Народився 25 лютого 1955 року в селі Гродеково Гродековського району Приморського краю , РРФСР в сім'ї військовослужбовця.
1977 року закінчив Харківський університет, економічний факультет, економіст, викладач політекономії. Аспірантуру там же (1980).
Кандидатська дисертація «Співвідношення екстенсивних і інтенсивних факторів економічного росту в умовах розвинутого соціалізму» в 1980 році.
З 1977 року - аспірант, викладач, старший викладач Харківського державного університету.
У 1984 - 1985 рр. - слухач курсів іноземних мов при Московському інституті іноземних мов.
У 1986 - 1989 рр. - професор економічного факультету університету Едуардо Мондлане, Мапуту (Мозамбік).
У 1989 - 1990 рр. - доцент Харківського державного університету.
У 1990 - 1992 рр. - докторант Одеського інституту народного господарства.
У 1992 - 1993 рр. - головний консультант Економічної служби Адміністрації Президента України Леоніда Кравчука.
Березень 1993 року - червень 1994 року - радник Прем'єр-міністра України Юхима Звягільського.
У 1994 - 1998 рр. - народний депутат України II скликання від Люботинського виборчого округу № 383, Харківська область. Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності 1994 року - жовтень 1997 року. Член фракції СПУ і СелПУ.
25 липня 1997 року - 21 квітня 1998 року - міністр економіки України в уряді Валерія Пустовойтенка. Член Ради національної безпеки і оборони України.
1998 - 2002 рр. - народний депутат України III скликання від СПУ-СелПУ, № 3 в списку.
Член фракції СПУ і СелПУ травень - жовтень 1998 року.
Член фракції СелПУ жовтень 1998 року - грудень 1999 року, позафракційний (грудень 1999 року - лютий 2000 року.
Член фракції СДПУ(о) лютий - вересень 2000 року.
Уповноважений представник фракції «Яблуко» вересень 2000 року - грудень 2001року.
Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з липня 1998 року.
Квітень 2002 року - кандидат в народні депутати України від виборчого округу № 217 міста Київ, самовисування. «За» 6,43 %, 5 місце з 21 претендента. На час виборів - народний депутат України, безпартійний.
24 грудня 2002 року указом президента Кучми призначений головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
27 квітня 2006 був звільнений «за неналежне виконання службових обов'язків і перевищення своїх повноважень». Потім формулювання кабмінівської ухвали змінилося на «відповідно до заяви», що допомогло Віктору Суслову уникнути судових розглядів.
Грудень 2006 року - грудень 2007 року - заступник міністра внутрішніх справ Василя Цушка.
5 березня 2009 року - знов призначений головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Залишив посаду 22 березня 2010.
3 липня 2013 року призначений Представником України в Євразійській економічній комісії.
Кандидат у народні депутати від партії ОПЗЖ на парламентських виборах 2019 року, № 43 у списку.
Заслужений економіст України (з серпня 1997).
Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (серпень 2001), Почесною нагородою «За гуманізм» («Союз Чорнобиль України»), орденом «Південний хрест» (2003, Республіка Бразилія).
Дружина - Галина Дмитрівна - дитячий лікар. Дочка - Олена, 1977 року.
23.06.2022