Льовочкін Сергій Володимирович

Народний депутат Верховної Ради IX скликання

Льовочкін Сергій Володимирович

Місце народження

Народився 17 липня 1972 року, м. Київ.

Освіта

Київський державний економічний університет (1989—1993) за фахом «Бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності».

Українська академія зовнішньої торгівлі (1999—2002), магістр міжнародного права, фах «Міжнародне право».

Аспірантура кафедри фінансів Київського національного економічного університету (1993—1997).

Кандидатська дисертація «Державний борг США» (Київський національний економічний університет, 1997).

Докторська дисертація «Макрофінансова стабілізація в Україні у контексті економічного зростання» (Київський національний економічний університет, 2004).

Автор понад 30 наукових праць, зокрема 2 монографій.

Державний службовець 1-го рангу. Володіє англійською мовою.

Кар'єра

1996—1999 — займався бізнесом, працював виконавчим директором Благодійного фонду сприяння соціально-економічному розвитку Донецької області.

У 1998 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець за 46 округом (Донецька область).

У 1999 році призначений науковим консультантом президента Леоніда Кучми, з 2000 до 2001 року - референт президента, з 2001 до 2002 року - помічник.

З 2002 до 2005 року обіймав посаду першого помічника президента Леоніда Кучми, з 2003 року очолював наглядову раду ВАТ “Укртелеком”.

З 2003 до 2005 року був членом Ради Національного Банку України.

Після Помаранчевої революції став радником голови Верховної Ради Володимира Литвина.

У 2006 році брав участь у виборах до парламенту за списком Народного блоку Литвина номером 13 як член Народної партії.

У вересні 2006 року був призначений керівником Апарату прем’єр-міністра України.

У 2007 році був обраний народним депутатом 6 скликання від Партії регіонів номером 46 у списку як член партії. Був заступником голови фракції Партії регіонів.

З 2010 до січня 2014 року був Главою Адміністрації Президента Віктора Януковича, у лютому 2014 року був радником президента України.

У 2014 році створив “Партію розвитку України”, яка влилась до “Опозиційного блоку”. Того ж року відкрив власний фонд “Нова Україна” для фінансування проектів недержавних інститутів і аналітичних центрів, а також аналітичний центр “Інститут стратегічних досліджень “Нова Україна”.

Народний депутат Верховної Ради 8 скликання. Обраний у 2014 році від партії “Опозиційний блок” (№12 у списку) як безпартійний. Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Був заступником голови фракції “Опозиційного блоку”, членом Політвиконкому та Політради партії, був виключений з фракції та партії у листопаді 2018 року.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Опозиційна платформа - За життя” номером 5 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Член Стратегічної Ради та Голова виконавчого комітету партії “Опозиційна платформа - За життя”.

В 2022 році, за кілька днів до початку повномасштабного російського вторгнення, він разом із сестрою (на той момент теж народною депутаткою) Юлією Льовочкіною, за даними проєкту "Схеми", виїхав у Францію.

Після 24 лютого 2022 року Льовочкін вперше з’явився на засіданні парламенту 8 та 9 липня, але майже одразу знову виїхав за кордон.

Після припинення існування фракції ОПЗЖ у парламенті, Льовочкін долучився до новоствореної депутатської групи "Платформа за життя та мир", яку очолив Юрій Бойко.

У 9-му скликанні Верховної Ради Льовочкін є членом комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки.

Родина

Колишня дружина — Зінаїда, має дочку Олену та двох синів Олексія і Володимира.

Сестра — Юлія Льовочкіна, Народний депутат України від «Опозиційного блоку».

Посилання

28.02.2023