Під егідою Канади в рамках Групи семи варто заснувати міжнародну ініціативу для захисту прав людини в Криму і на Донбасі. Така ініціатива допомогла б збирати і встановлювати докази порушення прав людини на тимчасово окупованій території України. Про це йдеться в статті для Atlantic Council Данила Лубківського, заступника міністра закордонних справ України (2014 року) і дипломатичного радника прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка у 2014-2016 роках, у співавторстві з відомим філософом і журналістом Володимиром Єрмоленком.
У статті наголошено, що головування Канади в Групі семи "є цінною можливістю вдихнути нову енергію в міжнародну реакцію на анексію Криму і агресію на Сході України": «Під керівництвом Канади Група семи може зосередити увагу на порушеннях прав людини і в анексованому Криму, і на окупованому Донбасі».
«Порушення прав людини в Криму і на Донбасі залишаються без відповіді як в міжнародних ЗМІ, так і в глобальних дискусіях... Життя людей на окупованих територіях, в сірій зоні поруч з демаркаційною лінією, 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів або тих, хто потребує медичного обслуговування, часто сповнене горя і болю, і вони також варті особливої міжнародної уваги», - зазначають автори.
Ситуація на Сході України має дві інституційні конструкції для дипломатичних переговорів: так званий Нормандський формат і Мінські домовленості: «Цього аж ніяк не достатньо, але цей формат принаймні існує, - йдеться в статті: Однак схожих міжнародних форматів на тему Криму немає. Не було введено в дію міжнародного форуму для повернення Криму до України або висвітлення питань про порушення прав людини і політичних в'язнів».
«Під керівництвом Канади в Групі семи можна заснувати "Оттавську ініціативу". Така ініціатива допомогла б збирати і встановлювати докази порушення прав людини в окупованому Криму і на Донбасі, координувати міжнародну реакцію, підтримувати робочий діалог з російською владою, щоб уникнути різкого погіршення ситуації і знайти можливі рішення в конкретних справах. Такий формат допоможе чинити тиск на російську владу, щоб міжнародні правозахисні організації змогли повернутися на Донбас і в Крим, в тому числі ті, які раніше були заборонені», - зазначають Данило Лубківський і Володимир Єрмоленко.
Ініціатива могла б передбачати регулярні зустрічі за участю послів держав Групи семи, представників Європейського Союзу та НАТО в Оттаві: «Слід передбачити, щоб на таких зустрічах заслуховувалися доповіді про стан прав людини в окупованому Криму та Донбасі і розглядалися можливі дії на національному та міжнародному рівнях. Підготовка доповідей могла б бути доручена певним представникам урядів Канади та України і міжнародних організацій. Важливо, щоб до зустрічей приєдналися представники міжнародних правозахисних організацій і громадянського суспільства. Результати зустрічей, які слід проводити мінімум двічі на рік, слід оприлюднити і широко висвітлювати».
«Слід пам'ятати, що порушення, спричинені анексією Росією Криму та її агресією на Донбасі, мають не тільки геополітичні, а й соціальні та гуманітарні аспекти, які, очевидно, будуть відчутними багато років або навіть десятиліть. Дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство уважно стежило за ними і не допустило, щоб Москві це зійшло з рук», - зазначають автори статті.