Уряд не готовий ратифікувати міжнародні документи із захисту прав людини
Україна повністю прийняла 115 рекомендацій, частково - 3, відхилила - 27.
«Український уряд виходив з реальних можливостей виконати ту чи іншу рекомендацію. Було б безвідповідально погодитися на всі рекомендації, які були запропоновані, а потім не мати змоги їх виконати», - коментує Назар Кульчицький, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
Відхилені рекомендації стосувалися переважно вибіркового правосуддя, дискримінації й утисків прав жінок.
«Ми вважаємо, що проблеми із вибірковим правосуддям в Україні станом на сьогодні не існує. Зокрема, в одній із рекомендацій було сказано, що в Україні є політично мотивовані суди, і нам рекомендували це припинити. Втім Європейський суд з прав людини у справі «Луценко проти України» визнав відсутність політичних мотивів у його затриманні і триманні під вартою. Тому не зрозуміло, на якій підставі нам роблять такі звинувачення», - підкреслив Кульчицький.
Україна також не погодилася на ратифікацію низки міжнародних документів у сфері захисту прав людини, таких як Римський статут Міжнародного кримінального суду, Міжнародна конвенція про захист всіх осіб від насильницьких зіткнень, Міжнародна конвенція про захист прав трудящих-мігрантів і членів їх сімей, Конвенція Ради Європи про попередження і припинення насильства щодо жінок та побутового насильства та інших.
Як зауважив Назар Кульчицький, Україна вважає, що для виконання рекомендацій щодо ратифікації будь-якого міжнародного документа потрібен час.
Важно сделать все, чтобы избирательное правосудие в Украине стало невозможным сегодня и не могло повториться в будущем
— Штефан Фюле, комиссар по вопросам расширения ЕС и европейской политике соседства
«Це не означає, що Україна відмовляється приєднуватися до цих документів. Зобов'язання по УПО - це ратифікація та імплементація цих документів впродовж чотирьох років. Значна частина з них потребує більш тривалого періоду для імплементації. Процес по деяких із них вже розпочатий і триває значний період часу. Але ми не готові взяти на себе зобов'язання по часових рамках», - зауважує Кульчицький.
Натомість Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська наголосила на важливості якомога швидше прийняти Конвенцію Ради Європи про попередження і припинення насильства щодо жінок та побутового насильства.
«Я ціную зобов'язання українського уряду, який прийняв велику кількість рекомендацій у другому циклі УПО. На мою думку, це важливий крок щодо покращення ситуації з дискримінацією в дуже широкому плані, запобіганні тортурам та дотриманні прав дітей. Однак я хочу звернути увагу українського уряду на ситуацію з домашнім насильством і прошу ратифікувати Конвенцію Ради Європи про попередження і припинення насильства щодо жінок та побутового насильства», - підкреслила Лутковська. Вона також наголосила на важливості розробки плану дій для виконання рекомендацій, щоб «вони не лишилися на папері».
Громадські організації уже висловили своє незадоволення, що Україна проігнорувала підписання й ратифікацію міжнародних документів.
«Важливо, що не прийнятими залишились рекомендації, в яких говорилося навіть не про ратифікацію, а про те, щоб Україна розглянула можливість ратифікації міжнародних угод. А отже, можна зробити висновок про те, що уряд України не має наміру протягом наступних чотирьох років не тільки ратифікувати вищезазначені міжнародні документи, а й робити будь-які спроби наближення до їх ратифікації. Це є неприйнятним для країни, яка ставить захист прав людини як один із своїх пріоритетів», - значиться у зверненні Української Гельсінської спілки, яку підписали на сьогодні щонайменше 11 громадських організацій.
Кульчицький: Українська недискримінація захищена Конституцією
Ще однією болючою точкою для українського уряду є питання дискримінації. Зокрема, 8 країн надали свої рекомендації щодо свободи висловлювання думок, пов'язаних із сексуальною орієнтацією, і відкликання законопроекту, що передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду гомосексуалізму (№ 8711 - авт.).
Усі ці рекомендації були відхиленні з огляду на те, що у національному законодавстві вже встановлено принцип недискримінації, який передбачає забезпечення рівних прав та свобод усіх осіб та груп осіб. «А тому виділення окремої форми дискримінації є недоцільним. Ми не вважаємо за необхідне виділяти одну з форм дискримінації в окремий блок. Це повинен бути комплексний підхід, який повністю врегулює питання боротьби з будь-якими проявами дискримінації», - наголосив Кульчицький.
Він пригадав статтю 34 Конституції, якою кожному гарантується право на свободу думки й слова, на вільне вираження поглядів і переконань. А також наголосив, що уряд не має повноважень відкликати законопроекти, ініційовані народним депутатами України.
Голова громадської організації «Інсайт» Олена Шевченко не здивована, що уряд відхилив саме ці рекомендації. «Таким чином уряд демонструє свої ксенофобські настрої та ультрарадикальну риторику, яка сьогодні панує в інформаційному просторі. Ми кажемо про прийняття антидискримінаційного закону, в якому сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність відійшли до «інших ознак». Оскільки ж триває потік хейт-спічу стосовно питання сексуальної орієнтації, тому є необхідність виділяти це окремим рядком. А так званий закон про заборону пропаганди гомосексуалізму - це звичайна цензура», - підкреслила Шевченко.
Міжнародна Амністія теж поскаржилась, що Україна відхилила рекомендації восьми країн щодо свободи вираження поглядів стосовно ЛГБТ-спільноти.
В Европе слишком много говорят на эту тему. Я назвал представителям Европарламента целый ряд фамилий европейских премьер-министров, которых посадили в тюрьму в последнее время. "Вы говорите, что у нас избирательное правосудие, - говорю я им. - Тогда почему у вас по Грузии вопросов нет, хотя там сажают в тюрьму всех подряд и каждый день?"
— Владимир Рыбак, спикер ВР
Чим залишилась незадоволена Росія
Коротку доповідь Кульчицького й Лутковської доповнили словами вдячності представники Узбекистану, Алжиру, Куби, Ірану, Філіппін та Румунії.
У свою чергу Росія побідкалась, що український уряд відхилив їхнє побажання вжити заходів щодо «запобігання інтеграції націоналістичних ідей в політичні платформи громадських об'єднань». Назар Кульчицький, представляючи позицію уряду, висловився однозначно: Конституція України передбачає політичну, економічну, ідеологічну багатоманітність, тому немає необхідності зважати на рекомендацію, надану північним сусідом.
Утім, якщо пригадати попередній досвід, Україна у 2008 році вже відхиляла рекомендацію Росії стосовно покращення умов для російської мови в районах компактного проживання мовних меншин, а також надання російській статусу другої державної. І незважаючи на відмову, все ж був прийнятий в парламенті закон про мови.
Тож навіть той факт, що Україна зобов'язалась виконувати 115 рекомендацій від країн-учасниць ООН, ще не означає втілення їх у життя.