Уранці 11 вересня до Іванківців прибув "медичний десант" ПДМШ, який ефектно розташував свій рухомий склад під місцевим клубом. На два дні "медики-десантники" перетворили цей заклад культури на пристойну клініку. Приймали кардіолог, два хірурги (дитячий і дорослий), сімейний лікар з медсестрою, офтальмолог і гінеколог. Разом вони обстежили 142 пацієнти – кожного п'ятого мешканця села! – причому тих, кому було важко дістатися клубу, підвозили на автомобілях швидкої допомоги.
На самому початку роботи ПДМШ в Іванківцях мав місце досить курйозний випадок. Першим пацієнтом у гінеколога Аврелія Казака був… дідусь! Кмітливий чоловік слушно вирішив, що те, що його турбує, зовсім недалеко від того, чим опікуються гінекологи, а отже опинився в гінекологічному кріслі та отримав консультацію.
На другий день пообіді організатори телевізійного шоу влаштували показові виступи претендентів. Під акомпанемент нашвидкуруч зробленої фонограми вибухів і стрілянини ПДМШ показував евакуацію пораненого з поля бою. Роль пораненого виконував сам Геннадій Друзенко.
Присутність мобільного шпиталю в Іванківцях також була із захватом сприйнята місцевими дітлахами, для яких приміряння бронежилету і катання на швидких було неабиякою атракцією.
Команду-переможця другого етапу "Нових лідерів" визначали голосуванням мешканці Іванківців. Тому дехто з "жовтої" команди звинуватив представника "синіх" Друзенка у використанні передвиборчих технологій типа "гречки", як вони назвали участь "медичного десанту". Утім для двох із селян десант ПДМШ в Іванківцях не закінчився показовими виступами.
Володимир Ковзун, 1950 р.н., пенсіонер, інвалід 2 групи, родичів не має. Розповідає, що слух став погіршуватися майже п'ять років тому. Він звертався по допомогу до органів соціального захисту, депутатів районної ради однієї з партій, але допомоги так і не отримав. Дізнавшись про це, Друзенко зв'язався з ним телефоном, а потім "передав" його віце-президенту ПДМШ з питань логістики Ігорю Буйволу з проханням розібратися й допомогти. Уже 2 жовтня після відповідного обстеження та інструктажу Володимир Ковзун отримав слуховий апарат, придбаний за власні кошти керівника ПДМШ. Вартість апарату – 4300 грн. – є такою, що питання могло би бути легко вирішене якщо не бюрократичною державною структурою, то хоча б за рахунок партійної каси людей, які незабаром будуть розповідати, як вони піклуються про народ. Утім, для Володимира Ковзуна, який живе на пенсією в 1513 грн., ця сума була справді захмарною.
"Я дуже вдячний вашій команді, її керівнику за те, що мені допомогли зі слуховим апаратом. Дуже вдячний всім вам, що приїхали, потурбувалися про мене. Тепер я буду чути", – сказав Ковзун.
Під час зйомки шоу інвалід 1 групи Олександр Савчишин приїжджав на обстеження до імпровізованої клініки в інвалідному візку. Заїхати на візку в приміщення клубу йому не вдалося, і терапевту Людмилі Глиняній довелося приймати його на свіжому повітрі. За два тижні, 28 вересня, ПДМШ відвіз його до Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, що в Клевані. Там він проходить тритижневу реабілітацію під опікою лікарів – ветеранів ПДМШ. Минулого тижня Олександр сказав, що почуває себе краще і вже став відчувати нижні кінцівки. Цієї п'ятниці його виписують.
"Отже, вибори давно завершились, а роздача "гречки" триває, – пожартував Геннадій Друзенко. – Погодьтесь, це справді щось нове в українській політиці". Варто додати, що гречку ПДМШ точно не роздавав, а от пацієнти лікарів-добровольців іноді пригощали горіхами.
***
Проект "Мобільна клініка для "сірої зони" передбачає, що на контрольованих урядом сільських територіях поруч із лінією фронту (у межах прибл. 5 км) працюватимуть дві мобільні клініки, які забезпечуватимуть безоплатне надання базових медичних послуг місцевому населенню. Кожна така клініка включатиме два транспортні засоби ПДМШ – швидка і мінібус – з бригадою медиків. Очікується, що кожна мобільна клініка обслуговуватиме в середньому близько 30 пацієнтів на день.
Необхідність застосування підходу "мобільна клініка" обумовлена вкрай незадовільним станом медичного забезпечення на прифронтових територіях. Так, за даними проведеного в липні 2017 р. дослідження (REACH 2017 Area Based Assessment, GCA, 5 km within the line of contact), дві третини закладів охорони здоров'я (54 з 81) у 27 містах і 73 селах у 500-кілометровій смужці вздовж лінії зіткнення зазнали пошкоджень. Багато з цих закладів стикаються з перебоями в постачанні електроенергії та води, причому не мають резервних джерел постачання.