Скажу більше - розвиток вітчизняної авіагалузі нарівні з агропромисловим комплексом може стати поштовхом для України вперед, дати можливість кардинально змінити економічну ситуацію на позитивну, покращити позиціонування України на зовнішніх ринках. Але це можливо за умови внесення відповідних змін до законодавства. Інакше авіагалузь приречена на знищення. Україна входить в сімку країн, які мають авіаційну промисловість замкненого циклу: від креслення до готового літака ми все можемо робити самі. У нас 39 підприємств авіаційної галузі, на яких працює 65 тис людей.
Що потрібно зробити для того, щоб випуск літаків став серійним? Необхідно внести зміни до трьох законів, зареєстрованих в парламенті за моїм співавторством разом з моїми колегами – народними депутатами.
Основним є законопроект 3456, суть якого – надання можливості підприємствам авіаційної промисловості бути засновниками спільних підприємств (СП) з іншими державами. Участь у СП дозволить залучити інвестиції у галузь орієнтовно в обсязі 2-2,5 млрд. грн. у кожний проект, а це мінімізація вартості проектів мінімум на 20%, розширення ринків збуту авіаційної техніки при створенні СП з країнами-замовниками.
Ми вже маємо прецедент через відсутність такої законодавчої норми: ДП «Антонов» підписало контракт із Саудівською Аравією на будівництво 12 літаків АН-132, де необхідною умовою для виконання є створення такого СП. Перший літак по цьому контракту вже стоїть на підприємстві в ангарі. Ринок Саудівської Аравії оцінюється потенційно у 80 літаків, кожен з який коштує приблизно 30 млн. дол. Уявіть, близько 2,4 млрд. дол. – це лише ринок Саудівської Аравії по АН-132. І ми ризикуємо це втратити.
Крім того, можливість створення СП дозволить Україні створювати центри технічного обслуговування в регіонах продажів та експлуатації нашої авіаційної техніки, де працюватимуть українські фахівці, які можуть базуватися в різних країнах світу: Арабські Емірати, Північна та Південна Америка в першу чергу. А це додаткові кошти на розвиток галузі, надходження до державного бюджету, а головне – нові робочі місця.
Ще однією обов’язковою умовою розвитку вітчизняного літакобудування є звільнення підприємств авіаційної галузі від сплати ПДВ, податку на прибуток та земельного податку на період становлення, а також скасування пільг для тимчасового ввозу на умовах операційного лізингу окремих літаків. Ці зміни передбачені у законопроектах 3457 і 3458. Як сьогодні працюють авіакомпанії: вони не сплачують ПДВ на літаки, які завозяться в Україну на умовах операційного лізингу. Це відповідно ставить наше вітчизняне літакобудування в неконкурентні умови і здорожує наші літаки на 20%.
Наші фахівці підрахували, що прямі бюджетні втрати за рахунок ввозу імпортних літаків сумарно становлять від 1,7 до 2,2 млрд. грн. щорічно.
Тепер, щодо сплати земельного податку. Підприємство «Антонов» займає близько тисячі га, у тому числі летовища в Гостомелі, які використовуються лише як експериментальні площадки для проведення випробувань Це всевимагає сплати величезних коштів, які стягуються на рівні ставки податку як при веденні комерційної діяльності. У разі тимчасового звільнення авіаційних підприємств від земельного податку вивільниться 25% коштів, які можна реінвестувати у нові проекти. Я підкреслюю, тимчасового введення податкових пільг на період становлення галузі.
Наведу приклад. Свого часу для розвитку аграрної галузі було введено пільгове оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників – спецрежим. Він став головним стабілізуючим фактором для АПК з 1999 року, який дав можливість сільському господарству розвинутися, залучити інвестиції у галузь, давати нові робочі місця. Саме цього сьогодні потребує авіаційна промисловість.
Звичайно, прийняття цих законів буде викликати супротив. Адже це те, чого боялися і не хотіли робити українські чиновники багато років, які заробляли на певній дельті при закупівлі технічного обладнання за бюджетні кошти.Саме тому я ініціюватиму широке обговорення законодавчих ініціатив щодо розвитку літакобудування, щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми.