Влада Києва остаточно затвердила межі земельної ділянки, де буде зведено Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", відкриття якого заплановано на 2021 рік - до 80-х роковин трагедії.
Про це повідомив голова наглядової ради проекту, голова виконавчої ради Єврейського агентства для Ізраїлю Натан Щаранський, передає "Інтерфакс-Україна".
Меморіальний центр буде зведено на місці занедбаного спорткомплексу на Дорогожичах.
"Було проведено ретельне розслідування релігійними авторитетами, висновки яких у результаті були затверджені головним рабином Ізраїлю, і що нам дало сьогодні остаточно затвердити межі ділянки, на якій буде меморіальний комплекс", - зазначив Щаранський. Він уточнив, що вже 21 листопада буде представлено основні напрямки, за якими буде розвиватися проект зведення Меморіалу.
Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх розповів, що для будівництва Меморіалу передбачена ділянка площею 54,8 тис. кв. м на місці занедбаного спортивного комплексу, а також ділянка 22,3 тис. кв. м - частина парку, де не буде вестися будівництво.
"У парку не проводитиметься забудова. Тільки благоустрій... Ми не будемо ходити по кістках. Та територія, де буде відбуватися забудова, - це не цвинтар. Ми впевнені, що знайшли правильне місце, оскільки це найближчий майданчик до місця винищення", - зазначив рабин.
Наприкінці 2018 року організатори також мають намір визначити на конкурсі архітектора майбутнього комплексу.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що вважає зведення Меморіалу одним з головних своїх завдань на посаді голови міської адміністрації. Він також наголосив, що має намір зберегти "зелену зону" парку.
Нагадаємо, в березні цього року відбулися установчі збори і було створено наглядову раду меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
19 вересня 1941 року Київ окуповали німці. 28 вересня 1941 року на вулицях столиці було розвішано оповіщення про те, що всі євреї повинні з'явитися в район вулиці Мельникова. 29 та 30 вересня 1941 року відбулися перші розстріли євреїв.
Усього за роки окупації в Бабиному Яру було поховано за різними оцінками від 100 до 200 тис. осіб. Окрім євреїв, там загинули жителі Києва інших національностей, військовополонені Червоної Армії і ОУН-УПА, цигани, а також душевнохворі.