Удовенко Геннадій Йосипович

Міністр закордонних справ України у 1994-1998, президент 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

Місце народження

Народився 22 червня 1931 року у місті Кривий Ріг. У 1944—1954 роках мешкав у будинку професури у Кривому Розі.

Освіта

1954 року закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. Крім української та російської, вільно володів польською, англійською та французькою мовами.

Кар'єра

1952 року призначений секретарем міністра промисловості будівельних матеріалів УРСР, встиг попрацювати секретарем колегії міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР. 1955 року став головою колгоспу, 1958 року пішов з посади голови колгоспу і повернувся до Ради Міністрів УРСР.

1959—1965 років працював спочатку першим секретарем, а потім радником відділу міжнародних економічних організацій при Міністерстві закордонних справ УРСР. Потім шість років був співробітником секретаріату відділення ООН у Женеві. У 1971-1977 роках працював членом колегії, потім начальником відділу міжнародних економічних організацій при МЗС УРСР. До 1980 року три роки працював директором управління Д-2 у секретаріаті ООН у Нью-Йорку.

У 1980—1985 роках — заступник міністра закордонних справ УРСР, 1985 року отримав статус надзвичайного та повноважного посла. До 1991 року був постійним представником УРСР у Генеральній Асамблеї ООН. У вересні 1992 року призначений послом України у Польщі, на посаді перебував до 25 серпня 1994 року, коли був призначений міністром закордонних справ України. У період перебування на посаді було підписано «Великий договір» між Росією та Україною щодо статусу Чорноморського флоту РФ у травні 1997 року. Посаду глави МЗС обіймав до 17 квітня 1998 року.

Як постійний представник України в Генасамблеї ООН, Геннадій Удовенко з вересня 1997 по вересень 1998 року був президентом 52-ї її сесії.

У середині 1990-х років зблизився з Народним рухом України (НРУ) і був включений до виборчого списку партії під номером 3 як безпартійний кандидат (членом НРУ став на початку 1999 року). На парламентських виборах у березні 1998 року був обраний депутатом Верховної Ради України.

Після загибелі голови НРУ В'ячеслава Чорновола, 25 березня 1999 року, Геннадія Удовенка 31 березня того ж року було обрано виконувачем обов'язків голови партії. З 14 травня 1999 року по 3 травня 2003 року обіймав посаду голови НРУ.

Геннадій Йосипович стверджував, що Рух виступав за створення української України, а не такої собі космополітичної держави та за формування національної політичної еліти, яка діє спільно заради єдиної національної ідеї. Він також ще на початку 2000-х років запевняв, що відмова України від Європейського шляху негативно вплине на її міжнародний авторитет. Оскільки наша країна не могла прорватися на міжнародні європейські ринки через відставання у розвитку технологій, повернення до союзу з Росією та Білоруссю, стверджував політик, означало б законсервувати це відставання ще на багато років.

31 жовтня 1999 року брав участь у першому турі президентських виборів, у яких посів сьоме місце з тринадцяти, набравши 1,22 % (319 778 голосів).

На парламентських виборах у березні 2002 року виступав за номером 3 виборчого списку блоку партій «Наша Україна» (НУ), до складу якого входив і НРУ.

Брав участь у парламентських виборах 26 березня 2006 року за номером 31 виборчого списку «Нашої України». Втретє став депутатом Верховної ради України.

З 24 березня 2007 року був членом колегії українського МЗС.

Помер 12 лютого 2013 року на 82-му році життя у хірургічному відділенні лікарні «Феофанія».

Родина

Одружений, виховав дочку.

Посилання

15.05.2015