У жовтні минулого року були внесені два законопроекти щодо обмеження чи заборони залучення звірів до виступу на манежах. Проект змін до закону "Про захист тварин від жорстокого поводження" №5283 пропонує заборонити пересувні цирки. Інші зміни (проект №5229) вводять повну заборону диких та сільськогосподарських тварин на арені.
“Цирки з тваринами - явище, що не має жодних гарантій благополуччя тварин, гарантій законного володіння тваринами або правильного утримання тварин”, - йдеться у пояснювальній записці. Автори посилаються на досвід інших країн, які заборонили використання тварин у цирках - Австрії, Греції, Кіпру, Мальти, Боснії-Герцеговини.
Пропозицію заборони підтримало і Міністерство екології та природних ресурсів у грудні 2016 року.
Поки активісти та законодавці лобіюють можливе нововведення, артисти заперечують будь-які знущання й на підтвердження гуманного ставлення проводять відкриті репетиції. Для них тварини - друзі, про яких турбуються і рятують від вимирання.
Ната Жижченко (солістка проекту Onuka) була у цирку лише одного разу - у 19-річному віці. Її батьки, на відміну від більшості радянських родин, не водили дитину до цирку. Подорослішавши, Ната вирішила піти туди сама. Цей похід був першим і останнім: співачка не досиділа до кінця.“Це була не розважальна атмосфера, а атмосфера гнітючості”, - пригадує вона. Ната з дитинства любила тварин, тому не могла дивитися на те, як їх примушують виконувати неприродні трюки. “Тварини такі ж істоти, як і люди. Часто навіть кращі, тому до них треба відноситися, як до повноцінних членів суспільства. Якщо людина не може полюбити тварин, як вона може потім полюбити людей? Цирки з тваринами - це атавізм”, - переконана Жижченко.
Думку солістки гурту Onuka розділяють чимало українців. Згідно з опитуванням міжнародної дослідницької компанії GfK Ukraine, лише 1% громадян вважають, що диких тварин варто утримувати у цирках. 15 квітня на мітинг проти тварин у цирках вийшла понад тисяча українців. Майже 5 тисяч підписали петицію щодо законодавчої заборони тварин у цирках на сайті президента у 2016 році.
“Тварини, яких прийнято називати артистами, насправді проводять життя, мов заручники або раби. Левам, слонам і тиграм доводиться виконувати не притаманні їхній дикій природі рухи. А умови, в яких тварини існують у цирках, гірші, ніж у будь-якій в'язниці. Обмежені в пересуванні тварини зазнають там жахливих страждань, а коли виходять на арену - неймовірного стресу. У цирку тварин часто називають друзями. Та чи виходять на арену з друзями, тримаючи в руках батіг чи палку з крюком? Навряд”, - йдеться у петиції.
Зараз утримування тварин у цирках регулюються законом “Про захист тварин від жорстокого поводження”, який забороняє нанесення тваринам побоїв, залякування, видалення кликів, кігтів, примушення тварин до виконання дій, що їх травмують. Закон також визначає умови утримування - вони повинні “відповідати біологічним, видовим та індивідуальним особливостям тварини і забезпечувати необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем”.
Як цирки знаходять тварин
У цирках можна побачити різних тварин – від мишей, кроликів, папуг, голубів до слонів, крокодилів, бегемотів, ведмедів, левів, верблюдів, коней, розповідає екологиня з благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Катерина Полянська. Цирк має багато можливостей придбати тварин.
“Собак і котів можна купити в заводчиків, мишей та кроликів розводити самим або придбати на “пташиних” ринках. Екзотичних тварин – мавп, лемурів, тигрів та інших продають власники звіринців та зоопарків”, - каже Полянська. Вона додає, що не завжди можна встановити, звідки власники звіринців взяли тварин.
Полянська пояснює, що ведмедів можуть завезти з Росії, де полювання дозволене, чи, попри застереження Червоної книги, незаконно вполювати в Україні.
“Є такий вид полювання на ведмедів – на барлозі, коли мисливці шукають барліг, у якому інколи зимує ведмедиця з ведмежатами. Ведмедицю вбивають, а ведмежата лишаються сиротами, мисливці забирають їх як іграшок додому, потім продають у цирк, звіринець або в приватну колекцію. У цирку з ведмежат виховують “артистів”, - розповідає Полянська.
Іще один спосіб знайти тварину - чорний ринок торгівлі, каже зоолог Київського цирку Сергій Григор'єв. Коли до зоопарку контрабандою потрапили 10 рожевих фламінго, Григор'єв з зоозахисниками звернувся до прокуратури. Жодної реакції. У Національному цирку стверджують, що тварини потрапляють до них тільки легально. Директор-розпорядник Віктор Арнутов розповідає, що цирки беруть лише тих тварин, які щонайменше у четвертому поколінні народилися у неволі у приватних зоопарках. За його словами, такий підхід продовжує життя звірів. “У цирку тварина живе утричі довше. Лев живе у природі 5-6 років, у цирку - до 16”, - пояснює Арнаутов.
Дресирувальниця Марина Новосьолова упевнена, що тварини з приватних зоопарків не виживуть у природі, оскільки генетично більше не можуть полювати.
“У цирках ми зберігаємо види тварин. До нас приходила комісія, яка не встановила жодних порушень. Убивство корів на бойні, хутровий бізнес, тестування на тваринах ліків нікого не знічує. Тільки цирк усім заважає. Якщо ж комусь не подобається, хай до нас не приходять”, - каже Новосьолова.
Місце виживання
Авторами петиції про заборону тварин у цирку й організаторами мітингу стала ініціативна група UAnimals під керівництвом Олександра Тодорчука. Понад рік тому зоозахисник зрозумів, що більше не може проходити повз Національний цирк і вирішив започаткувати кампанію захисту тварин.
Тодорчук не хотів, аби його 3-літня донька бачила цирки з тваринами, коли виросте. Спочатку була петиція, після її непроходження - публічні заходи і залучення відомих людей. Так, до компанії долучилися співачки Ната Жижченко, Дар'я Астаф'єва, Ірина Лузіна та Даніела Заюшкіна.
Тодорчуку вдалося проникнути за лаштунки Цирку. Активіст був вражений умовами утримання тварин у маленьких незручних клітках. Він також стверджує, що у цирку дресирувальники застосовують насильство - б'ють електрошокерами чи залізними палицями. Наприклад, слонам пробивають вуха гаком.
Його слова підтверджує і циркова режисерка і продюсерка Ярослава Нагодин, яка місяць працювала у Національному цирку. За її словами, тварини живуть у вольєрах метр на метр, можуть під час простою, коли у цирку немає вистав, до року не виходити на манеж, увесь час несамовито виють. “Тварини неймовірно страждають. Таке утримування - знущання. Тварини божеволіють у таких умовах”, - каже Нагодин.
Сергій Григор'єв, біолог Київського зоопарку, розповідає, що життя тварин у цирку впливає на них негативно. “Ці тварини зазвичай слабенькі, замучені, маленькі з очима як у переляканих безпритульних. Для дикої тварини навколишні запахи часом найважливіші. Коли ж доводиться часто змінювати середовище - люди, крики, світло, тренування - тварина опиняється у стресовій ситуації”, - розповідає зоолог.
Директор Київського цирку Віктор Арнаутов не вважає умови проживання тварин у клітках жахливими. За його словами, у цирку працюють два ветеринари, які постійно слідкують за станом тварин. Вони розраховують кожній тварині щомісячний раціон з вітамінами і різними ласощами - динями, ягодами, яблуками чи морквою. У кожної тварини є паспорт зі щепленнями й інформацією про хвороби.
“Тварина народжується у неволі. Вони звикла до цього, її вольєр - це дім, вона призвичаїлась до людей, з нею легше працювати, вона звикла до раціону”, - розповідає директор-розпорядник.
На зауваження про те, що тварини полишені вибору, Арнаутов відповідає: “А ви самі не у клітці? Ви працюєте на дядю, у вас теж є своя клітка, клітки є у кожної людини і тварини”.
Аби заручитися підтримкою, циркові артисти почали збір підписів під час виступів у різних містах, розповідає дресирувальниця Марина Новосьолова. “Ми за 2 тижні зібрали 60 тисяч підписів на підтримку. А вони (зоозахисники, - ред.) - декілька тисяч. Чому ми маємо підкорюватися тим, хто проти?” - запитує дресирувальниця.
Адміністрація цирку вважає, що вирішити проблему може прийняття закону про цирк. Зараз діяльність артистів регулюється законом “Про театри і театральну справу”. “Парламентарів цікавлять не права тварин, а приміщення та земля, - переконана дресирувальниця. - Для влади не має значення доля тварин у цирках. Вони прекрасно розуміють, що після такого закону цирки збанкрутіють. Їхні будівлі зазвичай знаходяться у центрі міст - ласі шматки. Уже існують проекти забудови площі Перемоги”, - каже Новосьолова.
Змусити ведмедя танцювати
Методи дресирування можуть бути дуже жорстокими, каже екологиня Катерина Полянська. “Одним з методів “навчання” ведмедя танцювати є розпечене вугілля та музика. Старий метод, але він існував. Коли ведмедю пекли стопи він переступав, “танцював”, під час цього грала музика і він запам’ятовував, що коли печуть ноги, то грає музика. З часом грала лише музика без вугілля, але ведмідь боявся обпекти ноги. Дресирування. Також деякі методики зводяться до того, що тварина за їжу виконує трюки, вона недогодована й виконує накази щоб здобути собі їжу”, - розповідає екологиня.
У Національному цирку заперечують будь-яке жорстоке поводження з тваринами. “Більшість артистів самі проти тих людей, які погано ставляться до тварин. Ми за те, щоб посилити контроль за утримуванням тварин і дресирувальниками. Необхідно сертифікувати професію. Дресирувальник повинен спочатку пройти дворічне тренування”, - пояснює Марина Навосьолова, яка сама тренує собак і має крокодилів. Активістів таке рішення не задовольнить. “Якби наглядачів концтабору сертифікували й у самому таборі ввели норми, чи було б це вирішенням питання? - Ні. Це вже як перемовини з терористами”, - каже Тодорчук.
Новосьолова розповідає, що про дресирування з батогами й мови бути не може. Раніше використовували приборкувальну дресуру, зараз - “пряничну” (заохочувальну): дресирувальник не змушує тварину насильно виконувати трюки, а розвиває її навички.
“Дресура будується на контакті тварини і людини. Під час перших років життя ми спостерігаємо, що тварина нам пропонує, а потім розвиваємо ці уміння. Наприклад, у нашої колеги Юлі Козирєвої левиця любить перекидатися через голову, схоплюючи передніми лапами задні. Це взагалі не властиво левам. Ви спробуйте її цього навчити, якщо вона не вміє”, - пояснює Новосьолова. Директор-розпорядник Віктор Арнаутов також впевнений, що побудувати взаємодію між дресирувальником і твариною силою неможливо: “Дресура - це не насильство, це взаємовідносини між людиною і твариною”.
Попри те, що дресирування й враховує природні навички тварин, звірам однаково доводиться виконувати непритаманні рухи, каже зоолог Григор'єв. “Головне для тварини у природі - збереження енергії. Тварина, поївши, намагається максимально відпочити, економити енергію. У цирку її змушують працювати”, - розповідає він. Григор'єв додає, що дресирувальники - люди емоційні і часом можуть бити тварин, аби підняти планку стресу. Потім тварина боятиметься і робитиме все, щоб її більше не побили. “Дресирування - це як рабовласництво”, - підсумовує він.
Природа звіра
Найтяжче тварини переносять постійні крики і зміни у способі життя, вважає Григор'єв.
“Вони постійно у стресі, змінюється раціон під час перевезення, їх транспортують у футлярах, де тварина не може повернутися. Цей стрес під час гастролей грає на руку дресирувальникам, бо тварини стають піддатливими і готовими виконувати будь-які трюки”, - розповідає зоолог.
Згідно з законом, відповідальні за транспортування тварин повинні задовольняти потреби в їжі та воді, а також забезпечити захист звірів від шкідливого для них зовнішнього впливу. Новосьолова запевняє, що Національний цирк законодавство не просто виконує, а що тварини краще переносять переїзди, ніж могло б здатися. “Розміри кліток для перевезення і стаціонару дійсно різні, бо вони повинні перш за все вміщуватися в авто. Зараз є рефрижератори, які дозволяють підтримувати необхідну температуру. Корм, вода - це як азбука, завжди з собою”, - розповідає дресирувальниця.
Серед аргументів заборони тварин у цирках зоозахисники називають напади на людей.
25 травня у Білій Церкві цирковий ведмідь напав на глядачів. Тварина накинулася на чоловіка. Глядачеві вдалося врятуватися. Люди ж у паніці почали вибігати з зали і через тисняву постраждали.
Інший випадок стався у 2010 році, коли під час виступу дресирувальників Олексія та Вероніки Пінко у Львові леви напали на чоловіка. Марина Новосьолова знає історію не з чуток, оскільки дресирувальники - її друзі. До них потрапили два леви-брати Персей і Дукат. Під час однієї з репетицій колишній директор Національного цирку Володимир Шевченко попередив Олексія: “Персей тебе пасе (полює, - авт.)”. Дресирувальники нічого подібного не помічали і продовжили репетиції.
“Леви - прайдові тварини. Лідером у них був Цезар (ще одна тварина - старожил у цирку, - авт.). Персей виріс і прагнув стати головним. Після Цезаря для нього в ієрархії був дресирувальник. Персей вирішив перевірити, чи сильніший він за нього, а брат (Дукат, - авт.) завжди йде слідом”, - розповідає Новосьолова. Олексій потрапив до лікарні, після операції повернувся на манеж. Персея переправили до сімферопольського парку “Тайган”. Олексій та Вероніка Пінко записали відео, де переконували, що використовують лише заоохочувальні методи, а напад левів - прикрий інцидент.
Окрім шкоди здоров'ю дресирувальника, морально постраждали ще й багато дітей, які стали свідками нападу. Подібні інциденти - не привід виганяти тварин з цирку, вважає Новосьолова: “Є багато інших ситуацій, коли діти виходять з цирку щасливими. Безліч людей гинуть в ДТП, але ж ми не припиняємо водити”.
На пенсію
У Національному цирку розповідають, що після того, як тварини стають застарими для виступу на манежі, декого віддають у зоопарк, а деякі тварини залишаться з дресирувальниками. У цирку їх так само вигулюють, проводять легкі тренування, дозволяють рухатися стільки, скільки тварині необхідно. У Новосьолової вісім собак-пенсіонерів, яких вона утримує власним коштом. За її словами, зоопарк не обов'язково стане найкращим місцем для стареньких тварин. По-перше, не завжди є вільні місця. По-друге, тварина може не призвичаїтися до нового життя. Так колишній директор цирку Володимир Шевченко віддав свого лева Юліка у зоопарк. Тварина померла від суму на третій день. Зоолог Григор'єв стверджує, що насправді тварин часто викидають бозна-куди, і ніхто їхнім життям “на пенсії” не цікавиться.
“Вони зникають невідомо де - їх здають або у перевізні звіринці, цирки, або вони живуть десь у технічній зоні. Я бачив у перевізному цирку списаних тварин. Це шкура й кістки”, - каже Григор'єв.
Катерина Полянська розповідає, що працювала з конем, який усе життя прожив у цирку й “вийшов на пенсію”: “У нього на боках були дірки від шпор, він боявся сходити в туалет поза межами свого стійла, спотикався об горбики на землі, бо ніколи не бігав полем”.
Чи виживе цирк без тварин
У Національному цирку переконані, що Верховна Рада не виведе тварин у цирках поза закон.
“Тварини - це наші партнери, наше життя. Ми постійно стараємося, покращуємо умови утримання. Я бачила задоволених дітей після вистави. Те, що ми маємо можливість показати контакт тварин з людиною, навчає людей толерантності, розумінню природи. Крім того, лише завдяки циркам та зоопаркам виживають деякі тварини”, - підсумовує позицію цирку Новосьолова.
Якщо дресирувальники від заборони програють, то інші циркові артисти, навпаки, вимагають змін у законодавство. Як розповіла циркова режисерка Ярослава Нагодин, українські артисти не можуть працевлаштуватися в Україні і їдуть закордон: “З людьми потрібно багато працювати, а з тваринами роблять примітивні трюки”. Тодорчук додає, що “змучений ведмідь відбирає роботу у кількох артистів”.
Для екологині Полянської найсумнішим у цирках є те, що діти приходять подивитися, як дорослі скривдили тварин й зробили з них “артистів”: “Утримання тварин в цирку - це жорстоке поводження з ними, цирк не може забезпечити їм умови, навіть наближені до природних. За лаштунками криється зовсім інший світ, ніж ми собі колись уявляли”.
Зоозахисники закликають брати приклад з усесвітньо відомого Цирку Сонця (Cirque du Soleil), який не використовує тварин в своїх виставах.
Дресирувальниця Національного цирку Марія Новосьолова переконана, що розваги повинні бути різним, а Cirque du Soleil не відповідає українським традиціям: “Чому ми не маємо свого слова у розвитку країни і не відстоюємо власну культуру? У нас у Софійському соборі є фреска роботи людини з тваринами, а в інших країнах таке є? У Європи своя культура - у нас своя”.