПІТЬ СВОЇ ІНСТИТУЦІЇ!!! Збережіть імена вбивць та кривдників. Вони заплатять велику ціну”, — написав він, додавши: “ДОПОМОГА ВЖЕ В ДОРОЗІ”.
Проте у середу, 14 січня, він же заявив, що вбивства протестувальників припинилися.
Як повідомили американські медіа, радники Трампа радили йому утриматися від удару, оскільки немає гарантій, що після американського удару режим швидко впаде. Вони також висловили, що США можуть не мати в регіоні всіх необхідних ресурсів, аби стримати очікувано агресивну відповідь Ірану.
До того ж, на той момент, схоже, режим зумів переламати ситуацію на свою користь.
Ймовірно, саме у четвер увечері, наступного дня після запевнень Дональда Трампа про припинення насильства Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) та підпорядковане йому ополчення “Басідж” (створене як резерв КВІР саме для придушення протестів) без обмежень почали застосовувати вогнепальну зброю проти людей.
“Ми цілком впевнені, що пізно ввечері четверга по всій країні сталася різанина, — сказав The Wall Street Journal Хаді Гаемі, виконавчий директор нью-йоркського Центру прав людини в Ірані (CHRI). — Це була повноцінна зона бойових дій”.
За словами півдюжини свідків, з якими зв'язалися журналісти WSJ, правозахисних груп та відеозаписів, перевірених Storyful, сцени насильства розгорталися того дня по всій країні. У Мешхеді, найсвященнішому місті Ірану, серед жертв є Махді Салахшур, відомий 50-річний скульптор та батько двох дітей — його застрелили з автомата Калашникова в ніч на 8 січня.
Правозахисники з іранської організації HRANA стверджують, що підтвердили смерть щонайменше 2677 осіб, при цьому ще 1693 випадки все ще розслідують. Також організація повідомила про 2677 осіб з тяжкими травмами та 19 097 затриманих у ході протестів.
Amnesty International заявила, що сили безпеки використовували житлові будівлі, мечеті та поліцейські дільниці для обстрілу неозброєних протестувальників бойовими набоями, “цілячись у їхні голови та тулуби”.
CHRI також оприлюднив інтерв'ю іранського лікаря, який надавав допомогу потерпілим. Той, зокрема, заявив, що спочатку силовики використовували дробовики, а ввечері 8 січня почали застосовувати автоматичну зброю та важкі кулемети. Серед жертв були як підлітки, так і літні чоловіки, а людей вбивали просто за те, що вони перебували в громадських місцях, а не обов'язково брали участь у протестах.
“Люди казали, що їх поранили, кулі ввійшли в одну сторону тіла та вийшли з іншої. Бойові набої, — розповів він. — Я вважаю, що силам безпеки сказали, що відповідальності не буде. Жодних розслідувань. Це розглядалося як воєнна ситуація. Ідіть і придушуйте будь-якими засобами… Я чув автоматичні постріли. Я чув важкі кулемети ДШК. Ця зброя знаходиться у підрозділах КВІР”.
Іранські чиновники, натомість, заявили, що серед загиблих є сотні силовиків, деяких з них нібито навіть обезголовили або спалили.
Співрозмовник у Тегерані описав Financial Times “мертву та задушливу” атмосферу в місті після протестів. “Після надзвичайно жорстокої різанини люди зараз зайняті пошуками тіл своїх близьких або намагаються надати допомогу пораненим”, — сказав він.