Виконавчий секретар секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК) Крістіана Фігерес заявила, що хоча країни світу 2011 року на конференції ООН зі зміни клімату в Дурбані досягли домовленості про продовження дії Кіотського протоколу, поточних дій і обіцянок не досить, щоб запобігти небезпечному зростанню світових температур.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Кіотський протокол - міжнародна угода, укладена в Японії 1997 року на додачу до РКЗК. Згідно з нею, розвинені країни і країни з перехідною економікою зобов'язані скоротити або стабілізувати викиди парникових газів.
Минулого року на переговорах учасників РКЗК у Дурбані було вирішено формалізувати нову юридично зобов'язувальну угоду зі скорочення викидів до 2015 року, яка набуде чинності 2020-го. В угоді будуть брати участь і багаті, і бідні країни.
Виступаючи на вуглецевому форумі (Carbon Forum North America (CFNA) у Вашингтоні, Фігерес сказала, що хоча "прогрес у правильному напрямку" помітний і в країнах, що розвиваються, і в розвинених країнах, поточні світові зусилля недостатні.
"Ми збільшуємо масштаб і охоплення викидів, але також підвищуємо правовий характер цих скорочень (викидів - Ред.), Тому що ми переходимо від добровільних засад до угоди на юридичній основі", - заявила Фігерас на прес-конференції в кулуарах конференції.
"Утім, навіть якщо угода набуде чинності, дійсність така, що всі ці зусилля насправді становлять 60% світових зусиль, які потрібні, якщо ми хочемо залишитися на 2-градусному зростанні (світових температур)", - зазначила вона, посилаючись на поріг температур, який, за даними вчених, не становить небезпеки для зміни клімату.
Фігерес також сказала, що, незважаючи на деякі звіти після Дурбана про те, що певні великі економіки, що розвиваються, такі як Китай та Індія, відмовилися схвалити юридично зобов'язувальну угоду, вона "не бачить жодних" зрушень "із місця, на якому ми залишилися після Дурбана".
"Жодні коментарі, почуті мною після Дурбана, не дивують і не турбують мене. Я насправді дуже вдячна, що країни сприймають текст (угоди в Дурбані) дуже серйозно", - наголосила вона.
Виконавчий секретар РКЗК також сказала, що "дорожня карта" нового документа, складена в Дурбані, як і інші міжнародно узгоджені тексти, залишається "творчо неоднозначною", а тому зможе служити відправною точкою для наступного раунду переговорів.
Вона сказала, що одним із принципів, який буде відігравати важливу роль у новій угоді, буде поняття "спільної, але диференційованої відповідальності (СBRD)" - риска, проведена 1992 року між країнами, що розвиваються, і розвиненими, яка дозволяла таким країнам, як Бразилія і Китай уникати обов'язкових скорочень викидів вуглекислого газу. Тим часом представник Бразилії з питань клімату сказав Reuters минулого тижня, що його країна і такі економіки, як Китай, Індія і Південна Африка, вважають, що нова кліматична угода повинна містити пункт, який США називають небажаної "рискою" між розвиненими і країнами, що розвиваються.
"Важливо, що, визнаючи чітку відповідальність багатих країн, ми повинні також рухатися вперед", - сказала Фігерас, додавши, що принцип CBRD залишиться чинним, але він буде поєднаний з новою концепцією забезпечення того, щоб усі країни мали рівний доступ до стійкого розвитку.
Вона також сказала, що США, другому у світі за величиною емітеру парникових газів після Китаю, необхідно до 2020 року збільшити поточну ціль зі скорочення викидів до 17% від рівня 2005 року.