Почнемо із запевнень керівництва Антимонопольного відомства у тому, що комітет буде і надалі пильно стежити за цінами на бензин у роздробі й не допустить їх підвищення. Якщо із власниками роздрібних мереж ще все зрозуміло – важелі впливу на них є, то з оптовим сегментом не все так просто. Цікаво, як можна регулювати ринок, на якому в перспективі може виникнути дефіцит, при тому, що він не є монопольним по-суті? Мабуть в АМКУ мають відповідні напрацювання… Однозначно можна говорити лише про те, що напередодні жовтневих виборів владі однозначно невигідне підвищення цін на бензин та дизпальне для пересічного споживача, тому – у разі форс-мажору у оптових сегментах, крайніми залишаться саме рітейлери, яких поставлять у рамки й змусять затягши паски торгувати «в мінус».
Не був багатослівним і один із посадовців Міненерговуглепрому, заступник директора департаменту нафти й газу цього поважного відомства Костянтин Бородін, який прокоментував ситуацію досить сухо – «дефіцит бензину це марення, яке вигідно комусь поширювати, аби посіяти паніку». Що ж, марення, так марення…
Однак однозначно не є маренням слова не менш поважної у нашій країні особи - голови Луганської облдержадміністрації Володимира Пристюка, який нещодавно запевнив, що Президент України й глава уряду поставили завдання зберегти нафтопереробний завод у Лисичанську і в найкоротший термін розв'язати питання з передачею підприємства новому інвесторові, оскільки його зупинка негативно позначається не лише на економічній ситуації власне Лисичанська, але й для промислової галузі області в цілому... За словами високопосадовця, на разі усі необхідні процедури по оформленню власності перебувають на завершальному етапі й до кінця серпня усі спірні моменти будуть вирішені, а у заводу нарешті з'явиться новий власник.
При цьому В. Пристюк завірив, що «попередній власник», яким все ще є російсько-британська ТНК-BP, запевнив українську сторону у власній готовності продовжувати співробітництво з підприємством. Тут не викликає сумнівів лише одне, - що партнерство колишніх і нових власників буде будуватися у залежності від ситуації на ринку нафтопродуктів.
І хоча високопоставлені хазяї київських урядових кабінетів в один голос запевняють що як мінімум до кінця року мита на імпорт в Україні запроваджуватися не будуть, виникає закономірне запитання – як новий власник заводу у Лисичанську зможе забезпечити його беззбиткову роботу, якщо цього не змогла зробити ТНК-ВР, яка входить у п’ятірку світових лідерів із нафтовидобутку?
Пояснюємо - все буде, як завжди – під «нового інвестора» створять спеціальні особливо сприятливі умови роботи. І якщо, топ-менеджменту нинішнього власника одного із найпотужніших нафтопереробних заводів в Україні не вдалося переконати, читай – належним чином зацікавити, керівництво країни у наданні преференцій вітчизняній нафтопереробці, зокрема й шляхом запровадження мит на імпорт, то Дмитро Фірташ, очевидно виявився вельми переконливішим… А інакше, для чого ж купувати те, що не дає прибутку?
Ось де криється джерело «марень», про які згадував пан Бородін! Не запланована на вересень зупинка на плановий ремонт двох переробних заводів у Білорусії - Мозирського й Новополоцького, які до речі поставляють в Україну кожний четвертий літр бензину, й очікувана у серпні заборона експорту біодизельного палива з цієї країни, а також можливе обмеження поставок російського дизпалива з додаванням біокомпонентів може спричинити дефіцит ресурсу в Україні, а саме можливість відновлення практики запровадження «загороджувальних мит» на імпорт в угоду пану Фірташу…
Разом з тим, незважаючи ні на що, за словами енергетичного експерта Сергія Куюна, на разі трейдери, з огляду на ситуацію в Білорусії та Росії, активно контрактують на серпень паливо з інших джерел. Тому, допоки ринок не закритий для імпорту говорити про можливість дефіциту не варто. Можна лише очікувати несуттєвого – на 10-15 коп. здорожчання пального за рахунок транспортної складової. Адже, погодьтеся, що ціна на ресурс італійського чи румунського походження в Україні буде однозначно вище за товар з заводів наших північних сусідів.
Наше переконання підтверджує й президент асоціації «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук, який впевнений, що зупинка Мозирського заводу у вересні додасть проблем операторам, але пропозицій пального на ринку досить і оптові ціни приблизно однакові, питання лише в логістиці, - якщо везти здалеку, ресурс може виявитися незначно дорожче. Згоден із Косянчуком і Куюн, який визнав, що певна стурбованість на ринку була, але ситуація прояснилася, й трейдери вже законтрактували більші обсяги поставок на серпень. Наприклад, з Литви надійде 50 тис. т замість звичайних 30-35 тис. т. Експерт запевняє, що поки наш ринок відкритий, працює без мит і квот, дефіцит виключений - як тільки з'явилася затримка в Білорусії, відразу постачальники закупили більше обсягів у Росії й Литві, причому через збільшення попиту ціни було піднялися на 5-10 $/т, а потім знову впали.
При цьому, на переконання Куюна, не вплине на цінову ситуацію в країні й чергове зниження мит на нафту і нафтопродукти, які щомісяця коригуються при експорті з Білорусії та Росії. «Це механізм оподаткування прибутку нафтоекспортерів, тоді як ціна для споживачів встановлюється ринком», - підкреслив експерт.
Окрім того, додає впевненості у стабільності цінової ситуації й чинне законодавство. Так, минулого тижня вкотре знизилися акцизні збори. Так, Міністерство енергетики й вугільної промисловості України на першу декаду серпня відкоригувало ставки акцизів на бензини й дизельне пальне убік зниження, зокрема. Зокрема, для бензинів ставка зменшена на EUR6,75 на тонні - до EUR199,81 за тонну. Таким чином акциз впритул наблизився до базового показника у EUR198/тонна. Відповідним чином зменшилися й акцизи на дизпальне (у залежності від вмісту сірки).
Міненерговугілля уточнює, що відповідні розрахунки здійснені виходячи із середнього значення котирувань нафти сорту Brent за третю декаду липня, яке становило $104,71 за барель. Отже, вже незабаром ринок може увійти в «полосу акцизної стабільності», адже, відповідно до законодавства, при середній біржовій ціні нафти у межах $105-125 за барель коригування базової ставки проводитися не буде.
Таким чином, сьогодні з великою долею упевненості можна говорити про збереження стабільності на внутрішньому ринку нафтопродуктів, принаймні – до створення особливих умов для роботи вітчизняної нафтопререобки в угоду згаданим вище зацікавленим особам.