Народився 10 березня 1961 року, м. Львів.
В 1978–1983 навчався на хімічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка, отримав диплом про вищу освіту за фахом хімік.
В 1991–1996 навчався на юридичному факультеті Київського університету ім. Тараса Шевченка, отримав кваліфікацію юриста. В 1992 пройшов курси підготовки дипломатичних кадрів для МЗС при Інституті міжнародних відносин. Володіє німецькою мовою.
Після закінчення Львівського університету з 1983 по 1989 працював у ньому науковим працівником.
З 1988 активно зайнявся громадською діяльністю — в 1988 очолив громадське об'єднання «Товариство Лева» та увійшов до ради «Меморіалу», в 1989 по 1990 працював секретарем з питань національного відродження Львівського міського комітету ЛКСМУ, того ж 1989 став одним із засновників Народного руху України, членом Великої ради Руху.
Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 року до 10 травня 1994 року від Нестеровського виборчого округу № 276 Львівської області. Голова підкомісії з питань розвитку місцевого самоврядування Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.
В 1993–1994 представляв Україну в Комітеті Ради Європи, з 1994 — член ради об'єднання «Нова хвиля». У 1997 став членом правління політичної партії «Реформи і порядок», і з 1997 по 1998 керував її виборчим штабом. В 1998–2002 працював виконавчим директором Українського фонду підтримки реформ.
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 року до 25 травня 2006 року від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (№ 51 в списку). На час виборів: виконавчий директор Українського Фонду підтримки реформ, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 року — вересень 2005 року), член фракції політичної партії «Реформи і порядок» (з вересня 2005 року). Голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків Комітету у закордонних справах (з липня 2002 року).
З 2002 працював заступником керівника виборчого штабу блоку «Наша Україна», у 2004 — стратег виборчої кампанії кандидата в Президенти Віктора Ющенка (визнана Американською асоціацією політтехнологів кращою виборчою кампанією у світі 2004 року).
З лютого по вересень 2005 — директор Національного інституту стратегічних досліджень.
У 2006 керував виборчою кампанією кандидата на Київського міського голову Віталія Кличка.
У 2007 році стає народним депутатом України VI скликання від Блоку Юлії Тимошенко (42 номер у списку) як член ПРП.З березня 2014 року - народний депутат України VII скликання від ВО “Батьківщина” (номер 70 у списку).
У 2014 на позачергових виборах Президента України керував виборчою кампанією Петра Порошенка, у 2019 — призначений головним стратегом виборчої кампанії Петра Порошенка на чергових виборах Президента України 2019 року, з 15 лютого 2019 — призначений керівником виборчої кампанії кандидата в президенти України Петра Порошенка.
З 18 червня 2014 по 17 травня 2019 працював радником Президента України (поза штатом), з 11 липня 2014 року — заступник Глави Адміністрації Президента України. Курував питання внутрішньої та гуманітарної політики.
З 27 листопада 2014 року по 29 серпня 2019 року — Народний депутат України 8-го скликання, у 2016 — голова парламентської фракції партії «Європейська Солідарність».
З вересня 2019 Ігор Гринів — голова наглядової ради Інституту стратегічних досліджень і прогнозів «Янус».
Дружина — Оксана Іванівна (1960) — вчитель. Дочка Марія (1984). Син Роман-Данило (1993).
Ігор Гринів колекціонує картини львівських майстрів, старовинні книги та ікони.
21.09.2020