Влада США повністю розсекретила президентську "Директиву номер 59", присвячену можливій ядерній війні проти Радянського союзу. Документ підписав Джимм Картер 25 липня 1980 року.
Раніше в ЗМІ потрапляли тільки окремі фрагменти "Директиви 59". Тепер повний її текст доступний у архіві національної безпеки США.
"Директиву 59" вважають однією з найбільш суперечливих за часів "холодної війни". Вона розширювала повноваження президентів США щодо використання ядерної зброї, аж до завдання попереджувального ядерного удару по противнику.
Завданням цього удару було нанесення максимального економічного збитку і фактичне обеззброєння СРСР - "супротивник повинен втратити можливість використовувати свою військову міць і зазнати непоправної шкоди". Ідею попереджувального удару до підписання "Директиви 59" Картер відкидав, він говорив, що ядерна зброя має виконувати стримуючу функцію і застосовувати її слід як адекватну відповідь на можливу радянську агресію.
Документ передбачав використання високих технологій для виявлення радянських ядерних об'єктів, у тому числі в країнах Східної Європи та Північної Кореї. Ці об'єкти планували вражати точково і, якнайшвидше отримавши дані про завдані збитки, за необхідності завдавати повторного удару.
При цьому автори "Директиви 59", серед яких був військовий радник президента Вільям Одом, вважали, що використання ядерної зброї проти регулярних підрозділів радянської армії не призведе до апокаліпсису. Одночасно Одом і його колеги попереджали, що війна буде затяжною - за їхніми оцінками на виявлення всіх цілей, гідних точкового ураження ядерними ракетами, могли піти "дні та тижні".
Відносини між СРСР і США різко погіршали на початку 1980-х років після вступу радянських військ в Афганістан і відповідного бойкоту Олімпіади-80. Через це загострення підписаний 1979 року Леонідом Брежнєвим і Джиммі Картером договір про обмеження стратегічних озброєнь - ОСО-II - не було ратифіковано конгресом США.