“Батьківщина” передбачувала такий перебіг подій тому і вимагала прийняти мораторій мінімум на 3 роки. Але Радою було проголосовано продовження лише на рік. Здавалось, нехай лише рік, але він в країни є... І є надія використати його для того, аби вже до кінця вирішити питання спадщини, невитребуваних паїв, земель КСП та фермерських господарств. Закінчити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення. Нарешті передати у власність громад землю за межами населених пунктів. Сформувати програми по охороні земель. Взагалі змінити аграрний устрій на користь сімейних фермерських господарств.Можливо, за цей рік країна могла б вийти зі штопору економічної кризи, а може навіть закінчити війну на Донбасі... Але все це зробити за два місяці — нісенітниця!
Для чого відкривати ринок землі? Хто її буде купляти? Чи вирішить це проблеми сіл та селищ і аграрного сектору? Чи дасть це поштовх для розвитку фермерським господарствам? Ось які питання потрібно задавати тим, хто агітує негайно розпочати продавати сільськогосподарську землю!
Я впевнений, що ринок землі вигідний виключно багатим українцям, або аграрним корпораціям чи сільськогосподарським підприємствам з солідним банківським рахунком. Селянам та пересічним українцям залишено лише “право продати”. Адже для них навіть на лікування взяти гроші в кредит в банку є величезною проблемою. Не кажучи вже про кількасоттисячні суми аби купити 100 — 200 гектарів землі. Кожного дня наша банківська система впадає у все більший ступор, курс зростає. І навіть, якщо знайдеться установа, яка погодиться видати кошти — ви уявляєте під які відсотки їх нададуть? Лобісти ринку та можновладці так і кажуть - “люди зможуть продати свої паї аби витратити ці гроші на необхідне...”
Сьогодні законодавчо не вирішено питання щодо обмеження розміру земель, що можуть перебувати в оренді однієї юридичної особи (саме тому земельні банки великих латифундистів кожного року зростають), не проводиться дискусії скільки землі можуть мати фізичні та юридичні особи у власності, не прийнято закон про консолідацію земель задля ефективного землекористування. Взагалі, аграрні питання не дуже часто бувають в порядку денному Парламенту.
Якщо уряд разом з лобістами у Верховній Раді поспіхом протягнуть законопроект про обіг земель, Україна скотиться в укрупнення та монополізацію земельних масивів. Це не тільки стратегічна помилка, це загроза і для продовольчої безпеки країни, а далі і національної!
Повертаючись до слів Прем'єр-міністра щодо широкого обговорення громадськістю відкриття ринку землі хочу ще раз нагадати, що “Батьківщина” вимагала провести загальноукраїнський референдум з цього питання. Нехай люди самі визначаться — чи на часі сьогодні торгувати останньою “виграшною картою” країни.
Одне з таких обговорень вже відбулось у грудні під час Парламентських слухань де маже одностайно учасники визначили — питання ринку землі не на часі!