Процедури сквіз-ауту, які стартували в Україні, проходять за цивілізованими європейськими правилами. Про це в інтерв'ю виданню "Бизнес" заявив Максим Лібанов, директор департаменту стратегії розвитку фондового ринку НКЦПФР.
Коментуючи стан корпоративного управління і системи взаємовідносин акціонерів у компаніях, він зазначив, що вони фактично були доведені до абсурду. «Коли в одних руках сконцентрована частка практично в 100%, а решта 1-2% розподілені серед тисяч акціонерів, це створює певні проблеми. Це наслідки масової приватизації. Компанії зазнають великих адміністративних витрат, а економічний ефект від них нульовий», - сказав він.
За словами Максима Лібанова, процедура сквіз-ауту застосовується в європейському праві вже не один десяток років. Україна лише цього року вповні імплементувала відповідну директиву.
Україна також виконала всі вимоги в частині оцінки акцій. «В ЄС же вважають, що справедливою ціною є та, за якою власник контрольного пакета акцій набував їх протягом останнього року. Ми ввели відсутні механізми ціноутворення, а також самі процедури squeeze-out і sell-out. Планку домінантного контрольного пакета ми зафіксували в законі на рівні 95%. У ЄС цей рівень від 90% і вище. Крім того, акціонер, який придбав домінантний контрольний пакет, має 90 днів з дати закриття угоди для того, щоб провести squeeze-out. І це не український винахід, а практика ЄС, коли мажоритарному акціонеру дається три місяці на роздуми: хоче він витісняти міноритаріїв чи ні», - підкреслив Максим Лібанов.
Директор департаменту НКЦПФР також підкреслив, що сквіз-аут вигідний міноритарним акціонерам і не порушує права власності. «У разі проведення процедури squeeze-out для міноритаріїв витрати практично нульові. Єдине, що вони повинні будуть зробити, це протягом трьох років звернутися в банк, в який на їх ім'я переказано гроші», - сказав він.
Нагадаємо, у 2017 році Україна імплементувала вимоги Директив ЄС у частині реформи фондового ринку, прийнявши зміни до закону "Про акціонерні товариства", які набули чинності 4 червня і законодавчо закріпили механізми виведення з обігу на фондових біржах паперів квазігромадських організацій підприємств, в тому числі через squeeze-out і sell-out.
Squeeze-out передбачає право особи (осіб, що діють спільно), яка стала власником 95% акцій і більше, здійснювати примусовий викуп акцій у міноритарних акціонерів.
У листопаді 2017 ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд» і Vesco Limited виставили публічну вимогу до міноритарних акціонерів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ПАТ «Веско» і ПАТ «Дружківське рудоуправління» про обов'язковий викуп акцій.
Раніше ЄБРР, який володіє 30% акцій Райффайзен Банку Аваль (Київ), заявив про плани викупу банком міноритарних пакетів акцій.