Україна готова відправити мовну статтю закону "Про освіту", яка викликала протест з боку сусідніх держав, на експертизу в Раду Європи, пише "Інтерфакс-Україна".
Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на брифінгу за результатами зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Україні.
"Ми готові до Ради Європи надати цю статтю закону для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна", - заявила вона після зустрічі з послами.
Вона також висловив надію, що президент України Петро Порошенко підпише закон "Про освіту", доки триватиме експертиза мовної статті.
"Я дуже сподіваюся, що президент підпише закон про освіту", - сказав Гриневич.
Заступник глави МЗС України Вадим Пристайко своєю чергою повідомив, що на зустрічі були присутні посли або представники посольств 11 країн, а також представники ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.
Нагадаємо, що нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть в школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою.
Після ухвалення закону своє невдоволення цією нормою висловили Угорщина, Румунія, Молдова, Польща, Росія.
У зв'язку з цим прем'єр Володимир Гройсман доручив міністру освіти і науки Лілії Гриневич і міністру закордонних справ Павлу Клімкіну провести консультації з послами країн Європейського Союзу з питання мовних норм нової редакції закону "Про освіту". Гройсман наголосив, що Україна є толерантною державою, і її політика відповідає всім зобов'язанням, зокрема щодо мов національних меншин. Водночас прем'єр зазначив, що не менш важливим є питання державної мови, яка має застосовуватися на всій території країни.