В чому ж причина цього блокування? Відповідь на це питання ми почали шукати в установах, які безпосередньо відповідають за реалізацію проектів за схемою зелених інвестицій – в Державному агентстві екологічних інвестицій та державному підприємстві "Держекоінвест", яке виконує функцію замовника проектів.
Як з’ясувалося, в "арсеналі" цих організацій, починаючи з 2009 року в реалізації знаходиться 817 проектів, які розташовані у 24 регіонах України і передбачають заходи з енергозбереження закладів соціальної сфері (утеплення лікарень, шкіл, заміна ліфтів) та інше.
Є також десяток великомасштабних проектів, серед яких, приміром, заміна старих автомобілів МВС України на нові гібридні автомобілі Toyota Prius. Такі авто вже сьогодні можна побачити на вулицях міст та автошляхах усієї України. Як з'ясувалося, проект мав би бути завершений наприкінці лютого 2014 року, але й тут Міністерство фінансів своїм окремим дорученням заборонило Державній казначейській службі вчасно зробити платежі.
Варто відзначити, що кошти зелених інвестицій є захищеними і жодним чином не можуть бути використані для задоволення будь-який інших потреб державної машини. До того ж зазначені кошти мають конкретний лімітований договором період використання. В даному випадку він завершується наприкінці 2014 року.
Керівництво Державного агентства екологічних інвестицій та ДП "Держекоінвест" категорично відмовляється коментувати ситуацію, що склалася, посилаючись на нерозуміння позиції, яку демонструє Міністерство фінансів, і, на їхню думку, не лише поглиблює кризу в рамках виконання проектів, але й призводить до значних збитків державі.
"Протягом усього періоду реалізації проектів жодного разу з боку Державної казначейської служби не відбувалося вчасних виплат. Постійні затримки та невиплати на початку 2014 року призвели до виникнення кредиторської заборгованості та блокування цих виплат за результатами прийняття постанови № 65 Кабінету Міністрів України. Всі гроші, передбачені договорами, зберігаються на спецрахунках в Укрексімбанку. Як виглядає процедура використання коштів в рамках договорів? Для проведення будь-якої оплати агентство має до 16:00 поточного дня надати заявку на конвертацію відповідної кількості валюти, щоб отримати кошти в гривні завтра. Казначейство конвертує гроші на міжбанку, перераховує на наш рахунок, ми перераховуємо на рахунок ДП "Держекоінвест", далі гроші сплачуються підрядній організації. Але ця бюрократична процедура регулярно порушується. Кредиторська заборгованість за роботи виконані у 2013 році на сьогодні складає 86 млн грн, платіжні доручення на сплату яких було подано до ГУКСУ в м. Київ у вересні-жовтні 2013 року" - зазначив заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій України Олександр Писаренко.
Засідання профільного комітету Верховної Ради та його рекомендації уряду вже самі по собі сигналізують про те, що у цій сфері виникли серйозні проблеми. Їх суть, як з'ясувалося, полягає в тому, що Мінфін блокує фінансування абсолютно всіх екопроектів Кіотського протоколу на території України.
Нещодавно в мережі Інтернет з’явився лист Міністерства доходів і зборів, в якому йдеться про те, що шість компаній, що отримали підряди ДП "Держекоінвест", викликають сумніви, оскільки їх статутні фонди та чисельність персоналу на тлі сум замовлень виглядають непереконливо малими. Водночас в Держекоінвестагентстві стверджують, що всі процедури та договори відповідають національному законодавству. І зазначають, що деякі компанії-переможці звинувачуються ще навіть не отримавши передоплату. За нашою інформацію, кожна компанія з "чорного списку" сплатила значну суму тендерного забезпечення конкурсних торгів у розмірі від 10 до 30 млн грн, що підтверджує їх платоспроможність.
Водночас всі ці дії можуть мати відчутні міжнародні наслідки. Наприклад, згідно з умовами договору, Японія може вимагати повернення всієї суми, сплаченої за квоти на викиди в атмосферу, навіть якщо частина проектів в Україні вже профінансовано, але не доведено до кінця або закінчено не вчасно. Пом'якшувальною обставиною у даному випадку може вважатися хіба що складна політична ситуація в Україні. Але важливо також враховувати, що не тільки гроші Кіотського протоколу, а й фінансова допомога у вигляді донорського фінансування та кредитів також надходять, по суті, тим самим шляхом від уряду Японії. І проблеми в одній сфері можуть спричинити перегляд відносин з японською стороною. Хоча зараз ця країна і демонструє повну підтримку України та готова йти на ряд поступок.
За даними Тетяни Сербіної, генерального директора держпідприємства "Держекоінвест", з початку 2014 року підприємство повинно було зробити передплати в розмірі 762 млн грн, та через затримки з фінансуванням за виконані роботи в 2013 році виникла кредиторська заборгованість, яка досягла катастрофічних розмірів - 86 млн грн. При цьому, варто зазначити, що через курсові коливання під час конвертації "кіотських" грошей з євро на гривню Україна додатково отримала змогу реалізувати соціальні проекти на орієнтовну суму 1 млрд. грн. Таким чином, загальна сума екологічних інвестицій становить близько 6 млрд грн, що дорівнює майже 1% доходів зведеного бюджету України. Ця сума здатна впливати на макроекономіку всієї країни.
Є й інша сторона проблеми. За словами заступника голови Держагентства екоінвестицій Олександра Писаренка, через двомісячну затримку із затвердженням Мінфіном фінансових документів на невизначений термін переноситься будівництво об'єктів в рамках екологічної програми.
"Протягом року є періоди, коли будувати заборонено за технологією. При цьому строки початку та завершення будівництва чітко регламентовані двосторонніми документами. До того ж, з урахуванням внутрішньої ситуації в Україні, за рік змінюються зарплати, валютний курс, інфляція, а зміна вартості проектів не можлива. Зараз всі наші проекти з Плану заходів мають бути завершені в грудні 2014 року. Але деякі з них навіть і не починалися. Та жодних документів, крім листів-відмов Мінфіну, у нас немає. І ми фізично не можемо виконати свою роботу, свої міжнародні зобов'язання. Цього року, ми отримали гроші тільки на закупівлю гібридних автомобілів Toyota Prius і більше нічого. Така ж ситуація, і по іншим проектам, високотехнологічне обладнання через відсутність фінансування на розмитнення знаходиться на митних складах в портах та залізничних пунктах. Все стоїть під відкритим небом, заборгованість за його зберігання, яка виникла через відсутність здійснення оплат з боку Мінфіну, становить 5 млн грн, і це є прямі збитки державі. На моє переконання, за все це має відповісти центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування та реалізацію фінансової політики в Україні", - зазначає Писаренко.