Народився 5 березня 1949 в селі Щотове, Антрацитівського району, Ворошиловградської області); росіянин.
Ворошиловградський машинобудівний інститут, економічний факультет (1973—1978), економіст, «Бухоблік у промисловості»; Луганський інститут внутрішніх справ (1996—1998), юрист.
Кандидат юридичних наук. кандидатська дисертація «Проблеми права і держави в творчій спадщині П. Б. Юркевича та сучасність» (Національний університет внутрішніх справ, 2003).
Трудову діяльність розпочав слюсарем Ворошиловградського тепловозобудівного заводу.
Після служби в армії повернувся на завод, де з 1971 до 1986 р.р. працював слюсарем, старшим інженером-технологом, старшим інженером-нормувальником, начальником планово-економічного бюро, заступника начальника та начальника управління праці та заробітної плати.
1986-1988 рр. – голова профкому виробничого об'єднання "Ворошиловградтепловоз".
1988-1991 рр. – секретар парткому ВО "Ворошиловградтепловоз", перший секретар Луганського міськкому Компартії України.
1990-1994 рр. - народний депутат України І скликання.
У 1991-1995 pp. - На керівних постах промислових підприємств.
1995 року Віктор Тихонов призначений на посаду першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації, а 1998 року він став головою Луганської обласної ради. На цій посаді працював до 2006 року. Наступні чотири роки був нардепом, двічі обираючись від Партії регіонів.
У березні 2010 року стає віце-прем'єр-міністром України з питань регіональної політики, а в грудні того ж року призначений віце-прем'єр-міністром - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
З 22 серпня 2011 року по 26 листопада 2012 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь.
З листопада 2012 року народного депутата Верховної Ради України VII скликання обрано по виборчому округу №113.
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
26 листопада 2004 року Луганська обласна рада під керівництвом Тихонова проголосувала за незаконну узурпацію влади держави Україна в Луганській області. А саме створення виконавчого комітету облради, який узурпував повноваження Луганської обласної адміністрації. Головою комітету призначено Олександра Єфрємова.
Тихонов був ініціатором та модератором З'їзду депутатів всіх рівнів 28 листопада 2004 року у Сєвєродонецьку. Учасники цього заходу публічно закликали до відділення ряду областей України з її складу та створення так званої «Південно-Східної Української автономної республіки».
У 2005 році Генеральна прокуратура порушила проти Тихонова кримінальну справу за статтею 109 Кримінального кодексу України — його звинувачували у зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України.
У вересні 2014 року МВС порушило кримінальну справу проти 24 нардепів від депутатської групи «За мир і стабільність», які брали участь в засіданні держдуми рф. Серед них був Віктор Тихонов. У діях зазначених осіб вбачаються ознаки посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
У 2014 році Тихонов втік до РФ та перебував там до смерті.
Одружений. Дружина Лариса Олександрівна (1947); син Дмитро (1968) — фахівець НБУ; дочка Тетяна (1973); дочка Вікторія (1973) — заступниця начальника відділення Луганської обласної дирекції Райффайзен банку Аваль.
14.07.2014