Дем'яненко Анатолій Васильович

Радянський і український футболіст та тренер

Місце народження

Народився 19 лютого 1959 у Дніпропетровську. 

Освіта

1980 року закінчив Київський національний інститут фізкультури. Майстер спорту міжнародного класу. Заслужений майстер спорту СРСР (1986).

Ігрова кар'єра

У дитинстві Анатолій любив футбол і хокей однаково, але все ж таки зупинив свій вибір на футболі і став вихованцем футбольної школи «Дніпро» (1971-1975). 1976 року Анатолій перейшов до основного складу цього ж клубу.

1978 року захиснику «Дніпра» Дем'яненка було запропоновано перехід до київського «Динамо», але він відмовився. А 1979 року футболіст прийняв повторну пропозицію, і так його було звільнено від військової служби. За «Динамо» Анатолій грав до 1990 року, провів 333 матчі, забивши 28 м'ячів.

За збірну СРСР футболіст провів 80 матчів у період із 1981 по 1990 рік.

З 1990 по 1991 грав спочатку за німецький «Магдебург», а потім за польський «Відзев».

Тренерська кар'єра

Після завершення ігрової кар'єри зайнятий тренерською діяльністю. Спочатку Віктор Колотов запросив його помічником у «Борисфен». Через деякий час Григорій Суркіс, з подачі Йожефа Сабо, який тоді прийняв «Динамо», покликав Дем'яненка до рідного клубу як асистента Сабо. Входив до тренерського штабу аж до 2005 року.

З 2005 року працював головним тренером "Динамо" Київ, з яким розлучився 20 вересня 2007 року за взаємною згодою. Разом із командою створив "золотий" дубль у 2007 році і був визнаний найкращим тренером України (2007). Але перемоги в Україні поєднувалися з поразками в Європі, що показують такі результати, як домашній матч зі "Стяуою" (1:4) або матч із мадридським "Реалом" на "Сантьяго Бернабеу" (1:5).

4 січня 2008 року призначений головним тренером азербайджанського клубу «Нафтчі» (Баку), змінивши на цій посаді чеського фахівця Властиміла Петржелу. 23 серпня 2008 року був звільнений. 9 серпня 2010 року був призначений головним тренером узбекистанського клубу "Насаф" (Карші). 18 жовтня 2011 року виграв із клубом Кубок АФК.

8 січня 2012 року очолив футбольний клуб «Волинь» Луцьк.

26 квітня 2013 року розірвав контракт за обопільною згодою.

Досягнення

У складі «Динамо» отримав звання Чемпіона СРСР (1980, 1981, 1985, 1986, 1990), володаря Кубка СРСР (1982, 1985, 1987, 1990), найкращого футболіста СРСР (1985), володаря988 ). У складі збірної СРСР – став володарем Кубка кубків УЄФА (1986), віце-чемпіоном Європи (1988), учасником чемпіонатів світу (1982, 1986, 1990) та чемпіоном Європи серед молодіжних команд.

Анатолій Дем'яненко входить до списку 33 найкращих радянських футболістів. За невтомну човникову роботу з правого краю поля Анатолія прозвали «футболістом із двома серцями».

Родина

Одружений, перша дружина Олена. Син Тарас займався тенісом (майстер спорту), на 2009 рік – бізнесмен. Дочка Катерина – навчається в університеті.

Друга дружина Ірина. Два сини: Денис 2000 р. н., Олексій 2010 р. н.

27.07.2017