У Румунії завершився багаторічний і найгучніший в історії корупційний судовий процес, пов'язаний з приватизацією стратегічних об'єктів країни й іноземним шпигунством.
Як повідомляє агентство Рейтер, колегія у складі п'яти суддів Верховного касаційного суду винесла остаточний вирок колишньому міністру економіки Румунії Кодруцу Шерешу і колишньому міністру зв'язку Золту Нагі.
Чиновники отримали реальні терміни за промислове шпигунство і "закулісні домовленості" щодо об'єктів приватизації: Шереш відправиться у в'язницю на 4,5 року, а Нагі - на чотири роки.
Як уточнює румунське видання Mediafax, це остаточне рішення суду, і воно вже не підлягає апеляції. 45-річний Кодруц Шереш займав посаду міністра економіки Румунії в 2005-2006 роках. Після того, як прокуратура Румунії висунула йому звинувачення у зраді батьківщині і промисловому шпигунстві під час підготовки приватизації підприємств, він подав у відставку.
Шереш сприяв у розробці проекту рішення уряду Румунії про продаж 8% акції нафтової компанії Petrom у 2004 році австрійській групі OMV за €1,5 млрд і телекомунікаційної фірми Romtelecom у період з травня 2005 по листопад 2006 року.
У 2008 році екс-міністри Шереш і Нагі брали участь у продажу найбільшої румунської компанії електропостачання Electrica Muntenia Sud, яка володіла 438 електростанціями та мережами приблизно з 116,5 тис. км ліній електропередачі. У результаті 64,4% акцій компанії пішли за участю засуджених чиновників італійській компанії Enel за €820 млн, пише румунський журнал Business.
Суд виніс рішення і за епізодами, пов'язаними зі шпигунством з боку громадян іноземних держав. Генеральний директор з інвестиційної діяльності банку Credit Suisse у країнах Центральної та Східної Європи, колишньому СРСР, Ізраїлю й Туреччині Вадим Бенятов, а також консультант компанії Credit Suisse Стамен Станчев отримали 4,5 року і п'ять років в'язниці відповідно. Однак ці вироки було винесено їм заочно, оскільки американця російського походження Вадима Бенятова і болгарина Стамена Станчева раніше було звільнено від підписки про невиїзд і зараз вони перебувають за межами Румунії.
Вадима Бенятова, який консультував румунський уряд з питань приватизації низки великих державних підприємств, вперше було заарештовано в Румунії в грудні 2006 року за звинуваченням у комерційному шпигунстві. Однак незабаром він уже вийшов на свободу. Незважаючи на тривав судовий процес, Бенятов і далі займався комерційною діяльністю в Румунії, країнах Європи та СНД, наприклад, зустрічався з прем'єр-міністром Казахстану, в 2013 році приїжджав до Москви.
Бенятову приписують і участь в угоді з продажем у 2007 році 75% акцій румунської нафтової компанії Rompetrol Group казахстанською Національною компанією "КазМунайГаз" Тимура Кулібаєва, який є зятем президента Нурсултана Назарбаєва і головою Національної палати підприємців (НПП) Казахстану. Завдяки цій угоді Кулібаєв отримав доступ до двох нафтопереробних заводів і великої мережі з розповсюдження нафтопродуктів. До цієї ж угоди, як повідомляє казахський портал "Республика", мав стосунок інший фігурант судового процесу - болгарський бізнесмен Стамен Станчев, соратник колишнього президента Болгарії Петра Стоянова.
Станчев очолював президентський фонд "Центр за глобальний діалог і співробітництво" (ЦГДС) і, будучи, за деякими даними, кадровим військовим розвідником, також був фінансовим консультантом багатьох найбільших приватизаційних угод у Румунії. Він вважався партнером болгарської компанії "Мултігруп", що займалася торгівлею нафтопродуктами, і її власника Ілії Павлова - найбагатшої людини Болгарії, убитого пострілом у серце в 2003 році. Стамен Станчев також був партнером американського легендарного сировинного трейдера Марка Річа. Як і Вадим Бенятов, Станчев до моменту пред'явлення звинувачень працював на банк Credit Suisse.
У прес-службі Credit Suisse прокоментували судове рішення щодо Бенятова і Станчева: "Ми розчаровані рішенням суду і будемо підтримувати наших колишніх і нинішніх співробітників".
Зазначимо, що цей судовий процес багато хто безпосередньо пов'язував з діяльністю в Румунії іноземних спецслужб. Приміром, за ходом цього процесу уважно стежили і американські спецслужби. На сайті WikiLeaks знаходиться велика кількість повідомлень на адресу відповідних зацікавлених структур США у справах, в яких фігурують імена Станчева і Бенятова.
Як повідомляє молдовський приватний телеканал NIT, в угруповання економічних "шпигунів" входили також міністерський радник Надя Міхай Раду Дончу, що отримав термін п'ять років, старший директор лондонського CSFB Europe Ltd. Мірче Флорі, засуджений на 4,5 роки ув'язнення, громадянин Туреччини Мустафа Орал, що отримав три роки ув'язнення, громадянин Чехії Міхал Сусак, засуджений на чотири роки і вісім місяців, колишній заступник голови Державного реєстратора учасників приватизації Міхай Муча, що отримав 4,5 року, а також екс-віце-голова Демократичної спілки угорців Габор Керекеш, якому суд призначив покарання у вигляді чотирьох років в'язниці. Всі ці фігуранти кримінальної справи засуджені румунським судом заочно.
Раніше всі учасники цього судового процесу заявляли про його політичну вмотивованість, посилаючись на той факт, що звинувачення їм були пред'явлені якраз напередодні вступу Румунії до Євросоюзу, який зобов'язує всіх нових членів ЄС активізувати боротьбу з корупцією в середовищі державних службовців.