Введення електронних декларацій для активістів антикорупційних організацій нагадує практики авторитарних країн колишнього СРСР, таких як Росія і Казахстан.
Про це на круглому столі, організованому в рамках інформаційного партнерства Реанімаційного пакету реформ та Інституту Горшеніна, сказала голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
"Те, що відбувається, нагадує практики на схід від України, таких країн як Росія, Казахстан і Білорусь. Ми бачимо, до чого це призвело в цих країнах, там майже придушили громадянське суспільство, там авторитарна влада", - сказала вона.
Печончик розповіла, що у 2015-2016 роках у Казахстані прийняли схожі закони, які стосувалися не окремих активістів, а громадських організацій. На них поклали додатковий обов'язок публічної звітності. Дві правозахисні організації спробували оскаржити цю вимогу в суді, програли і були оштрафовані.
"Зараз ситуація така, що декларації подали 20-30% організацій, а всіх інших влада повісила на гачок. Як тільки якась організація робить щось, що владі не подобається, її можна легко закрити. Щось схоже відбувається в Україні", - сказала вона.
Печончик зазначила, що велика кількість міжнародних організацій неодноразово закликали Верховну Раду скасувати норму про е-декларації для активістів. З останніх - парламентський комітет асоціації "Україна-ЄС" і Парламентська асамблея Ради Європи, де е-декларації поставили в один ряд з російськими "іноземними агентами".
"Усі ключові міжнародні організації, демократичні країни скасувати це. Президент не раз обіцяв докласти зусиль, але ми бачимо, що це були порожні декларації", - сказала вона.
Печончик додала, що до ідеї обмежити діяльність громадських організацій не додумалися ні за Леоніда Кучми, ні навіть за Віктора Януковича. "Це вперше, дуже іронічно, сталося після Революції гідності, після Євромайдану", - обурилася вона.