Залізничний бізнес
Цей пан завдячує своїм нинішнім статусом, як і попередніми, іншому видатному УДАРівцю, Ярославу Дубневичу. З Дубневичем Костюк ідуть по життю приблизно так, як ішли Бендер з зіц-головою Фунтом.
Напевно, найвідоміша історія про співпрацю братів Дубневичів та їх «зіца» пов’язана із продажем «Укрзалізниці» анкерів для колійних кріплень. Як наводить розповідь самого Костюка газета «Експрес», коли він очолював Головне управління колійного господарства «Укрзалізниці», мав наказ від тодішнього голови українських залізничних колій Георгія Кирпи розробити надпотужне кріплення між шпалою та рейкою. Проте самотужки Костюк з цим не впорався. Успіх приніс лише винахід конструктора Володимира Говорухи, який керував Державним підприємством "Науково-конструкторське, технологічне бюро колійного господарства "Укрзалізниці".
Проте патент на винахід був оформлений на держпідприємство, очолюване Говорухою, а також із вказанням як авторів Костюка та його бізнес-партнера Ярослава Дубневича, співвласника компанії «Корпорація Колійні ремонтні технології» (далі «Корпорація КРТ»). Фірма-родич корпорації «КРТ Інвестментс ЛТД» в решті-решт стала власником патенту на винахід, який точно повторював анкерне кріплення Говорухи із незначними косметичними змінами.
Як повідомляє «Forbes Україна», сам Костюк мотивував включення керівників «Укрзалізниці» та представників підприємств тим, що це потрібно для успішного впровадження винаходу.
В підсумку Говоруха та держпідприємство отримали один раз 50 тис. грн., з яких було виплачено зарплатню працівникам. А от «Корпорація КРТ» продавала анкери КПП-5 «Укрзалізниці» увесь час, поки її очолював Михайло Костюк.
Як повідомляє портал «Наші гроші», у 2009 році «Корпорація КРТ» Дубневичів продала «Укрзалізниці» продукції на 1,37 млрд грн., а у 2010 році отримала підряди щонайменше на 900 млн грн. Після того, як у 2011 році Костюк пішов з «Укрзалізниці», перемоги Дубневичів на тендерах залізничного монополіста закінчилися.
Костюк, вже працюючи на посаді голови Львівської ОГА отримував від «Корпорації КРТ» щомісяця 15 тис. грн. у якості авторської винагороди. А сам винахідник анкеру Володимир Говоруха не має навіть цих копійок.
«Корпорація КРТ», що заробила за 2009-2010 рік два мільярди гривень, продаючи винахід Говорухи державному монополісту, із своїх надприбутків ще й не платила податків. Про те, як це робилося, можна дізнатися із Постанови Святошинського райсуду від 20 березня 2012 року, де розповідається, як «Корпорація КРТ» у співпраці з одним українським громадянином проводила безтоварні господарські операції через фіктивні фірми, чим було спричинено державі збитків на більш ніж 4 млн. грн.
Готель у Яремче
Дружина чиновника Михайла Костюка Наталя має непоганий бізнес у Львові та Яремче. Її власне підприємство «Карпатський стандарт» має готель у Яремче «Станіславський» та у самому Львові готель «Вілла Станіславський». Як повідомляє портал «Львівські новини», будинок під «Віллу Станіславський» було куплено Костюками за 800 тис. євро. При цьому в будівлі було зроблено дуже великий і якісний ремонт.
У ЗМІ подейкують, що за часів, коли Костюк очолював «Укрзалізницю», цей державний монополіст частенько проводив в готелі «Станіславський» семінари та всілякі заходи за державні кошти.
Тендери у Львові
Після «Укрзалізниці» Костюк очолював Львіську ОДА, де теж траплялися сюрпризи на тендерах. Наприклад, за повідомленням порталу «Наші гроші», у жовтні 2012 року Служба автомобільних доріг у Львівські області провела тендер на ремонт 100 метрів дороги у селі Гусаків Мостиського району. Пошкодження там сталися через зсув берега ріки. Торги виграло ПП «Виробниче об’єднання Габіони захід Україна», яке запропонувало полагодити ці 100 метрів за 3,73 млн. грн., що приблизно дорівнювало вартості будівництва нової дороги. Адже на той час 1 км, за даними Мінінфраструктури України, коштувало побудувати в середньому 5,6 млн грн. Власником ПП «Виробниче об’єднання Габіони захід Україна» виявився Роман Білоросюк, який був керівником Чернівецької обласної організації партії «Відродження». Михайло Костюк на той час також входив до цієї політичної сили, яка свого часу була заснована Георгієм Кирпою.
Єдиний квиток у Києві
Ну і нарешті сьогодні у КМДА Михайло Костюк координує роботу Департаменту транспорту та інфраструктури, до відома якого відноситься запровадження у столиці єдиного квитка на всі види комунального транспорту. Наприкінці 2013 року Костюк повідомляв, що проект обійдеться місту приблизно у 100 млн грн.
Нещодавно «Українська правда» оприлюднила інформацію, відповідно до якої в межах проекту «Єдиний квиток» КМДА планує дозволити збирати гроші, які кияни платитимуть за проїзд одній єдиній компанії «Альфа Пей». Цей монополіст має збирати гроші, а потім їх передавати комунальним перевізникам. Тобто якщо зараз в київському метрополітені та інших видах комунального транспорту підприємства збирають свою виручку самостійно, то після «реформи» вони цього робити не зможе, а буде вимушений сплачувати посереднику.
Минулого року профспілки Київського метрополітену зверталися до тодішнього голови КМДА Олександра Попова із вимогою відмінити введення «єдиного квитка» через те, що сплачувати за адміністрування системи і збір виручки доведеться значно більше, ніж зараз.
Якщо зараз, за інформацією «Української правди» вартість обслуговування системи електронних квитків становить 7,5% оборотних коштів, то після впровадження монополіста «Альфа Пей» це буде коштувати вже 8,47% від виручки.
Судячи із кадрової політики Віталія Кличка, до нього ці скарги та їх зміст теж навряд чи дійдуть.