З личком львівської пенсіонерки
Та кривавим фашистським нутром
Ходить світом товариш Меркель,
А для друзів – камрад Ріббентроп.
Хай вона не Надєжда Мейхер,
Хай не Брєжнєва й не Лобода –
Хто однажди побачив Меркель,
Той не зможе забить нікада!
Під німецького пива цеберко
І сосисок печених кіло
Долі світу вирішує Меркель –
І Вкраїні несе западло.
Бо комусь роздає карамельки,
Бо комусь наливає ситро –
А для нас у товариша Меркель
Є лиш різки й дідусь Ріббентроп.
І недарма з-за дверей гримерки
Долинають куплети з «Любе» –
Любить Кремль товариш Меркель
І не любить мене і тебе.
Їй не треба ні Риму, ні Мекки,
І не ваблять Донецьк і Луганськ.
Із Москвою цілується Меркель,
На футболі з Ху..лом зажига!
Щоби зорі кремлівські не змеркли
Й не хитнувся під Путіним трон,
Пильно стежить товариш Меркель,
Чуйно дбає камрад Ріббентроп.
Мирні діти, що мають померти
Через «мирні маневри» Москви,
Не хвилюють товариша Меркель,
Не займають її голови.
Не бентежать сумління інертне
Ріки крові й гектари могил –
Точать мозок товариша Меркель
Холод, морок, рязань і тагіл.
Але поки берлінськії клерки
Без тривоги заходять в метро,
Хай згадає товариш Меркель,
Чим завершив камрад Ріббентроп...