Моралес Ево
80-й Президент Болівії
Місце народження
Народився 26 жовтня, 1959 року. Моралес походить з родини індіанців Аймара і народився в гірській місцевості провінції Орінока. Він був одним з семи дітей в родині, однак тільки троє з його братів вижили. Ево Моралес виріс в традиційній індіанській родині, тяжко працював з малого віку на цукрових плантаціях та доглядав за худобою. Йому не вдалося закінчити школу, яку він залишив в 11 класі.
Кар'єра
Працюючи на різних роботах, він почав також працювати в декількох профспілкових об'єднаннях країни. У 1988 р. його було обрано виконавчим секретарем місцевої профспілки. В цей самий час він почав організовувати опір політиці уряду, який на вимогу США обмежував та забороняв вирощування коки, яка вважалася наркотичною речовиною. За свою діяльність на чолі профспілки Ево Моралес був декілька разів арештований і навіть жорстоко побитий.
Політична діяльність
Моралес відзначився зокрема організацією маршу фермерів коки до столиці країни — Ла Пас. Пізніше Моралес поширював свої ідеї та погляди в Європі. За його пацифістський спротив у 1995 р. його кандидатура була висунута на Нобелівську Премію Миру. В тому ж році він зробив спробу заснувати свою власну політичну партію, але Національний Виборчий Суд відмовлявся її реєструвати.
У 1997 р. його було обрано до парламенту країни від лівої коаліції на чолі з Комуністичною партією.
У грудні 1999 року його невизнана політична партія злилася з іншою маловідомою партією і перебрала її назву і символи. Ця партія називалася: «Рух до Соціалізму», і як така вона нарешті була визнана урядом і могла брати участь у виборах в країні. Основною ціллю партії була спрямованість на потреби індіанського населення, легалізація коки, націоналізація промисловості та справедливий перерозподіл природних багатств країни. Деякі спостерігачі відмічають, що основним впливом на цей рух були ідеї троцькізму.
Тим часом Моралес у відповідь на жорстоке придушення протесту фермерів закликав їх до збройного спротиву. Це підбурювання індіанців викликало жорстку реакцію уряду та парламенту країни — більшістю депутатів парламенту 24 січня 2002 року його було виключено зі складу депутатів та позбавлено депутатської недоторканності. Того ж року він висунув свою кандидатуру на посаду президента країни і зайняв друге місце за кількістю отриманих голосів. Така успішна участь у президентських перегонах зробила його ім'я відомим не тільки у Болівії, але й у багатьох інших країнах континенту та всього світу.
Перший президентський термін
Невдоволення політикою уряду країни призвело до виступів населення та зростаючої хвилі протесту в країні. Під тиском, президент Карлос Меса Ґісберт пішов у відставку і позачергові вибори були призначені на 2005 рік. У виборах в грудні 2005 року Ево Моралес отримав впевнену перемогу над своїм опонентом і був проголошений новообраним президентом країни.
Другий президентський термін
У грудні 2009 року відбулися президентські вибори. Ево Моралес переміг, отримавши 63% голосів. У 2014 році він повторно переобрався завдяки рішенню суду, який не зарахував його перший термін президентства.
Третій президентський термін
2014 року знову здобув перемогу на президентських виборах, отримавши підтримку 61,36% виборців.
21 лютого 2016 року в країні пройшов референдум про можливість Ево Моралеса вчетверте брати участь у виборах через скасування обмеження бути президентом у два терміни поспіль. За підсумками голосування проти скасування обмеження кількість президентських термінів висловилося близько 63 % виборців.
Проте у грудні 2016 року Моралес був номінований як кандидат у президенти на новий термін. У листопаді 2017 року Верховний суд Болівії визнав обмеження на кількість термінів таким, що суперечить конституції. Уряд Моралеса заявив, що результати референдуму немає сили, оскільки проти Моралеса проводилася керована США пропагандистська кампанія.
1 січня 2019 р. був присутній на інавгурації Жаїра Болсонару.
26.12.2019