Болсонару Жаїр
38-й президент Бразилії
Місце народження
Народився 21 березня 1955 року в Глісеріу, Сан-Паулу, на південному сході Бразилії.
Освіта
Закінчивши престижну Військову академію Агульяс-Неграс в 1977 році, був армійським десантником і артилеристом в роки воєнного режиму. Після його падіння пішов в політику. Відслуживши 17 років, дослужився до звання капітана.
Кар'єра
Здобув популярність в 1986 році за інтерв'ю журналу «Veja», в якому нарікав на низькі зарплати в армії та звільнення офіцерів через бюджетні скорочення.
Вперше був обраний до міськради Ріо-де-Жанейро в 1988 році, відтоді сім разів ставав депутатом національного парламенту. На загальних виборах у Бразилії у 2014 році за нього проголосувало найбільше виборців штату Ріо-де-Жанейро (464 тис. голосів).
Змінив безліч партій (Християнсько-демократичну, прогресистського, реформістські-прогресистську, Бразильську трабальїстська, Партію ліберального фронту). Член Соціал-християнської партії (PSC) з березня 2016 року, в 2017 році намагався очолити партію «Патріота», але в підсумку у 2018 році вступив в Соціал-ліберальну партію.
Висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2018 року. Став першим кандидатом в цих перегонах, що зібрав 1 мільйон реалів пожертвувань під час кампанії: за перші 59 днів він в середньому отримував від виборців по 17 тисяч реалів щодня.
6 вересня 2018 року, спілкуючись з виборцями під час передвиборчого мітингу в місті Жуіс-ді-Фора, отримав ножове поранення в живіт і був доставлений в лікарню, де переніс дві термінові операції.
7 жовтня 2018 року одержав за підсумками виборів 46,06 % голосів і вийшов у другий тур разом з кандидатом Партії трудящих Фернанду Аддадом, якого підтримали 29,24 % виборця.
28 жовтня 2018 року здобув перемогу на Загальних виборах в Бразилії 2018 року з 55,13 % дійсних голосів та був обраний 38-м Президентом Бразилії. Після інавгурації, 1 січня 2019 року офіційно приступив до виконання обов'язків 38-го президента республіки. Займав пост президента до 1 січня 2023 року.
Погляди
Відомий своїми правими, націоналістичними й консервативними поглядами та скандальними заявами. Зокрема, він є затятим прихильником військової диктатури і репресій 1964—1985 років, виправдовує тортури та страти як «законну практику» і закликає до їх застосування.
Є непримиренним критиком сучасної демократії і лівих сил. Неодноразово виступав із заявами, які розцінювалися як расистські, гомофобні та жінконенависницькі; називав чорних активістів «тваринами, яким пора в зоопарк», критикує квоти і іншу підтримку дискримінованим групам, вкрай негативно налаштований до прав ЛГБТ, часто ображає жінок-політиків. За кинуте ним під час перепалки з депутатом Марією ду Росаріо (яка назвала його «гвалтівником») зауваження, що «вона навіть не гідна бути ним згвалтованою», був засуджений судом до штрафу за моральну шкоду. Виступає за економічно ліберальний курс, проти земельної реформи, секуляризму та легалізації наркотиків.
Родина
Одружений, має п'ятеро дітей.
Посилання
08.07.2024