Вплив повномасштабного вторгнення
Громадський бюджет у Києві перестав функціонувати з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА у відповіді на запит ЧЕСНО зазначив, що «у зв’язку із введенням, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, воєнного стану в Україні проєкти громадського бюджету протягом 2022–2024 років не реалізовувалися».
Іншою причиною зупинки програми називають постанову Кабміну № 590, яка забороняє необов’язкові видатки під час воєнного стану. Це зазначали у своїх відповідях і інші міські ради, про що писав Рух ЧЕСНО, і деякі РДА столиці. До прикладу, Шевченківська РДА у відповіді на запит вказала, що станом на 1 січня 2023 року громадських проєктів не реалізовували, адже згадана постанова не давала змоги проводити оплату за товари, роботи й послуги для них.
Тож Київ працював з громадським бюджетом радше за залишковим принципом. Солом’янська, Деснянська й Подільська РДА як розпорядники коштів повідомили про реалізацію проєктів-переможців ще 2022 року, подекуди лише часткову. Зокрема, Солом’янська РДА вказала реалізацію одного проєкту на 146 тис. гривень, Подільська РДА зазначила сім проєктів на понад 6 млн гривень, а Деснянська РДА витратила 64 тис. із запланованих 1,8 млн гривень на проєкт «Простір для батьків “Оновлення та взаємодія”».
Розпорядниками коштів виступали і департаменти КМДА. Проте тут ситуація схожа: це відбувалося лише у 2022 році й не завжди з повним фінансуванням. Департамент транспортної інфраструктури реалізував три проєкти з 23 запланованих — для станцій швидкісного трамвая закупили автоматичні зовнішні дефібрилятори та ящики до них. Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату зазначив, що у 2022 році було реалізовано чотири проєкти, які стосувалися озеленення територій чи лікування дерев. Про реалізацію ще одного у 2022 році повідомила Служба у справах дітей та сім’ї — «TEENS hub: місце допомоги молоді і підліткам» — на суму 201,6 тис. гривень.
Натомість інші РДА й департаменти КМДА зазначили, що проєктів громадського бюджету у період 2022–2024 років не реалізовували, тож і таких видатків на 2025 рік не передбачено.
Бюджет Києва на 2025 рік
На перший погляд, перепоною для функціонування громадського бюджету в Києві є одразу два аспекти — воєнний стан і нестача коштів. Проте чи справді все так? Згідно з рішенням Київради та внесеними до нього змінами, бюджет столиці на 2025 рік складатиме близько 90 млрд гривень: очікують 88 млрд гривень доходів, а видатки мають сягнути 100,7 млрд гривень.
Нагадаємо, такий обсяг видатків приблизно на 11 млрд більший, ніж у попередній редакції бюджету. Водночас очікують, що саме цю «дефіцитну частину» профінансують із залишкового фонду 2024 року. На пленарному засіданні Київради 5 грудня 2024 року директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік зазначав у промові, що сума невикористаних коштів з попереднього року має складати близько 20 млрд.
Для порівняння, річний бюджет Дніпра на 2025 рік складає 21,73 млрд гривень, і місто посідає друге місце за обсягом доходів бюджетів обласних центрів. Тож фактично залишковий фонд Києва з 2024 року зіставний з річними бюджетами інших українських міст або й перевищує їх. Звісно, місцеві бюджети ще можуть неодноразово коригуватися протягом року, проте навіть за таких умов наздогнати столицю неможливо.
Стверджувати, що бюджет Києва у видатках орієнтується лише на воєнний стан, також не можемо. Згідно з рішенням, одним з найбільших розпорядників коштів на 2025 рік виступає Департамент транспортної інфраструктури КМДА: разом зі спеціальним фондом на нього заклали 19 млрд гривень. Сюди належить утримання й розвиток об’єктів транспортної інфраструктури, регулювання цін на послуги транспорту, а також утримання й розвиток мостів і шляхопроводів. Серед інвестиційних проєктів, що мають фінансувати цьогоріч, будівництво Подільського мостового переходу (400 млн) і метро на Виноградар (757 млн).
На сайті Київради в повідомленні від 9 грудня 2021 року йдеться, що затверджені нові параметри громадського бюджету на 2023 рік. Зокрема, заплановані видатки на 2022–2024 роки складали близько 200–250 млн гривень на рік. Вочевидь, повномасштабне вторгнення внесло свої корективи до реалізації програми громадського бюджету. Проте чи справді для Києва була проблемною стаття витрат, що складала б орієнтовно 0,3 % від загального обсягу бюджету?
Як було раніше?
Громадський бюджет, або бюджет участі, з’явився в Києві восени 2016 року. З міського бюджету виділили 50 млн гривень з розрахунку на те, що кошторис одного проєкту складатиме до 1 млн. Тоді за рік на конкурс подали 497 проєктів, 62 з них стали переможцями. У голосуванні за найкращі ініціативи взяли участь 50 тис. киян.
З роками популярність громадського бюджету зростала: усе більше людей подавали власні проєкти або ж долучалися до вибору переможців. Зростало і фінансування — у 2022 році на реалізацію проєктів планували закласти 200 млн гривень. Хоча у відсотковому відношенні до бюджету Києва ця цифра була незначною, зміни відбувалися. З’явилися і категорії проєктів згідно з кошторисом: малі проєкти (100–999 тис. гривень) та великі (1–3 млн гривень).
У 2021 році обговоренню громадського бюджету присвятили окрему панель на Форумі розвитку громадянського суспільства. Перший заступник директора департаменту суспільних комунікацій КМДА Дмитро Рубан тоді зазначив:
«На кожній з попередніх панелей ми чули про громадський бюджет. Це один з найефективніших інструментів участі, який діє в Києві, і один з найпопулярніших. Приділили йому окрему панель, бо є суспільний резонанс і цікавість. Цей процес триває сьомий рік, потребує трансформацій і змін».
Перевага громадського бюджету в тому, що результати помітні одразу. Так у Києві з’являлися нові фестивалі, проєкти для молоді, сквери тощо. Звісно, не обходилося і без політичного піару, про що писав Рух ЧЕСНО напередодні місцевих виборів у 2020 році.
Проте точно не можна заперечити, що бюджет участі слугував важливим інструментом демократії, який сприяв прозорості використання бюджетних коштів, підтримував локальні ініціативи й заохочував громадськість долучатися до справ міста.
Потреба у відновленні
За результатами аналізу ЧЕСНО, громадські бюджети станом на сьогодні поновили чотири обласні центри: Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк і Хмельницький. Примітно те, що міста адаптували конкурс до умов воєнного стану й установили нові пріоритети проєктів. До прикладу, ключовими напрямками програми у Хмельницькому є укриття, реабілітація захисників й інтеграція внутрішньо переміщених осіб — проблеми, які актуальні і для столиці.
Повернення Києва до повноцінного функціонування бюджету участі є потребою, яка вже давно назріла. Бюджет на 2025 рік визначає основні сфери зацікавленості міста станом на сьогодні. Водночас столиці необхідно повертатися і до включення в порядок денний демократичних інструментів участі. До того ж громадський бюджет уже встиг довести свою ефективність на практиці.
Крім того, раніше згадана постанова Кабміну № 590 обмежувала і діяльність депутатських фондів у 2022 році, проте з того часу вони вже відновили її в Києві, а коштів у них суттєво побільшало.
Київ може взяти приклад з інших міст й адаптувати конкурс і самі ініціативи до потреб воєнного часу. Зокрема, програма «Прозорі міста» дослідила, що до тематик проєктів громадського бюджету в різних містах також входять підтримка сил оборони, облаштування укриттів, курси самооборони для цивільного населення й реабілітація ветеранів.
Необхідно розуміти, що бюджет участі є додатковим бюджетом для ініціатив громади і місцеві органи влади не мають закривати ним свої недопрацювання, влаштовуючи ремонти в лікарнях чи закупівлю обладнання. Зокрема, фіксували випадки, коли депутати використовували громадські бюджети як метод політичної агітації або піару на бюджетних коштах. А місцеві адміністрації розв'язували проблеми благоустрою та надавали перевагу ремонтам шкіл чи дитячих майданчиків замість проводити культурні, освітніх чи просвітницькі заходи.
Проте відновлення громадського бюджету як інструменту участі є важливим кроком до залучення киян у місцеве самоврядування. Пряма участь у розподілі місцевих коштів, голосування за переможців чи подання власних ініціатив створює простір для діалогу містян з владою та розвиває взаємодію між ними.