Баграт Ахіджанов
Підтримка фермерів: офіційно
На початку весни директор Департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики Баграт Ахіджанов розповів про те, як держава планує підтримувати аграріїв у 2016 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет 2016». Мовляв, з основного фонду планується надати 350 мільйонів гривень, а зі спеціального – 1424,6 млн. За словами чиновника, кошти з основного фонду призначені передусім для здешевлення кредитів для АПК – 300 мільйонів, а 50 мільйонів – на підтримку тваринництва. Спеціальний фонд планують розподілити наступним чином: на інтервенційний фонд Аграрного фонду передбачено 1400 млн грн, на кредити фермерським господарствам - 15,8 млн грн, на резервний насіннєвий фонд – 5,0 млн грн та на лізинг сільгосптехніки – 3,8 млн грн.
Безпосередню пряму фінансову підтримку фермерам уповноважений надавати Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Раніше на цю структуру було багато нарікань щодо непрозорості та непродуктивності її діяльності. Її теперішній очільник Іван Слободяник у своїх численних інтерв’ю декларує курс на прозорість, мовляв, усі дані можна побачити на сайті. І справді, звіт за 2015 рік розповідає, куди пішли надані державою гроші - 25 млн. 600 тис грн. Отримати їх захотіли і для цього подали документи на розгляд регіональних комісій 188 фермерських господарств, на загальну суму 39 551, 10 тис. грн. Після усіх засідань комісій та бюрократичних процедур фінансову підтримку отримали 158 фермерських господарств. В середньому кожен із прохачів отримав 162 тис. грн, хоча теоретично можна просити суми до 250 тисяч гривень. Цей фонд надає фінпідтримку на поворотній основі, тобто це щось на кшталт безвідсоткового кредиту на 5 років. Гарантією повернення коштів стає застава майна фермера. У 2016 році держава через цей фонд готова надати аграріям лише 15,8 мільйонів гривень, причому вони вже умовно розподілені по областях, тож потенційно доступна сума не дуже велика, а бажаючих немало. Однак, якщо звернутись у регіональне відділення фонду з відповідними документами – шанси на отримання держпідтримки у фермерів ще є.
Підтримка фермерів: що кажуть аграрії
Геннадій Новиков, очільник ГО «Аграрний союз України», якому пророкують, до слова, посаду заступника міністра Мінагрополітики, на запитання про державну підтримку аграріїв, гірко сміється. Мовляв, і була незначною, та й ще зменшили на 30%. І що виділених 300 мільйонів в масштабі країни і в розрізі галузі – смішна сума.Для того, щоб зрозуміти позицію Геннадія, достатньо хоч би взяти середню суму, надану фермерам вищезгаданим державним фондом – 162 тисячі гривень. Це приблизно 6 тисяч євро – тобто сума, яка не дозволить купити нову техніку чи зробити капітальний ремонт. Це сума, яка може бути лише додатковою підтримкою до наявних вільних коштів фермера.
«Аграрна сфера – штука тонка, але перспективна. – каже Геннадій Новиков. – На відміну від представника малого чи середнього бізнесу, фермер не може просто закрити магазин і перечекати невдалий період. Він мусить працювати круглий рік, бо якщо пропустить час якихось с\г робіт – то не отримає врожаю. І ризики в нього вищі, адже він залежить не лише від тенденцій в економіці, але і від примх природи і Господньої волі».
Геннадій Новиков каже, що фермери дуже стурбовані тим, що через прийняті зміни до Податкового кодексу, з 1 січня 2017 року вони втратять й існуючу непряму підтримку – спецрежим ПДВ. Суть спецрежиму у тому, що практично всі с\г виробники (і невеликі фермерські господарства, і великі агрохолдинги) могли не перераховувати в державну казну ПДВ, а акумулювати його на спецрахунках, покриваючи таким чином вхідний ПДВ і витрачаючи різницю між вхідним та вихідним ПДВ на власні потреби виробництва. Згодом цей спецрежим був дещо модифікований і різниця між ПДВ частково мала йти на потреби підприємства, а частково – державі.
«З 01 січня 2016 року діє розподіл коштів ПДВ між держбюджетом та спецрахунками сільгосппідприємств в залежності від виду діяльності в таких пропорціях: за операціями із зерновими і технічними культурами: 85 (державі)/15 (підприємству); за операціями з продукцією тваринництва: 20/80; за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва): 50/50», - пояснив Баграт Ахіджанов.
Скасувати спецрежим планують, бо, мовляв, це дуже великі кошти витрачаються. За словами старшого наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олега Нів’євського, у 2015 році величина пільг по спецрежиму ПДВ для аграріїв склала 39 мільярдів гривень. Тобто цю суму податків держава недоотримала. І наче витрати непрямі, однак суттєві.
Геннадій Новиков каже, що усіма можливими зусиллями намагається відстояти держпідтримку аграріїв. Мовляв, порозуміння з прем’єр-міністром Гройсманом є, а от Міністерство фінансів справу з місця не зрушує. Пан Новиков разом з колегами пропонує альтернативу наповненню бюджету – оподаткування кожного гектару с\г земель у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі. І щоб податок знімався і у селян (за умови, що їхні землі мають площу понад 1 гектар), і у фермерів, і у холдингів. Мовляв, це спонукатиме більш активному використанню земель і виведе з тіні податки, наповнивши бюджет.
Підтримка фермерів: незалежний погляд
Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів’євський зауважує, що пряма підтримка аграріїв в Україні несуттєва. Мовляв, є і певні суми від держави, є і пільгове кредитування, коли держава компенсує 50% відсоткової ставки по кредиту, і програми підтримки капітальних інвестицій у м’ясомолочній галузі. Однак основною підтримкою вважає все ж непряму – у вигляді пільгового оподаткування.Наших с/г виробників підтримують також і міжнародні партнери та країни. Про це мало хто згадує, оскільки не одразу це можна помітити. Це відбувається через конкретні проекти технічної допомоги (наприклад, сприяння у реформуванні законодавства). Це також відбувається через особливості аграрної політики країн-сусідів тощо. «Європейці зараз роблять акцент на виробництві біоетанолу, біодизелю і потребують для цього сировину. 90% нашого ріпаку купують саме вони. От вам і непряма підтримка аграріїв від Європи», - коментує експерт.
Олег Нів’євський зауважує, що, крім спецрежиму ПДВ, існує ще і єдиний податок четвертої групи, який замінює податок на землю та податок на прибуток. Він стосується усіх підприємств, частка виручки яких від сільськогосподарської продукції становить понад 75%.
«Цей податок становить суму до відсотка від вартості нормативної грошової оцінки землі, або приблизно 4 долара на га, - сума незначна. При середньому операційному прибутку 200-400 доларів на гектар подібні цифри оподаткування є дуже приємними. Загалом непряма державна підтримка через пільгове оподаткування дає змогу фермеру економити близько 50-70 доларів на гектарі».
Однак експерт переконаний, що, з економічної точки зору, пільгове оподаткування – не дуже вдала модель для розвитку сектору, оскільки не спонукає сектор до зростання. І, мовляв, той факт, що показники АПК протягом останніх 15 років зростали – не заслуга держави та її ефективної підтримки, а лише загальна тенденція, характерна для всіх країн СНД.
Підтримка фермерів: як це роблять у ЄС
На підтримку фермерів Євросоюз витрачає не мало – 52 мільярди євро, або ж половину свого бюджету. Олег Нів’євський вважає це економічно невірним рішенням.«У Євросоюзі підтримка фермерів – це не економічний, а соціальний продукт. Ідея підтримки с/г виробників , які сидять на дотаційній голці з 50-х років минулого століття. Якщо цю голку забрати – все впаде. Якщо нас влаштовує подібна модель – ок, але ж якщо ми хочемо будувати економіку, яка даватиме податки і буде сильною, то це не для нас», - коментує експерт.
Європейці не практикують пільгове оподаткування. У них діє система дотацій та субсидій з розрахунку на 1 гектар– виплата на 1 га площі, байдуже, як вона використовується – випас худоби, вирощування культур чи взагалі пустує. Однак якщо у них високий рівень дотацій, то і висока ціна оренди за землю. У нас навпаки – низька оренда і низький рівень дотацій. Співвідношення, каже Олег Нів’євський, залишається таким само – орендна плата становить близько 60% від дотацій.
Для тих, хто використовує методи, які сприятливо впливають на клімат та навколишнє середовище, виділяють ще так звані «зелені виплати. Особливі субсидії також надаються молодим фермерам до 40 років, які розпочали сільськогосподарську діяльність не раніше ніж за 5 років до моменту подання на субсидію. Існують ще інші програми підтримки – але ці три види дотування аграріїв є найсуттєвішими.
Щоб претендувати на фінансову допомогу, треба підтвердити, що сільськогосподарська діяльність є основною для отримувача коштів. У отриманні субсидій можуть відмовити також і тоді, якщо загальна сума затребуваних виплат менше 100 євро, або ж якщо загальна площа фермерського господарства, яка підпадає під субсидію, становить менше 1 гектара. До прикладу, у Великобританії мінімальна площа земель, на які надається субсидія за базовою схемою, становить 5 га, при цьому кожен окремий шматок землі з цієї загальної площі має містити мінімум 0,1 га, які відповідають вимогам для отримання субсидії. У 2019 році система виплат субсидій має бути дещо скоригована. В числі потенційних змін, обмеження виплат великим холдингам мінімум на 5%, якщо ці виплати перевищують 150 тисяч євро.
Субсидують ферми у ЄС немалими сумами. За даними бази даних моніторингу FADN, яке є репрезентативним для більш ніж 4,9 мільйона холдингів по всьому ЄС, у 2012 році середній розмір субсидій на одну ферму у ЄС становив 11,5 тисяч євро на рік. Найбільші платежі на фермі в Словаччині і Чехії, де великі корпоративні господарства відіграють важливу роль. А кожна ферма в Люксембурзі отримала, в середньому, € 63 000 у вигляді субсидій у 2012 році, тоді як в сусідній Бельгії - € 28 000.
Але фермерські господарства ЄС стають залежними від субсидій і підтримки, що демонструє графік нижче (натисніть, щоб збільшити).
Словацькі ферми навіть з субсидіями збиткові. Сумна ситуація не лише у них. Крім Словаччини, є інші країни, де загальні субсидії були близькі або більше доходу сім'ї ферми. Тобто залежність від виплат держави величезна. Така ситуація в Ірландії (96%), Латвії (100%), Естонії (112%), Словенії (156%), Люксембургу (169%), Чехії (177%), Фінляндія (234%) і Швеції (236%).
Деякі дослідники піднімають проблему субсидування у Європі, стверджуючи, що це великі витрати, які підтримують завідомо збиткові ферми.
Ірландія – яскравий тому приклад.
Загалом практика показує, що програми підтримки не завжди дають бажаний ефект допомоги і мотивації для розвитку. Часто вони лише підсаджують на дотаційну голку і не.сприяють цим мотивації для зростання ефективності фермерської діяльності. Експерт Олег Нів’євський переконаний, що не варто вливати великі гроші в подібні програми, а краще вирішувати глобальні проблеми, які дозволять економіці загалом і агропромисловому комплексу зокрема працювати успішно і ефективно – покращувати інвестиційний клімат, робити ставку на якісну освіту, розвиток науки, стабільне адекватне законодавство.