«Новий Єфремов»?
- Народний депутат має право представляти інтереси народу. І я дуже хочу, щоб ви уважно подивилися закон “Про статус народного депутата України”, якими правами наділений народний депутат. Якщо люди хочуть, щоб був присутній народний депутат, то він має бути присутній - на сесіях міських рад, обласних рад, сільських рад і висловлювати свою точку зору. Так, вона має бути передусім і державною, і водночас законною. А те, що пишуть панове, які фабрикують факти, і тим самим ставлять під загрозу не лише народних депутатів і їхнє життя, а й життя їхніх близьких та рідних... Тут має бути солідарна відповідальність журналістів, вільних репортерів, як вони себе часом називають. Вони повинні дотримуватися передусім Конституції України, де чітко прописано, що передусім життя, честь та гідність є найбільш цінними. Правда, Маріє? - риторично запитує мене телефоном народний депутат, керівник регіональної організації партії «Опозиційний блок» на Луганщині Сергій Дунаєв у відповідь на прохання прокоментувати резонансне відео під заголовком “Зачатие LNR. Отцы республики”, що з’явилося в мережі в пік публічного розголосу по справі Єфремова та напередодні затримання іншого луганського екс-нардепа-регіонала Володимира Медяника. На цьому відео в неоднозначній чи радше недвозначній компанії з’являється в тому числі Дунаєв. - Цей ролик склеїли з декількох так званих зібрань громадян. Потрібно цьому дати оцінку. І щоб журналісти і такі правозахисники, як ви, висловлювали не політичну заангажованість щодо певних осіб...
- Я саме тому цікавлюся вашою думкою. На цьому ролику зафіксовано мітинг, під час котрого піднімається прапор Росії над адміністративною будівлею. Ви стверджуєте, що це нарізка?
- Це нарізка. Ви подивіться: спершу депутати стоять на сходах, а потім вони вже внизу і зі стрічками. Давайте подивимося, як ці події відбувалися, як зробили цю нарізку і хто її замовник. Я впевнений, що за паном Філімоненком (саме журналіст Всеволод Філімоненко вивісив це відео в мережу, - ред.) стоять особи, які бояться, що народ України дізнається про їх дії стосовно Донбасу і Луганської області в тому числі.
- Ви на цьому відео називаєте дату - 30 березня. Про що йдеться? Деякі інтерпретують її так, що ви називаєте дату проведення т. з. «референдуму»...
- Я не збираюся коментувати домисли. Ви можете собі уявити, що таке натовп і маса людей. Хтось може поставити вам елементарне питання і ви автоматично можете відповісти. Можливо, мені поставили питання, а коли ви будете у Верховній Раді або….
- Так а про що вас тоді запитали?
- Я не знаю. Можливо, щось, у відповідь на що я сказав, що розглядаю питання про поїздку 30 числа. Цілком можливо. Куди? Також питання.
***
Сергій Дунаєв був мером Лисичанська у 2009-2012 роках і пішов з посади після обрання до парламенту. Він вважається наближеною особою до Володимира Бойка, а також найвпливовішою фігурою в Лисичанську. За твердженням місцевих джерел, нардеп наразі намагається розширити свій вплив у регіоні – поки що на Рубіжне та Сєверодонецьк, мріючи дорости до масштабів довоєнного Єфремова, за яким у кращі для нього часи був закріплений статус «смотрящего» по Луганщині.
Ці плани, судячи з усього, реалізувати не так просто. Принаймні, на нещодавніх проміжних виборах до Верховної Ради на 114 окрузі у Луганській області стало очевидно, що «регіонали» втрачають вплив у своїй вотчині. Кандидат від «Опоблоку» Борис Лєбєдєв, за якого відкрито агітували і Дунаєв, і Бойко, посів тільки 4 сходинку, натомість, перемогу здобув давній конкурент Дунаєва Сергій Шахов, якого де-факто підтримував Київ, а саме АП.
Інформація про маловідомого на загальнонаціональному рівні народного депутата Дунаєва – потенційно вибухонебезпечна. Паралельно зі звинуваченнями в підтримці окупанта (Денис Казанський, наприклад, «нагородив» його словами «рэкетир, ворюга, коллаборант»), ім’я Сергія Дунаєва, як не парадоксально – хоча до подібних парадоксів вже давно пора звикнути – виринає у зв’язку зі справою «айдарівця» Ігоря Радченка в якості головного бенефіціара певних сумнівних дій лисичанського «Айдару». До речі, про це ми з ним також побіжно поговорили, утім, це тема для окремої публікації.
Мої попередні спроби взяти коментар у Сергія Дунаєва якраз щодо ролі в подіях «русской весны» і його особисто, і власності, яку йому приписують (зокрема Лисичанського склозаводу «Пролетарій», де комфортно розмістився бойовик Мозговий зі своїм «Прізраком»), - були невдалими. Цього разу мені пощастило більше – ми майже півгодини спілкуватися телефоном. За цей час народний депутат демонструє неабияку гостинність - не менше 5 разів запрошує приїздити до Лисичанська, аби «об’єктивно висвітлити ситуацію в регіоні», хоча деякі запитання, зокрема, щодо «Айдару» помітно виводять його із рівноваги і змушують переходити на особистості. А за годину після нашої розмови він ще раз передзвонює, знову запрошує в гості і ніби поміж іншим повідомляє про те, що «Опоблок» у Луганській області, виявляється, перебуває під постійним адміністративним тиском.
Тиску начебто зазнавав і сам народний депутат Дунаєв (саме так, говорить про себе у третій особі), але ще раніше, у 2014 році. Можливо, він несподіванки він, по суті, навіть визнає свою причетність до склозаводу «Пролетарій», яку до того заперечував і через що навіть судився з лисичанськими журналістами, але потім виправляється:
- Ніхто не говорить про те, чому блокували будь-які дії народного депутата Дунаєва, в котрого проводили обшуки незаконно, щоб ви розуміли.
- Хто у вас проводив незаконні обшуки?
- Батальйон «Донбас» разом із представниками МВС. Ще в 2014 році.
- Ви маєте на увазі те, що відбувалося на Лисичанському склозаводі? Але ж там були бойовики розквартировані, я перепрошую.
- А знаєте, як вони там були розквартировані. Ви хоча б знаєте?
- Я знаю, тому що я з багатьма потерпілими спілкувалася, котрі були там в якості цивільних заручників.
- Дуже складно, коли у вас є власна квартира і в неї зайшли… І що значить бойовики, котрі розташувалися у вас на підприємстві. Я ще раз кажу: я був народним депутатом і передав свої повноваження компанії, яка управляла в тому числі активом по заводу “Пролетарій”. Не забувайте. І при цьому там є керівництво. Але те, що я як народний депутат справді бачив, які відбувалися події і на яких підприємствах… Ви думаєте, на одне підприємство тільки зайшли?
- Ні, я знаю, що були в інших місцях.
-І розквартировувалися, вибачте, як з одного боку, так і з іншого боку. Ви ж не знаєте, що протягом року розквартировувався, в тому числі, і батальйон «Донбас» - 1 і 2 відділення. А, окрім того, знаходилися збройні сили, в тому числі, 24 механізована бригада.
- Я про це знаю, але, вибачте, ви порівнюєте терористів зі Збройними силами України?
- Я не порівнюю. Це ви порівнюєте і даєте своє бачення, начебто я порівнюю. Давайте будемо більш коректними.
Але зателефонувати нардепу мене змусила зовсім інша історія – а саме ситуація довкола кримінального переслідування його колишнього соратника, екс-секретаря Лисичанської міської ради та в.о. міського голови протягом 2013-2015 років, Михайла Власова.
Помста «Опоблоку» чи боротьба з корупцією?
Ми зустрілися із Михайлом Власовим у Лисичанську в середині липня. Ініціативу щодо зустрічі проявив саме він, дізнавшись про мою присутність у місті. Пошук Власовим зустрічей із журналістами можна зрозуміти: йому загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 6 років із забороною обіймати певні посади та штрафом. За кілька тижнів після нашої розмови, 27 липня, Власова арештує Сєвєродонецький міськсуд за підозрою у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 ККУ), але вже за добу його звільнять під заставу у 100 тисяч гривень. Справа екс-мера, який сьогодні є юристом на одному з приватних підприємств, має бути передана до суду для розгляду по суті вже найближчими тижнями.
Ще до нашої зустрічі, 9 липня, у день перекваліфікації Власова зі свідків у підозрювані та вручення йому підозри, він виступив із відкритим зверненням до президента, парламенту, Гепрокурора та Омбудсмана, стверджуючи, що є жертвою політично мотивованого кримінального переслідування, а справа проти нього є “замовною”, “помстою за принципову позицію по відстоюванню незалежності і територіальної цілісності України”, “політичною розправою з боку представників Опозиційного блоку за сприяння правоохоронних органів Луганської області”.
Власов справді не підтримав окупацію. Принаймні, був єдиним депутатом у міськраді, який відкрито проголосував проти визнання результатів т.з. референдуму та створення т.з. «ЛНР» (це зафіксовано на відео), хоча зі спілкування склалося враження, що така позиція стала результатом суто інстинкту самозбереження, «чуйки», утім, це його право.
Але до подій весни 2014-го, протягом багатьох років, а саме від 2005-го, Власов був юристом на підприємствах Сергія Дунаєва, доки саме Дунаєв не висунув його у секретарі міськради, чого сам Власов, до речі, не заперечує. Саме наближеність до цього народного депутата, а також, імовірно, великі масиви інформації, якими може володіти колишній юрист, місцеві знавці політичного ландшафту і називають одним зі справжніх мотивів кримінального переслідування Власова. Михайло Львович цієї версії не спростовує і, коментуючи затримання Медяника та Єфремова, багатозначно каже: «Це тільки початок».
В унісон із цим, поінформовані джерела в Лисичанську запевняють, що СВД (це абревіатура на позначення Сергій Володимировича Дунаєва є популярною серед місцевих жителів) вже навіть є фігурантом кількох кримінальних проваджень, одне з яких стосується конфлікту довкола ТРК «Акцент», проте більш детальний список справ та їх кількість не наводять.
Тим часом, спілкування з Власовим залишає по собі враження, що Михайло Львович готовий «здавати» свого вчорашнього шефа. Він звинувачує Дунаєва та його заступника Володимира Марченка (зараз він начебто перебуває на території Росії) в закликах до проведення референдуму, посилаючись, зокрема, на публікації на сайті обласної «Партії регіонів» (наприклад, ось цю). Також пояснює свою неоголошену війну з нардепом небажанням брати участь у сумнівної законності схемах. “Смисл роботи цих людей полягає у тому, щоб, як вони самі кажуть, - “заробити на місті”. Поки я працював, я намагався відійти від усіх цих «бєспрєдєльських» ідей, на цьому ґрунті виникали конфлікти, бо йому потрібна була людина, яка все підпише», – каже Власов про колишнього начальника, додаючи, що більшість у міськраді, представлена «Опоблоком», перебуває під прямим контролем Сергія Дунаєва, і що жодне важливе рішення без його погодження не приймається. Далі він перераховує бізнес-парнерів та кумів нардепа у Лисичанському виконкомі, побіжно розповідає про схеми «відмиву» та привласнення коштів, які працюють у місті, зокрема, через комунальні підприємства.
Усі ці запевнення в небажанні брати участь у сумнівних схемах звучали б уже переконливо, якби не знання, що до того Власов роками працював на Дунаєва, при чому, на ключових позиціях, і не особливо, вочевидь, страждаючи через докори сумління. До речі, справа самого Власова побудована якраз на сумнівній фінансовій діяльності комунальної сфери Лисичанська.
Суть справи та аргументи сторін
Уже цього тижня справа Власова має бути передана до Сєверодонецького міського суду, де найближчим часом розпочнеться її розгляд по суті.
Михайло Власов підозрюється в “умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди… використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи, а саме КП “Лисичанськтепломережа”.
Дійові особи: в.о. міського голови Лисичанська Михайло Власов, директор комунального підприємства «Лисичанськтепломережі» та депутат міськради від «Опозиційного блоку» (у даному випадку це важливий нюанс) Андрій Панаіт, а також майже півмільйона гривень (якщо бути точним - 457 972, 25), що незаконно були виплачені останньому та кваліфіковані слідством як тяжкі наслідки. Хоча, зауважимо.
Фабула: підписання між Панаітом та Власовим кількох додаткових угод, які передбачали чималі суми додаткових виплат керівнику комунального підприємства. Одна з цих угод була підписана Власовим 25 квітня 2014 року та передбачала виплату Панаіту “допомоги в розмірі 12 середньомісячних зарплат” в разі дострокового припинення контракту з ним. Саме ця угода дозволила директору КП, скориставшись зручним моментом, отримати шалені кошти - більше 256 тисяч гривень. Ці збитки «Лисичанськтепломережі» слідство ставить у провину Власову.
Останній своєї вини не визнає. Його аргументи головним чином полягають у тому, що ці тисячі гривень були виплачені Панаіту 17 червня 2014 року, коли місто перебувало під контролем бойовиків, які незаконно усунули самого Власова від посади, а натомість посадили в крісло секретаря та в.о. мера активістку місцевої Компартії Тетяну Віннік, яку не так давно Прокуратура Луганської області оголосила в розшук та повідомила їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.110 КК України (Посягання на територіальну цілісність та недоторканість України). Відповідно, стверджує Власов, він не підписував жодних розпоряджень щодо виплати коштів Панаіту. До того ж, підстав для виплат не було, оскільки звільнявся Панаіт за власним бажанням.
“Усі нарахування собі здійснив сам Панаіт А.В. Вважаю, що відбулось заволодіння грошовими коштами комунального підприємства у значному розмірі шляхом вчинення шахрайства,” – пише Власов.
Захищаючись, екс-мер стверджує також, що слідство обрало “зручну” для обвинувачення постанову Кабміну - №859 від 1999 року (регламентує оплату праці працівникам комунальних підприємств), в якій не передбачені закладені в угоди виплати, натомість, захист Власова віднайшов три документи КМУ, які подібні виплати не забороняють.
Ці аргументи звучали б справедливо, утім, у матеріалах справи згадується ще один епізод, про який під час нашої зустрічі Михайло Львович змовчав і про який не йдеться у рішенні суду про взяття під варту.
Мова про ще одну підписану ним додаткову угоду. З тим самим Панаітом, якого вже після звільнення міста та відновлення на посаді в.о. мера самого Власова він вирішує знову запросити на посаду голови комунального підприємства.
- А як так сталося, що ви поновили Панаіта на посаді? – запитую Власова.
- Необхідно було готувати місто до опалювального сезону, і безліч підписів працівників тепломережі. Ну і ДСВ дзвінками телефонними (ДСВ – ще одна варіація абревіатури на позначення Дунаєва, - Ред.)
- Тобто, він здійснював на вас тиск? Але ж ви стверджуєте, що на той час ваші з ним дороги розійшлися. Чим саме він вам погрожував?
- Та він не погрожував, телефонував.
- Телефонував – і…?
- Просив за нього, оскільки він в його команді.
- І чому ви на це пішли, якщо ви вже не у команді?
- У мене місто після бойових дій, у вересні початок опалювального сезону, директора немає.
- А інших претендентів на цю роль не було?
- З досвідом – ні.
Після підписання контракту з Панаітом про його працевлаштування в якості директора КП від серпня 2014 року, знову була підписана додаткова угода до цього контракту, у грудні 2014 року. Отже, була запущена та сама схема, тільки трохи інакше сформульований привід та розмір «допомоги»: “у відповідності з особистим вкладом та загальні результати праці з урахуванням підсумків роботи підприємства за рік, у місяць закінчення Контракту керівнику виплачується допомога у розмірі 10 середньомісячних заробітних плат”. Згідно з цією угодою, Панаіт отримав ще 202 тисячі гривень.
Сам Власов у режимі електронного листування визнав, що друга виплата відбулася вже тоді, коли він знову приступив до виконання обов’язків міського голови, але стверджує, що цю виплату з ним ніхто не узгоджував, і документу, необхідного для нарахувань коштів, він не підписував: “Я не підписував розпорядження міського голови про виплату таких сум, і не знав, що такі суми він сам собі виплатив.”
Тим часом, у рішенні Сєверодонецького міського суду про взяття Власова під варту немає жодного слова про те, хто саме перераховував ці кошти та за чиїм розпорядженням, а керівник комунального підприємства Панаіт, на рахунки якого і впали майже півмільйона гривень, проходить по справі в якості свідка.
Загалом, кримінальне провадження щодо фінансових зловживань у КП «Лисичанськтепломережі» наразі нараховує 12 томів. Не виключено, що в суд потраплять й інші епізоди, які стосуються Власова, хоча сам екс-мер, який наразі знайомиться з матеріалами справи, стверджує, що йому у провину ставлять тільки згадані два факти виплат.
Саме через члена «Опоблоку» Андрія Панаіта, як стверджує Власов, проходять значні бюджетні грошові потоки в місті. І не тільки Власов підтверджує, що Панаіт є наближеною особою до Сергія Дунаєва, і саме тому, мовляв, до нього у слідства немає жодних претензій. Нам вдалося розшукати номер мобільного телефону Андрія Панаіта, але спроби додзвонитися до нього виявилися невдалими, СМС він також проігнорував. У приймальні директора КП «Лисичанськтепломережі» мені повідомили, що керівник перебуває у відпустці.
Що ж до Сергія Дунаєва, то на моє питання про причетність «Опоблоку» до переслідування Власова, а також звинувачень у корупційних діяннях його реакція була цілком очікуваною:
- Опозиційний блок не має жодного відношення до пана Власова, тим більше до його розправи. Почули?
- Так, я вас почула. Тобто…
- Коментувати Власова, його висловлювання я не збираюся. Якщо він так вважає, то в нього є можливість спрямувати документи до МВС, прокуратури, СБУ. Якщо є якісь корупційні діяння з боку Дунаєва як представника «Опозиційного блоку», він має право спрямувати безпосередньо матеріали. Це його функція - якщо він хоче захистити свої власні інтереси. І, звісно, пройти всі очні ставки.
- Він стверджує, що ви контролюєте депутатський корпус у Лисичанській міськраді, у тому числі, Панаіта. Який ваш коментар із цього приводу?
- Були проведені вибори 2015 року. Населення міста Лисичанська довірило на той момент кандидатам, представникам від «Опозиційного блоку», а на сьогоднішній день депутатам від «Опозиційного блоку» представляти їх інтереси в законодавчому органі міста Лисичанська.
Уже-не-«регіонал»
«Іде реванш регіоналів,» - каже з драматизмом у голосі Михайло Власов під кінець нашої зустрічі.
Член Партії Регіонів із 2008 року, він вже, вочевидь, зовсім не асоціює себе із цими самими «регіоналами». Хоча багато хто в місті вважає інакше. У Лисичанську особливо не поспішають ставати на захист Власова - окрім вісьмох місцевих громадських діячів і підприємців, а також екс-начальника Лисичанського відділу міліції Можнякова, які, згідно із матеріалами захисту, висловили готовність взяти його на поруки, та одного допису в ФБ. Навіть активна проукраїнська спільнота, до якої він себе зараховує, ставиться до Власова та його життєвих проблем або відверто іронічно або погано приховуючи свою іронію: «Жалко Мишу…».
Мабуть, така доля вже-не-«регіоналів».
До речі, однією з версій появи справи Власова місцеві називають також його зв’язок із іншим колишнім соратником Сергія Дунаєва, екс-заступником міського голови - Олегом Голубом, який також начебто пішов у опозицію до «господаря» регіону. Тож, може виявитися, що, по-перше, в своєму ренегатстві Власов не одинокий, а, по-друге, має для відступництва від «Опоблоку» додаткові мотиви.
Хоча сам Власов ці чутки відкидає і впевнено тисне на патріотичну «педаль», запевняючи, що його розкол із Сергієм Дунаєвим відбувся у зв’язку з підтримкою нардепом ідеї т.з. «референдуму», в той час як Дунаєв взагалі стверджує, що співпрацював із Власовим тільки до 2009 року, моменту, коли був обраний мером.
Що ж насправді стало причиною розколу між Власовим і Дунаєвим – невідомо. Але якщо правоохоронці підтвердять інформацію щодо кримінальних справ проти нардепа, то поразка кандидата від «Опоблоку» на нещодавніх виборах вкупі із затриманням Єфремова, Медяника, Сліпцова справді може виявитися тільки початком, в якому Михайлу Власову приготована другорядна роль розмінної монети.