Як вам вдається поєднувати роботу диригента і керівника органного залу? Чи залишається вільний час?
Крім диригентської спеціальності, я ще й композитор. До того ж, більше 5 років з агенцією Collegium Musicum займаюся адміністративною діяльністю. Для мене поняття “диригування” і “адміністрування” в чомусь є спільними. Їх можна цілком вдало поєднувати.
Свою диригентську діяльність я не залишаю, це ж така річ, як на велосипеді навчитися їздити: або навчився і цим вже володієш, або ні. У мене є концерти, які я диригую, також ми плануємо серію записів, авторських концертів. Поєднання кількох спеціальностей навпаки стимулює до точнішої реалізації і організації свого часу та розуміння потреб кожної з цих професій окремо. Я не завжди повинен бути на місці, оскільки робота - це якийсь заведений механізм, є чіткі інструкції, за якими все працює. Така практика в світі дуже поширена. Наприклад, свого часу композитор і диригент Густав Малер, який десять років був генеральним концертним директором Віденської опери, встигав давав концерти по цілому світі, в тому числі і у Львові. З часу мого призначення пройшло більше трьох місяців, тож по наших афішах і діяльності можна переконатися, що мені вдається поєднувати і диригентську діяльність і обов’язки керівника органного залу.
Планів зараз багато. А з якою метою ви йшли на конкурс?
Ми неодноразово робили в органному залі концерти і побачили багато проблем, тож вирішили податися на конкурс. Ця ідея, до речі, виникла в мого колеги – Тараса Демка. (нині заступник Остаповича на посаді директора - прим.) Перш за все, це концертна установа, тож вона повинна пропонувати продукт для найширших верств населення з різною ціновою політикою, з різними програмами і запрошеними музикантами. За ці місяці ми дуже сильно працювали над тим, щоб розширити репертуарну політику і мені здається, успішно.
На що ви звертали увагу, коли розробляли репертуар?
Важливо, щоб всі концерти були різноплановими. Зрозуміло, що орган, наші солісти - це основна ніша, яка заповнює зал. Але навіть органні концерти повинні мати різні програми, тож ми вже кілька місяців запрошуємо органістів з інших міст. Наприклад, щонеділі у нас відбувається lunch-концерт, на якому кожен раз грає інший музикант, у нас запрошені органісти на вечірні концерти з різними програмами. Ми стараємося, щоб ці програми не повторювалися з місяця в місяць, щоб кожен раз слухач розумів, що ми пропонуємо йому щось нове і різноманітне.
Які тепер виклики перед вами постали? З якими труднощами вже зіткнулися?
Викликів чимало. Зокрема господарських. Всі знають, що нас в санітарних частинах розміщені фрески Яна Розена. Зараз завдяки реставраційній групі цей факт підтверджений документально. Ми також ведемо перемовини з університетом “Львівська політехніка”, оскільки органний зал межує з нею, щоб перемістити наші санітарні приміщення. В бюджеті розвитку на цей рік закладено 1 млн. грн, щоб зробити бодай якийсь косметичний ремонт холу, коридору та перенести туалети.
Для реалізації всіх задумів обов'язково потрібна команда. Хто допомагає вам змінювати органний зал?
Протягом довгого часу ми гуртувалася довкола Collegium Musicum. Наша музична агенція не мала жодної постійної державної дотації, це була постійна робота з грантами, партнерами, пошук меценатів, спонсорів. Саме в такій громадській організації, недержавній структурі люди викристалізовуються. Обов’язково знайдуться ті, які горітимуть цією справою, розумітимуть, що це справді важливо і для нас, і для громадськості Львова загалом. Так і склалася наша команда. Частиною команди є культурний менеджер і директор ГО Collegium Musicum - Тарас Демко, він в органному залі - мій заступник. Трохи згодом до нас доєдналася Марія Попик, яка є менеджеркою проектів, займається логістичними питаннями. Також з нами працює культурна менеджерка Анаїд Агаджанова, яка відповідає за медіастратегію. Разом з командою дизайнерів вони працювали над візуальним оформленням органного залу, розробкою афіш та анонсів. Вони аналізували світові концертні зали, як їх подають аудиторії. Важливо також те, що у Анаїд є досвід робити в некласичній музичній сфері, тож вона бачить це питання також і зі сторони.
Є стереотип, що в комунальній установі зарплата невелика. Чи вистачає працівникам ентузіазму і грошей?
У питанні зарплати є кілька векторів. Оскільки це комунальна установа - у нас фіксована заробітна платня. Але тим не менше, органний зал - це інституція, яка заробляє кошти на свої власні потреби. А також законодавство дозволяє використовувати опцію преміювання. Якщо люди справді горять своєю роботою, показують результат, то у нас це доступно, як і у всіх державних інституціях. В комунальній установі гроші не такі вже й маленькі. Всі, у кого є досвід роботи в громадській сфері, прекрасно це розуміють. Пошук грантів - це новий стимул.
Як ви вибудовуєте роботу з тими, хто працював тут до вашого призначення? Як попередній колектив ставиться до нововведень?
Нововведення в нашій установі є виключно нагальними. Наразі, наприклад, плануємо провести ряд ремонтних робіт, згодом закупити нову техніку, рекламні площини. Це необхідне органному залу з розумінням нашого часу і сучасних потреб. Ми ж не можемо працювати в умовах, які протягом 30 років потребують ремонту. Без проходження певного господарського етапу установа не може повноцінно функціонувати.
Досвідчені працівники, які працюють в установі багато років, цілком це розуміють. Тож у нас не виникає ніяких непорозумінь чи конфліктів між старшим і молодшим поколінням. З часу мого призначення ніхто нікого не звільняв. Просто змінилися темпи і вектори роботи. Умовно колектив поділяється на артистичний і неартистичний персонал. Артистичний персонал - наша основа, вони активно йдуть на контакт і зацікавлені в тому, щоб якісніше працювати. Без артистів ми не можемо надавати продукт. Вони з радістю пропонують нові ідеї, надсилають пропозиції. Ми також плануємо гастролі в інші міста - Дніпро або Хмельницький.
Що ще й досі в планах, а що вже вдалося зреалізувати?
Для нас дуже важливим було і залишається покращення системи опалення, яка є застарілою. Якщо взяти останні кілька місяців, що ми працюємо, то нам вдалося зрушити цей процес. У нас досі спільне опалення з Національним університетом “Львівська політехніка”, але цього недостатньо - органному залу потрібно більше потужностей, то ж ми запустили процес співпраці на рівні мерії і університету. Нова система опалення важлива не тільки заради комфорту публіки - від неї також залежить звучання нашого органу, адже постійні перепади температур дуже шкідливі для нього. А нам важливо, щоб орган, який є найбільшим у Львові і одним з найбільших в Україні був збережений у своєму досконалому стані. Зараз ми з'ясовуємо, на яку систему нам краще перейти, і шукаємо для цього фінансування. Дуже сподіваємося, що в наступному сезоні в органному залі буде нове опалення.
Чи приступили ви вже до ремонту приміщення? Що саме у найбільш запущеному стані і потребує капітального ремонту?
Все приміщення потребує поступових ремонтних робіт, але немає якихось авральних ситуацій. Ми мусимо зробити ремонт в фойє, в коридорі, перенести санітарні приміщення, відновити фрески Яна Розена, які там розміщені, трохи покращити фасад. Наша команда поступово працюватимемо над цим. Для всіх робіт потрібно багато дозволів (органний зал є архітектурною пам’яткою національного значення), кошторисна інформація, проведення тендерів. Плануємо обрати такий сезон, який найменш відвідуваний і теплий, щоб і публіка не страждала, і щоб у нас був доступ до всього.
Яка зараз ситуація з фінансуванням органного залу? Хто зараз вам допомагає матеріально?
Насправді в нас є кошти на все, що зараз нагально потрібно. Державного фінансування повністю вистачає, до того ж, ми, повторюся, - інституція, яка заробляє кошти на власні потреби. Головне - правильно і грамотно їх втілювати, реалізувати. Звісно, є також кілька меценатів, але ці люди вирішили залишитися інкогніто принаймні до того часу, поки ми не реалізуємо цілий проект.
Після кількох місяців на посаді, як ви бачите свою аудиторію? Як змінилася кількість людей, які приходять на ваші концерти?
Наша аудиторія трохи змінилася. Слухачі приходять різні: від наймолодших до людей пенсійного віку. Трохи зріс відсоток молодшого покоління, особливо, коли ми в листопаді робили великий прийом. Він спричинив резонанс серед молоді, і вони почали більше ходити в органний зал. Також, оскільки ми перейшли на електронну систему квитків, то в нас значно зросли продажі через інтернет. Така функція допомагає приблизно фіксувати нашу аудиторію.
За останні кілька місяців у нас було кілька аншлагових концертів, коли вже в день концерту довелося доставляти місця фактично на сцені, такий був ажіотаж, всі квитки були викуплені. Основною ідеєю є пропонувати продукт якомога ширшій публіці. У нас є різні програми для різних категорій людей, також доступні соціальні квитки. Репертуар на березень майже готовий. Дуже стараємося, щоб програма не була одноманітна, і ретельно над цим працюємо.