Платіні Мішель
Французький футболіст і тренер, спортивний функціонер, Президент УЄФА (2007—2016)
Місце народження
Мішель Платіні народився 21 червня 1955 року у невеликому містечку Жеф, що у французькому регіоні Лотарингія. Національність Мішеля Платіні швидше за італієць, ніж француз, адже дід Мішеля приїхав до Франції з Італії.Першим тренером маленького Мішеля був його батько Альдо, який грав у футбол на аматорському рівні. А першою командою Платіні став клуб із його рідного міста, яке так і називалося – «Жеф». Там Мішель грав за юнацьку команду.
Кар'єра футболіста
«Нансі»1972-1979Незабаром талановитого юніора помітили в «Нансі», який став першим «великим» клубом Платіні. Вже на другий рік перебування в команді 18-річний Мішель стає гравцем основного, але поки що не стартового складу, вийшовши на поле 24 рази і забивши 2 голи.
Справжній прорив стався наступного сезону (1974-1975 років), коли Платіні забив 30 голів у 40 іграх, при цьому, не виступаючи на позиції нападника.
За період виступів у «Нансі» Платіні встиг відслужити в армії, щоправда, не у звичайних військах, а у спортивному підрозділі, де, за словами самого Мішеля, «зібралася вся спортивна еліта».
Багато в чому завдяки Платіні «Нансі» завоював один із трьох трофеїв у своїй історії – Кубок Франції 1978 року. Мішель забив вісім м'ячів у дев'яти матчах того розіграшу, у тому числі єдиний у фінальному матчі проти «Нансі».
За сім сезонів, проведених у «Нансі», Платіні провів 214 матчів, у яких забив 127 м'ячів.
«Сент-Етьєн»1979-1982Зрозуміло, що «Нансі» був далеко не межею мрій для талановитого та яскравого гравця, і Платіні переходить до «Сент-Етьєна». Вражаюче, але досі «Сент-Етьєн» залишається найвідомішим клубом Франції, хоча останній чемпіонський титул клубу датується 1981 роком.
До речі, цей титул завойований за безпосередньої участі Платіні.
У цьому клубі Платіні зміг повністю розкрити свій талант, адже тепер його партнерами були класніші футболісти. Відігравши за «Сент-Етьєн» три сезони, Платіні переїжджає до Італії.
«Ювентус»1982-1987Маючи пропозиції від багатьох великих клубів, свій вибір Платіні зупинив на «Ювентусі», можливо, через своє італійське коріння.
Треба сказати, що з початку 70-х років в Італії запровадили заборону на іноземних футболістів, що вплинуло на результати клубів. Наприклад, у 70-х роках минулого століття лише двічі італійські клуби доходили до фіналу Кубка чемпіонів.
Тому зі зняттям обмеження та приходом Платіні «Ювентус» був націлений на європейські трофеї. І це завдання було виконано сповна.
За час виступу Мішеля Платіні "Ювентус" виграв усі європейські клубні трофеї (за винятком Кубка УЄФА), Міжконтинентальний Кубок і ще раз дійшов до фіналу Кубка чемпіонів.
У переможному фінальному матчі Кубка чемпіонів, сумно відомому як «трагедія на «Ейзелі», саме гол Платіні приніс «Ювентусу» нелегку перемогу над «Ліверпулем».
31-річний півзахисник починав замислюватися про завершення кар'єри і після сезону 1986/87 він повісив бутси на цвях. «Як футболіст я помер у 32-річному віці – 17 травня 1987 року», – такими словами починається його книга «Життя як матч». У 1988 році він повернувся у великий футбол - вже як тренер.
Збірна Франції1976-1986У 1984 році Франція нарешті виграла чемпіонат Європи. І без жодного перебільшення можна сказати, що творцем тієї перемоги був саме Мішель. Платіні тоді грав під номером 10, і він, мабуть, став найкращою «десяткою» з історії світового футболу.
Він забивав у всіх п'яти матчах, ставши автором 9 з 14 м'ячів збірної Франції. І навіть зараз, коли кількість учасників Євро збільшена втричі, ніхто навіть близько не може наблизитись до такого результату.
Рекорд Мішеля Платіні за кількістю голів, забитих у фінальній частині європейських першостей, нині повторив лише Кріштіану Роналду. Але він зробив це за підсумками чотирьох Євро!
А ось Кубок світу Платіні не підкорився, хоча, за іронією долі, він тричі виступав на мундіалях, і лише один раз – на Євро.
На чемпіонаті світу 1978 року французи втратили шанси на продовження боротьби вже після перших двох турів, програвши Аргентині та Італії.
А ось турніри 1982 і 1986 років могли стати тріумфальними для Франції, але обидва рази шлях Платіні та його команді у півфіналі перегороджувала збірна.
Мішель Платіні – тренер
Тренерська кар'єра Мішеля Платіні включає чотири роки роботи зі збірною Франції. Очоливши команду після невдалого початку відбіркового турніру на чемпіонат світу 1990 року Платіні мало не виправив ситуацію, але все ж таки команді не вистачило одного очка для поїздки до Італії.
Натомість відбір у Євро-1992 французи пройшли феєрично – вісім перемог у восьми матчах, за наявності таких суперників, як Іспанія та Чехословаччина. Після цього Франція поїхала на чемпіонат як один із головних фаворитів, однак у Швеції французи зіграли дуже блякло, двічі зігравши внічию і поступившись майбутнім чемпіонам – датчанам.
Після цього Платіні залишив тренерську посаду.
Мішель Платіні – президент УЄФА
Проте діяльний француз не уявляв себе поза футболом і зайнявся організаційною діяльністю: входив до складу Організаційного комітету французького чемпіонату світу, став членом виконавчих комітетів ФІФА та УЄФА.
Піднаторівши у політичній боротьбі, Платіні обійняв пост президента УЄФА. Ставши головою європейського футболу, Платіні розпочав активну реформаторську діяльність, наприклад, при ньому було скасовано Кубок УЄФА та створено Лігу Європи.
Але, мабуть, найбільш неоднозначна зміна – це збільшення числа учасників фінальної частини чемпіонату Європи з 16 до 24. Як показав Євро-2016, це призвело до зниження рівня турніру за рахунок занадто великої кількості середняків і відверто слабких команд, які пробилися на першість континенту.
Але це ще не все. Серед так званих «соціалістичних ідей Мішеля Платіні» було введення у футболи білих карток (видалення гравця на 10 хвилин). Незрозуміло, на що тоді перетворився б футбол.
З ім'ям Платіні було пов'язано кілька скандалів, зокрема, британські ЗМІ звинувачували його в отриманні хабара від Росії при визначенні господаря чемпіонату світу 2018 року.
Також у період роботи Платіні з офіційним візитом побував у низці країн, які не входять до УЄФА, наприклад, у Таджикистані. Багато хто пов'язував ці візити з бажанням країн увійти до УЄФА, але насправді такого не сталося.
Однак усі ці неоднозначні реформи та скандали не завадили Платіні працювати два терміни та переобратися на третій.
Скандал
Але черговий корупційний скандал спричинив відставку Платіні – у грудні 2015 року його було усунуто від діяльності, пов'язаної з футболом на вісім років разом із президентом ФІФА Йозефом Блаттером. Причиною стали результати розслідування, згідно з яким президент ФІФА санкціонував переведення двох мільйонів швейцарських франків на рахунок Платіні.
21 грудня 2015 року ФІФА оголосила, що Платіні відсторонено від будь-якої футбольної діяльності на 8 років. Комітет міжнародної федерації з етики оголосив, що запевнення Блаттера щодо усної угоди з платежу Платіні було непереконливими, вона була відхилена арбітражною палатою. Крім усунень Блаттера було оштрафовано на 50 тисяч доларів, а Платіні — на 80 тисяч.
14 вересня 2016 року Мішель Платіні офіційно залишив пост президента УЄФА
Титули Мішеля Платіні
Командні Чемпіон Франції. Володар Кубка Франції. 2-разовий чемпіон Італії. Володар Кубку Італії. Володар Кубку європейських чемпіонів. Володар Кубка кубків. Власник Суперкубку Європи. Власник міжконтинентального кубка. Чемпіон Європи Бронзовий призер чемпіонату світу.
Індивідуальні 3-разовий володар "Золотого м'яча". Найкращий футболіст Франції – 2 рази. Найкращий бомбардир чемпіонату Італії – 3 рази. Найкращий гравець і найкращий бомбардир чемпіонату Європи 1984 року. Входить до списку ФІФА-100.
Сімейне життя
Платіні одружився у 22-річному віці на співвітчизниці Крістель, у пари двоє дітей – Лоран та Марін. У своїх численних інтерв'ю Платіні завжди ставив сім'ю на перше місце у своєму житті.
14.09.2019