"Вважаємо, що новий закон про вищу освіту має подолати існуючу дискримінацію між громадянами України та іноземцями. Не знаю, відомо вам чи ні, але іноземці у нас у привілейованому становищі, бо можуть вступати на навчання за власні кошти або за кошти фізичних чи юридичних осіб без проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Очевидно, що умови вступу, умови здобуття вищої освіти і для наших громадян, і для іноземців мають бути однаковими. Саме такі рівні умови і пропонує наш законопроект. Ми запропонували надати вченим радам вищих навчальних закладів право самостійно визначати порядок зарахування на навчання будь-яких контрактників, незалежно від їхнього громадянства."
Закрадаються сумніви щодо щирості переживань пана Ківалова про "дискримінованих" громадян України, адже підтекст видно неозброєним око - у першу чергу автору йдеться про скасування ЗНО та повернення до вступних іспитів у всіх їх корупційній красі.
Проте у своїй риториці пан Ківалов, який хоче стати реформатором вищої освіти, показав неабияку недалекоглядність. Поки його однопартієць міністр Табачник хизується ніби великою кількістю іноземних студентів в Україні, наводячи цифру 60 тис, Ківалов вважає, що "умови здобуття вищої освіти і для наших громадян, і для іноземців мають бути однаковими". Проблема в тому, що як би не намагався пан міністр видати бажане за дійсне, але Україна програє у боротьбі за іноземного студента. Якщо ми візьмемо відносні цифри, то 60 тис. - це менше ніж 3 % від загальної кількості студентів в Україні. До прикладу, лідер у цих перегонах Австралія має 22 %.
Ключ до такого успіху криється саме у спрощених умовах вступу для іноземних громадян, усіляких пільгах та створенні сприятливих умов. Ці та інші заходи заохочують іноземних студентів їхати до інших країн на платні програми. Наприклад, польські університети у цілях реклами себе за кордоном просто почали впроваджувати певну квоту місць для безкоштовного навчання для іноземців, і це на додачу до спрощених умов вступу та лояльної мовної політики.
Тобто немає нічого дискримінаційного у тому, що умови вступу для громадян певної країни та іноземців відрізняються. Якщо Україна хоче дійсно змагатись за іноземного студента, їй, окрім очевидного підвищення якості вищої освіти та лояльнішого вступу, потрібно впровадити ще чимало заохочувальних кроків, аби іноземці інвестували у вищу освіту України.