Народився 28 червня 1981 року у місті Кабул, Афганістан.
У 2004 році закінчив НТУУ “КПІ” за спеціальністю “інженер з інформаційно-вимірювальної техніки”. У 2016 році навчався в ІПО КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “правознавство”. Лауреат та номінант численних премій у галузі журналістики. Викладає навчальні курси у кількох університетах та державних установах.
Після закінчення Київського політехнічного інституту Мустафа деякий час був ударником у групі, яка виступала в київських кафе, потім грав у театрі «Чорний квадрат».
У вересні 2004 року почав журналістську кар'єру, ставши кореспондентом відділу політики в інформаційному агентстві «Контекст Медіа».
З липня 2005 року до червня 2007 року працював кореспондентом російськомовної української версії газети «Коммерсантъ».
З січня 2006 року був кореспондентом і автором журналістських розслідувань інтернет-видання «Українська правда».
У 2007-2011 роках працював у “Студії Савіка Шустера”: був редактором-кореспондентом програм “Свобода Савіка Шустера”, “Шустер live”, автором та ведучим програм “Чорне та біле” та “After live”, що виходили на різних телеканалах.
Веде блог на «Українській правді».
З 2011 до 2013 року був ведучим програми “Сьогодні. Про головне” на телеканалі ТВі.
У 2013-2014 роках був одним із засновників та журналістом “Громадського телебачення”.
У 2014-2016 роках був заступником голови фракції “Блок Петра Порошенка” у Верховній Раді.
У 2014 році обраний народним депутатом Верховної Ради 8 скликання від партії “Блок Петра Порошенка” (№20 у списку), як безпартійний. Голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Був членом МФО “Єврооптимісти”.
У 2015 році увійшов до складу колегії Міністерства внутрішніх справ, був куратором проєкту запуску “Нової патрульної поліції” у багатьох містах України. Також у 2015 році став співзасновником громадської організації “Global Office”.
У 2016 році був членом Правління партії “ДемАльянс”. У листопаді того ж року Найєм вже вийшов із керівництва партії.
У 2017 році був одним з організаторів акцій протесту під Верховною Радою за виборчу реформу спільно з політичними силами на чолі з Михеїлом Саакашвілі.
У 2019 році вийшов з фракції БПП, членом якої був з початку каденції та публічно підтримав кандидата у президенти Анатолія Гриценка.
У тому ж році став співзасновником громадсько-політичної платформи “#Дійзнами”.
З 2019 року працював заступником генерального директора ДК “Укроборонпром”, у 2021 році заявив, що його скоротили з посади.
У серпні 2021 року став заступником міністра інфраструктури Олександра Кубракова. У 2022 році зберіг посаду заступника міністра після злиття міністерств регіональних політики та інфраструктури.
У 2023 році Найєма призначили головою Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, утвореного на базі колишнього Укравтодору. Після цього він автоматично втратив посаду заступника міністра.
У тому ж році НАБУ повідомило, що Найєму намагався дати хабаря нардеп від “Слуги народу” Андрій Одарченко. Депутат хотів сприяння в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт університету, ректором якого був сам Одарченко. У НАБУ повідомили, що Найєм співпрацював зі слідством для викриття нардепа.
Батько — Мухаммад Наїм — заступник міністра освіти Афганістану 1976 року.
Мати — Латіфа Розаі, викладач математики. Померла в грудні 1984 року після пологів молодшого сина — Масі-Мустафи Найєма.
Брат – відомий юрист та громадський діяч Масі Найєм.
04.04.2023