Все публикацииПолитика

Сто тисяч

Опозиціонери назвали рецепт успіху євроінтеграції.

Олег БазарОлег Базар, Главный редактор LB.ua

Фото: Макс Левин

Іронія долі – Майдан-2013 збирається якраз у річницю Майдану 2004 року.

22:30, Київ, Майдан Незалежності. Перше враження – стрічка Facebook-друзів у повному складі вийшла в офлайн. Практично всі обличчя – знайомі. Журналісти, експерти, активісти і, звісно, політики. Багато політиків. Як сумно пожартував хтось із колег – «кулуари Верховної Ради у повному складі». Навіть художник та парламентський «тусовщик» Сергій Поярков на місці.

Оця емоція – «усі свої» спочатку додає легкої ейфоричності дійству: братання, жарти, «обнімашки» старих друзів і просто колег. Весело, одне слово.

Але поступово приходить інша емоція – хрестоматійна, банальна ленінська сентенція «Узок круг этих революционеров. Страшно далеки они от народа»…

Втім, поступово підтягується позафейсбучний народ – про акцію повідомили в ефірі колеги з «5 каналу». Оптимісти кажуть, що нас уже тисячі три, реалісти – що близько тисячі-півтори.

Політикам вистачило глузду прийти без партійних прапорів, і над Майданом скромно здіймаються нечисленні українські прапори та знамена Євросоюзу. Ірина Луценко та активісти «Третьої республіки» роздають усім «єврострічки». Одну в’яже мені знайомий нардеп-бютівець.

– Який план? - питаю.

– Нема плану, надто несподівано (що ви кажете????? - О.Б.) все сталося. Завтра «вожді» зберуться, будемо вирішувати, - відповідає він і ретирується в'язати стрічки іншим.

Його колеги у цей час уже збирають навколо себе міні-мітинг. На його краю ловлю Юрія Луценка.

– Ви казали, що в опозиції є план А і план Б. Почнемо одразу з плану Б?

– Він простий – зібрати сто тисяч на Майдані. І заявити, що ми хочемо Асоціацію з ЄС, і ні Янукович, ні Європа не зможуть нас проігнорувати. І «Беркут» тоді не зможе нічого зробити, повірте, я знаю, - кулеметом видає комендант попереднього Майдану.

– Я думав, це план А…

– План А – це коли на Майдан вийде тисяч п’ять, а усі інші залишаться удома на диванах, - озвучує песимістичний сценарій Луценко. - Тому Ви повинні зателефонувати своїм рідним, друзям, знайомим і переконати вийти на Майдан.

Луценко, поза всякими сумнівами, головний двигун Майдану-2013. І головний ідеолог. Стартові тези Майдану (пріоритет – громадським активістам, а не політикам, понадпартійність, горизонтальна мобілізація), його романтично-наївна мета – масовими акціями змусити Європу та українську владу підписати угоду про Асоціацію навіть після демаршу українського уряду і попри Тимошенко у в’язниці – це логічне продовження усього того, що Луценко декларував з моменту виходу із в’язниці.

Оце «ви повинні зателефонувати друзям, рідним…» обов’язковим рефреном звучить у виступах усіх опозиційних лідерів, які прийшли на Майдан. Усіх. Так само, як і магічна цифра – сто тисяч на Майдані.

– Дуже важливо, щоб режим побачив на нашій акції 24-го числа, на вашій акції, бо це не має бути акція політиків, сто тисяч. Це не має бути акція політиків, це має бути акція народу України, - патетично проголосив Арсеній Яценюк. У наступних його словах понад патетику пробився реалізм:

– 24 листопада ми почнемо складну, довгу і – переконаний – успішну ходу, щоб уже новий президент, новий уряд і новий парламент підписали угоду з нашими європейськими партнерами.

Фото: Макс Левин

Отже, у планах опозиції – безстрокова акція протесту аж до моменту, поки Янукович не піде у відставку? Ну дуууже реалістичний план. Так і бачу: Віктор Федорович, ховаючи очі і червоніючи, підписує акт про зречення престолу…

Якось саме по собі починається розшарування по партійній ознаці. На одному Майдані паралельно відбуваються три маленькі мітинги. У кожної політсили – свій маленький майданчик… Чим далі – тим складніше стає з позапартійністю та пріоритетом громадськості над політиками, яку декларують організатори.

За групою депутатів «Батьківщини» звіддаля зацікавлено спостерігає колишній нардеп, а тепер «убивця депутатів» Юрій Кармазін. Чинні народні обранці намагаються обійти його по максимально віддаленій траєкторії.

Найбільша увага – до Віталія Кличка. Об’єктивно, він – головна зірка цього вечора.

– Якщо нас буде п’ять тисяч, ми програємо! Якщо сто тисяч – перемога буде за нами! Тому кожен з вас – ви, ви і ви, - Кличко слухняно повторює Луценкові тези і на манер американських політиків тицяє пальцем у людей перед собою, - маєте покликати на Майдан усіх своїх рідних і знайомих…

Кличкові аплодують. Він обіцяє, що незабаром прибуде також його молодший брат. Можливість узяти автографи, а може і сфотографуватися з обома Кличками викликає у частини присутніх щирий захват.

…хтось із натовпу кидає звинувачення у тому, що лідер «Удару» прийшов на Майдан попіаритися.

– Саме так, мені потрібно підвищувати впізнаваність, – вдало віджартовується Кличко.

Фото: EPA/UPG

Його соратники починають скандувати «Банду геть!», і найбільш рейтинговий політик країни (так соціологи кажуть! - О.Б.), озираючись по боках, підхоплює гасло.

Трохи віддалік, не відволікаючись на Кличка, проводить політінформацію лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

– Події, які відбуваються, можуть бути хорошим підґрунтям для формування передреволюційної ситуації. Але я не знаю, чи нам вдасться акція 24 листопада. Я не знаю, чи в суспільстві зараз є бажання виходити і протистояти до кінця. Ми кликали людей під Київраду, щоб відстояти вибори мера – люди не прийшли, - лідер «Свободи» не дуже оптимістичний щодо розвитку ситуації. Чи просто реалістичний? При цьому Тягнибок, як і інші лідери, повторює тези «зателефонуй рідним та друзям» та про сто тисяч.

– А ви будете об’єднуватися з рештою опозиції? Єдності треба, єдності, - до Тягнибока приступає прибічник ідеї єдиного кандидата на виборах 2015 року.

– Послухайте, яка єдність? - Тягнибок відверто дратується. - Ми різні політичні сили з різними програмами і цілями.

Депутати від «Свободи» та прихильники партії, які стоять довкола, починають згідливо кивати головами…

Пізніше, у своєму виступі Олег Тягнибок доведе, що програми таки справді різні:

– Усі ці розмови, що ми зараз вийдемо на Майдан і все вирішимо без політики – повірте мені – це велика провокація. Без політики політиків Азарова та Януковича ми не переможемо. І якщо ви собі думаєте, що може бути по-іншому, ви глибоко помиляєтеся. Не треба шукати ворогів один в одному. І тоді рано чи пізно цей човен бандитської влади нам вдасться розхитати.

Близько першої години ночі з’являється Володимир Кличко.

Фото: Макс Левин

– Так, Володя – виступай або українською, або англійською, - кричать йому з натовпу.

Московський тріумфатор довго розбирається у принципах роботи гучномовця, після чого починає говорити. Російською, зрозуміло.

– Багатьом з нас не треба пояснювати, що таке європейські стандарти: класна медицина, відмінна освіта, для отримання довідок і дозволів немає жодної бюрократичної системи, немає корупції. Я впевнений, це відчули усі ви, інакше вас не було б на цій площі, - Володимир Кличко, який довго уже живе на Заході, безумовно, знає, про що каже.

Згодом на імпровізованій трибуні Майдану лідери опозиції знову зійдуться разом. Що, безумовно, добре. Погано, однак, що їх соратники влаштують справжній партійний парад. Особливо стараються молоді депутати від «Удару».

Близько другої ночі лідери опозиції закликають людей розійтися.

– Наше завдання – не проявити особистий героїзм, нам потрібно, щоб нинішні три тисячі завтра перетворилися у тридцять, а у неділю – у сто тисяч, - переконує людей Луценко.

Його починають перекрикувати у другий гучномовець, закликаючи людей не йти. Врешті, Луценко здається.

– Хто хоче, може залишитися, - каже під скандування «Стоїмо! Стоїмо!».

Близько півтисячі залишилося у дощ стояти до ранку. Активісти повідомляють, що Майдан-2013 почав формувати органи самоуправління та займатися організаційними справами – доставкою їжі, встановленням наметів тощо…

***

Замість висновків першого дня дозволю собі зацитувати Олега Рибачука:

– Моє перше враження: забагато народних депутатів на трибуні. Іноді здається, вони змагаються між собою в тому, хто перший вискочить на трибуну. І не завжди їхні виступи адекватні. Що, звичайно, позначається на настрої людей.

Разом з тим, у порівнянні з 2004-м значно вища активність громадських активістів. Вони самі створили оргкомітет, курирують технічні питання. Не виключено, нові «польові командири» проявляться саме з їхнього середовища.

Вже багато хто розуміє: якщо Майдан набере силу – його спробують розігнати. Значить, сценарії протидії слід виробляти вже зараз.

P.S. У п’ятницю уранці Окружний адміністративний суд міста Києва за поданням Київської міської держадміністрації заборонив встановлювати «малі архітектурні форми» у вигляді наметів, кіосків або навісів, в тому числі пересувних і тимчасових під час проведення мирних масових акцій з 22 листопада 2013 по 7 січня 2014 року.

Також лідер фракції ПР Олександр Єфремов анонсував приїзд до Києва 50 тисяч шахтарів...

P.P.S. Додому мене віз немолодий таксист на побитій життям «шкоді». Побачивши «єврострічку» на пальто, спитав:

– Майдан?

– Майдан, – відповів йому.

– Мабуть Хрещатик скоро перекриють, – флегматично, зовсім без емоцій, зауважив він. Я не чомусь не став допитуватися у нього, добре це чи погано.

Олег БазарОлег Базар, Главный редактор LB.ua