Нічого іншого опозиція не може вдіяти, як тільки залишати достроково приміщення нарад по підготовці першого засідання Верховної Ради України. Такі повідомлення з'являються практично кілька разів на тиждень.
Представники опозиції виробили особливий стиль праці: прийти, засвітитись перед журналістами, висунути свою чергову вимогу і потім залишити приміщення. Пояснюють це тим, що більшість, яка утворилась на основі Партії регіонів, ігнорують їхні вимоги. Зрозуміло, що в такій ситуації більшість поставить опозиції простий діагноз –ліниство. І цілком правильними та прогнозованими є дії провладних депутатів, займати на свій лад місця у партері Верховної Ради.
Чи варто тут нарікати на регіоналів? Цілком ні. Слід дати оцінку діям тим, хто представляє опозицію. Вони не відчувають своєї ролі, не оцінюють свого покликання, не оправдовують довіру, якою їх наділили виборці.
В цьому впадку є нерозуміння того, що таке влада. Вона не є тільки в руках однієї людини, тобто Президента, Премєр-міністра чи директора підприємства. Проте бути наділеним владою можна також й в інший спосіб.
В демократичних суспільствах такими повноваженнями є наділений народ, який делегує свою владу обраним депутатам, які представляють їхні інтереси у парламенті. Це класична модель владних та предствницьких стосунків. Проте бути делегованим це ще нічого не значить. Бути активним та реалізовувати весь потенціал своїх повноважень делегованих народом – ось це є справжнє покликання політика. Як зазначає видадний християнський філософ Пол Тілліч, “бути групою – означає вже мати владу та можливість змінювати, впливати та приймати рішення”. Цього бракує опозиціним депутатам.
Мы не готовы блокировать парламент, мы хотим, чтобы он работал, хотим оправдать надежды людей
Бути організованим, сміливим та налаштованим змінювати неправильний порядок речей в державі – це має бути основне завдання опозиційних партій. Демонстративне “па” та резигнування, які часто опозиція влаштовує у парламенті, означає ніщо інше як “владну імпотенцію”. Опозиція не реалізовує всі свої можливі засоби впливу та політичного дискурсу, але нарікає на опонентів. І як наслідок виборці розчаровуються в тих лідерах, яких нещодавно обрали.
Отже, демократія – це вміння домовлятись. І термін влада, в цьому випадку означає бути активним, ефективним та змінювати реальність в соціальному контексті, і, нарешті, відстоювати довіру тих, хто делегував свою владу обраним.