ГлавнаяБлогиБлог Сергія Капліна

Полювання на Яценюка?

Політична картина в Україні, як правило, не складалася, а її складали. Політики, мери міст, чиновники призначалися «закулісними елітами» комуняцького та посткомуяцького покрою. Звичайно, за таких умов, не може бути політичної конкуренції, а відтак і появи нових яскравих особистостей у національному політикумі.

Сергій Каплін Сергій Каплін , Народний депутат, представник профспілок в Парламенті, лідер Партії простих людей

Якщо ж, раптом, з’являвся «непідконтрольний претендент» на довіру народу, не схожий на класичних представників політичної мафії, його прибирали до рук або прибирали із сцени, інколи просто прибирали з життя. Донедавна ніщо не загрожувало мафії: вона вигадувала сценарії зручних розколів країни, гралася з національною валютою та приватизацією, переписувала під себе кримінальний та інші кодекси й банально вбивала цілі покоління освічених людей.

Проте, життя не стояло на місці і керманичі українського чи пострадянського політичного бюрократичного спруту, на відміну від китайських колег, не встежили за популяризацією свободи, Інтернету, соціальних мереж і народженням нового виборця, виборця зовсім не схожого на того, що з скляними очима на першотравень ніс портрет Брежнєва розмір три на чотири.

Через ці щілини історичних трансформацій, у велику політику пробралося багато молодих політиків, які змінили хід історії України – Тарас Чорновіл, Левко Лук’яненко та інші. Згодом мафією були зроблені висновки і щілини почали активно латати. Отже, здавалося українці знову приречені на сіро-буро-малиновий від п’янства вигляд облич «національних лідерів», подвійні підборіддя та гучний «одобрямс» курсу будь-якого чинного пахана.

Єдиним гучним політиком, якому вдалося потрапити у велику політику крізь останні непомічені бандою щілини, став Арсеній Яценюк. Це відбулося після відставки з посади спікера парламенту. Регіонали, окремі помаранчеві депутати потирали руки, сподіваючись, що «злили» молодого політика і тепер у раді буде звичний для них спокій. Тоді і почалося полювання на Яценюка. Шквал заяв і коментарів з обов’язком нагадуванням про начебто зайву амбітність і зухвалість спікера, його молодість і походження, заповнив медіаефір. Усі розуміли, закулісні еліти замовили "вбивство" талановитого перспективного лідера. Спочатку, великокаліберною кулею збили, а потім нацькували «собак усіх порід і мастей» остаточно прибрали жертву. Проте. Арсеній Яценюк вижив, його рейтинг зростав, він з’явився на екранах телебачення та на майданах у зовсім іншій іпостасі – самостійного партійного лідера. Відтоді, «травля Яценюка» тільки додавала йому рейтингу, і мафія прийняла рішення тимчасово припинити свою ганебну оборудку.

Яценюк взяв участь у президентській кампанії. Ця новина не влаштувала жоден табір. Як результат, була проведена дорога масштабна кампанія проти наймолодшого в історії світу кандидата в керівники держави. «Політичний пасинок Ющенка», «олігарх», «проект Фірташа», «американський шпигун» - це все обойма снарядів для полювання на кандидата. Людям вкладалося у підсвідомість багато речей, які не кореспондувалися з простими фактами: його не пускали на канал Фірташа, Ющенко своїм «висуванням» у кандидати в президенти забирав саме його голоси, та й декларація Яценюка була зовсім не олігархічною.

Президентська кампанія закінчилась, чорний піар зробив свою роботу, Арсеній Яценюк втратив необхідний рейтинг для перемоги над Януковичем. Більше того, несподівано стрімко виріс рейтинг у його конкурента - Сергія Тигипко. Ошукані виборці «брехнею про Арсенія» і гарною політичною рекламою Тигипка, віддали останньому свої голоси. За це отримали – злочинний податковий кодекс і безробіття, пенсійну реформу і підвищення пенсійного віку, повний провал реформ, і перед катастрофічний стан держави у гуманітарній, економічній, політичній сфері.

Так закінчилась перша частина грандіозного полювання на Яценюка та його партію. Тепер в Україні стартувала парламентська, а відтак і президентська кампанія. Як завжди, вона починається з відкриття полювання на можливого лідера. Сьогодні це знову Арсеній Петрович. Її нові тези – «дача Яценюка», «Яценюк демагог», «Яценюк продав Фронт Змін Ахметову», «У Яценюка немає команди», «Яценюк хоче зайняти місце Тимошенко», «Яценюк ходить на Банкову»…

Можна довго аналізувати чи вигадані ці «журналістські качки» і хто їх автор, висміювати виконавців за зухвалу джинсу. Можна говорити про демагогію Яценюка і його лідерство у кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив. Поява ж у його рядах «любих друзів-політичних колобків» знищить Фронт Змін, адже його рейтинг росте тільки через нові обличчя у партії і свіжу просту людяну ідеологію. Арсеній Петрович пішов у КОД простим солдатом, який не справляє враження рейдера, що бажає захопити дуже неорганізовану опозиційну команду. Він має гарно ешелоновану партію, що не має аналогів у опозиційному полі, яка спромоглася, не афішуючи своєї участі, спродукувати податковий майдан, змусити владу повернути право молодим партіям брати участь у місцевих виборах і таке інше. У Яценюка більше 3000 депутатів місцевих рад, мери міст і талановита молодь, лідери - а отже потужна команда.

Фото: Макс Левин

Ще Арсеній не такий дурний, щоб завести у парламент людей, у яких на лобі буде написано «водій Рината Ахметова», «завгосп Ріната Ахметова», «квітникар Ріната Ахметова». Головна ціль Яценюка - президентський пост і відкриття свого фронту у Банковій, на Грушевського, у кожній обладміністрації та районі, фронту боротьби проти мафії яка кожного з нас намагається знищити як клас, а його як кандидата, що прагне збудувати країну для людей, а не водіїв, завгоспів та квітникарів, президентів Ахметова.

Для нас з Вами, мільйонів простих виборців важливо брати у історії важливі уроки викриття брехні та маніпулювання нашими думками. Полювання на Арсенія має іншу сторону яка викриває злочинність, не людяність замовників – влади і тією частино політичних щурів, що вже однією ногою на зручному провладному березі, покидаючи наш з вами опозиційний корабель.

Проте, це лише припущення, поживемо - побачимо!

Рух простих людей ініціював кампанію «Тисни», аби після виборів захистити голоси опозиції, ще буде створено Комітет контролю над лідерами опозиції: ми хочемо щиро вірити але справи лідерів можуть спростувати нашу впевненість, як це вже було не один раз в українській політиці.

Сергій Каплін Сергій Каплін , Народний депутат, представник профспілок в Парламенті, лідер Партії простих людей