Чому до чинного генплану не внесли зміни?
На сьогодні до затвердження нового генерального плану столиці чинним залишається Генеральний план Києва до 2020 року. Проте його вимоги часто не виконують і нехтують під час розроблення містобудівних умов та обмежень під забудову.
Наприклад, у центральній планувальній зоні висота будівель не може перевищувати 27 метрів. Водночас забудовник (ТОВ “Житловисотбуд”) через суд скасував деякі абзаци містобудівних умов та обмежень. І тепер на вул. Євгена Коновальця (раніше – Щорса), 30 у Печерському районі Києва він зможе планувати будівлю, значно вищу за 27 метрів.
Також Київрада ухвалила щонайменше 42 детальні плани території (ДПТ). Згідно зі ст. 19 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, ДПТ має лише уточнювати положення генплану. Однак у низці затверджених ДПТ житлова забудова замінює промислову або з’являється на зелених зонах, що не є уточненням, а прямо суперечить генплану.
Наприклад, у квітні 2017 року було затверджено ДПТ у межах вулиці Саперно-Слобідської та проспекту Науки в Голосіївському районі. Згідно з цим ДПТ, на вулиці Академіка Писаржевського, 8 передбачено будівництво 9 багатоповерхових житлових будинків, а не зелені насадження загального користування, як це визначено Генеральним планом міста Києва.
“Для повного розуміння завдань, які ставляться перед затвердженням цього ДПТ, варто звернути увагу на те, хто є інвестором цього проєкту ДПТ. А ним є сам забудовник. Це підтверджує те, що в цій ситуації ДПТ, який суперечить Генеральному плану Києва, є лобістським знаряддям для легалізації незаконного будівництва”, – зазначає юрист Євген Третяк.
Так само на Мінському масиві інвестором у проєкті скандального ДПТ є підприємство, пов’язане із забудовниками.
З боями затвердили ДПТ Троєщини, котрий дозволяє звести майже мільйон квадратних метрів нового житла.
Аналітик Іван Микуляк наводить інфографіку, на якій проаналізовано, чи відповідає ділянка новобудови житловій забудові згідно з чинним генпланом. Жовтим і зеленим позначено ЖК на житлових територіях, а червоним – у промислових, громадських, комунальних та інших нежитлових зонах.
“Візуалізація ілюструє, що генплану в місті не дотримуються. Відбувається це через розроблення ДПТ, які кардинально змінюють рішення генплану”, – наголошує Микуляк.
Згідно із законом, усі зміни, котрі стосуються потреби розвитку міста, мали вносити до чинного генплану раз на 5 років, приводячи його таким чином у відповідність до реалій. Проте цього не робили, як запевняє в коментарі Руху ЧЕСНО розробник чинного генплану Сергій Дюжев.
“Київрада ухвалила багато різних рішень, пов’язаних зі зміною цільового призначення територій, і зазвичай вони стосувалися тих земель, де цільове призначення змінювати не можна: заповідних, рекреаційних зон, історичних ареалів тощо. Ці зміни мали бути внесені до чинного генплану, але ніхто не хотів брати на себе відповідальність”, – каже Дюжев.
Тобто від 2002 року чинний генплан можна було уточнювати тричі – у 2007, 2012, 2017 роках. Натомість він не уточнювався протягом 18 років. За цей час виросло нове покоління киян, яке встигло закінчити школу та стати абітурієнтами.
Коли Київрада ухвалювала ДПТ і змінювалося призначення земельних ділянок, відповідно, порушувався баланс територій, який фактично ніяк не відновлювали.
Зауважимо, що 2008 року, згідно з указом президента Віктора Ющенка, генплан мали переглянути в частині збереження історичних ареалів міста.
У коментарі “Економічній правді” розробник нового проєкту генплану, начальник КО “Інститут Генерального плану м.Києва” Сергій Броневицький називає “політичні причини”, чому не вносилися зміни. Причини, які стосуються не лише Києва, а й області.
“Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис. га. Цього не відбулося – ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки та прорахунки у прогнозованій кількості автомобілів, кількості населення”, – розповідає Броневицький.
Проте не зрозуміло, що заважало приводити у відповідність ті положення генплану, котрі не зачіпають інтересів області, а стосуються територій, щодо яких немає суперечок.
І тут постає інше питання: як можна розробляти новий проєкт, не маючи чітко затверджених меж?
Чому Київ досі “безмежний”?
У законі “Про столицю” сказано, що межі Києва затверджує Верховна Рада.
У грудні 2019 року на сесії Київської міської ради було погоджено проєкт землеустрою щодо зміни меж міста Києва. При цьому зазначено, що межі столиці не змінювалися від 1989 року.
На півдні Осокорківських луків (екопарку “Осокорки”) на кадастровій карті земельних ділянок помітне накладання.
За намірами київської влади, тут понад 1000 га землі мають відійти від Гнідинської сільради до столиці.
Крім того, що немає зовнішньої затвердженої межі Києва, досі не позначені на землі стовпчиками межі найбільшого природного заповідника столиці – НПП “Голосіївський”.
Це призводить до того, що в проєкті нового генплану на території нацпарку, який має найвищий природоохоронний статус, пропонують створити буферні парки.
“Київгенплан” у свою чергу повідомляє, що проєкт визначення міської межі подано на розгляд до Верховної Ради.
“На звернення голови Київської міської ради у 1994 році за дорученням Президента України протягом 1995-1999 років забезпечувалося розроблення проєкту визначення межі м. Києва, який був погоджений з більшістю сільських, селищних та міських рад прилеглих громад Київської області. У 2004-2005 роках проєкт було скориговано та розглянуто на засіданні експертної комісії робочої групи під головуванням віцепрем’єр-міністра України. Наразі проєкт міської межі подано на розгляд Верховної Ради України. Залишилися неузгодженими питання щодо Коцюбинського, острова Великий. Тому ці території визначені як резервні на перспективу після вирішення земельних питань. Такий підхід повністю відповідає нормативним вимогам до розроблення генплану”, – відповідають на зауваження проєктувальники й додають, що демографічні розрахунки, зокрема, наведено в затвердженій концепції генплану.
Зауважимо, що взята для розрахунків кількість фактичного населення (за прогнозом) на 2019 рік – 3,36 млн осіб, на період 20 років (2040 р.) – 3,85 млн людей, на 2060 рік – 4,1 млн мешканців. Однак, за іншим оцінюванням, у Києві фактичне населення 2006 року вже становило 4,1 млн осіб, потім 2009-го знизилося до 3,1 млн жителів, а 2019-го, за даними електронного перепису, сягало 3,7 млн людей.
Новий генплан за концепцією Черновецького?
Проєктуванню нового генплану столиці передувало затвердження у вересні 2010 року Концепції стратегічного розвитку міста Києва (першої стадії розроблення Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року).
У “Київгенплані” обґрунтовують чинність концепції, затвердженої 2010 року, щодо проєкту нового генплану до 2040 року, посилаючись на положення Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. За словами проєктувальників, містобудівна документація, розроблена до 2011 року, залишається чинною, тому проєкт не потребує нової концепції.
Отже, концепція часів Черновецького стала підґрунтям для завершення другої стадії розроблення Генерального плану м. Києва “з урахуванням нових нормативних вимог”.
Чому під час замовлення Історико-архітектурного опорного плану не було оголошено тендер на ProZorro?
Історико-архітектурний опорний план (ІАОП) є складовим документом генплану, який розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб'єктами господарювання, що спеціалізуються у сфері вивчення, охорони та використання культурної спадщини. Для цього має бути оголошено окремий тендер. Проте замість закупівлі розроблення ІАОП оформили додатковою угодою.
Генплан без інвентаризації земель
Проєкт генплану передбачає розвиток і забудову міста на таких земельних ділянках: вільних, відведених та неосвоєних у попередні роки, незавершеного будівництва; мікрорайонів і кварталів застарілого житлового фонду; промислового та комунально-складського призначення, котрі використовуються нераціонально; спеціального призначення, на яких може розташовуватися житло для військовослужбовців; сільськогосподарського призначення, на котрих недоцільно вирощувати сільськогосподарську продукцію.
Водночас низку ділянок і земель уже виділено під будівництво де-факто.
“Без проведення загальної інвентаризації земельних ресурсів, визначення обґрунтованості й законності “вже відведених для житлового та громадського будівництва й віднесених у державному земельному кадастрі до земель житлової та громадської забудови” територій (зазвичай це спроби “закріплення” результатів земельного дерибану) не можна вважати достовірними результати розрахунку ресурсної ємності території на перспективу”, – зауважує експерт Дюжев.
Розробник чинного генплану Сергій Дюжев зазначає, що заяви розробників нового проєкту генплану про збільшення площ НПП “Голосіївський” – це дезінформація.
Також не можна збільшувати площу зелених насаджень загального користування шляхом зарахування до таких насаджень буферних парків у складі лісів.
У разі будівництва важливих об’єктів критичної інфраструктури мають бути зарезервовані земельні ділянки для переселення людей, причому не за рахунок лісового фонду.
“З перенесенням садово-дачних ділянок із траси Подільсько-Воскресенського мостового переходу на територію Дарницького ЛПГ було знищено близько 32 га лісових насаджень. Ця варварська традиція нині триває в Биківнянському лісі під маркою надання земельних ділянок учасникам АТО та іншим пільговим категоріям населення”, – наголошує експерт Дюжев.
Нагадаємо, на сайті Київради зареєстровано петицію про відхилення цього проєкту генерального плану столиці. Її автори вважають, що затвердження нового проєкту генплану призведе до знищення озеленених і рекреаційних територій, збільшить загазованість повітря, що в результаті погіршить здоров’я киян.
Рух ЧЕСНО проаналізував, як проєкт генплану вплине на міські гарячі точки, у матеріалі “Розвиток столиці чи потурання забудовникам”. Також опубліковано аналіз дисгармонійних споруд у проєкті генплану в статті “Знести поверхи або “прикрасити”. Як Київ рятуватимуть від будинків-“монстрів”.
Нагадаємо також, що “Інститут Генерального плану м.Києва” анонсує громадські слухання щодо проєкту генплану столиці після закінчення карантину та закликає киян уважно вивчити матеріали проєкту й надіслати свої зауваження та пропозиції на е-пошту [email protected] або на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32.