Народилася 5 травня 1964 року у Києві.
1987 року закінчила Київський політехнічний інститут за спеціальністю прикладна математика, інженер-математик;
1994 рік - Український християнський університет бізнесу і технологій, бухгалтер-економіст;
2000-2002 рр. - Київський національний економічний університет, магістр з правового регулювання економіки.
1987–1992 — інженер-математик ВО «Октава».
1992–1997 — науковий працівник лабораторії інформаційно-обчислювальних машин Наукового центру радіаційної медицини АМНУ.
1993–1998 — фінансовий директор СП «Tooles Ltd».
1996–1998 — керівник аналітичної групи інформаційного центру Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва «Єднання».
1998–2000 — координатор аналітично-експертної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України.
2000–2005 — координатор проектів Інституту конкурентного суспільства.
З 1996 року вона працювала помічницею народних депутатів: ІІ скликання Верховної Ради Юрія Запорожця, ІІІ скликання — Юрія Єханурова та Сергія Терьохіна. У 2000 році Ксенія стала радницею очільника уряду Віктора Ющенка. З усіма політиками Ляпіна працювала на громадських засадах.
У травні 2005 року Віктор Ющенко знову бере її до своєї команди. На цей раз Ляпіна стає позаштатною радницею президента України. Тоді ж вона очолила Раду підприємців при Кабінеті міністрів та стала однією із творців Інституту власності та свободи. З 2005 до 2007 року Ляпіна була першим віцепрезидентом Тендерної палати України.
В 2002 році балотувалася від блоку «Наша Україна» під 88-м номером на парламентських виборах. На момент виборів Ляпіна була приватною підприємицею. Але отримати депутатський мандат вона змогла лише 5 квітня 2005 року.
У IV скликанні Ляпіна увійшла до складу фракції «Наша Україна» та обійняла посаду заступниці комітету з питань промислової політики та підприємництва.
У 2006 році Ксенія на нових виборах до Верховної Ради була сьомою у списку блоку «Наша Україна» і за результатами голосування стала вдруге народним депутатом. У V скликанні ВР вона була членкинею фракції «Наша Україна» та промислового комітету.
Вже за рік через парламентську кризу в Україні відбулися позачергові вибори. На них Ксенія йшла восьмою у списку блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».
У VI скликанні вона входила до складу фракції НУНС та стала заступницею комітету з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва. Також Ляпіна була членкинею Спеціальної контрольної комісії із приватизації. У 2009 році Ксенію призначили очільницею столичного партосередку «Наша Україна».
На парламентських виборах 2012 року Ксенія змінила політичну партію на ВО «Батьківщина» та балотувалася не за списками, а за мажоритарним округом — №216 (частини Дарницького та Дніпровського районів міста Києва). За неї проголосувало 26760 (або 29,27%) виборців. Найближчий опонент — самовисуванець Олександр Супруненко отримав 25 324 (або 27,7%) голосів підтримки.
У VII скликанні Ляпіна приєдналася до фракції ВО «Батьківщина» та стала членкинею комітету з питань економічної політики. Як і в попередній каденції, Ксенія входила до Спеціальної контрольної комісії з приватизації.
У 2014 році вона пробувала вп'яте стати народним депутатом. Ксенія балотувалася від партії «Народний фронт». Проте цього разу Олександр Супруненко «взяв у неї реванш» і переміг на 216-му мажоритарному окрузі, випередивши її лише на 443 голоси (19897 проти 19224).
У січні 2015 року Кабмін призначив екснардепку Ляпіну головою Державної регуляторної служби. На цій посаді Ксенія пробула до жовтня 2019 року.
У січні 2021 року вона, як експерт з питань розвитку малого підприємництва, стала членкинею ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва. У червні того ж року Ляпіна стала фізичною особою-підприємцем (основний вид діяльності – консультації з питань комерційної діяльності та управління).
Чоловік – Дмитро Ляпін, співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Є син та дочка. Є онуки.
22.09.2022